Стаття Кримінального кодексу, згідно з якою державні службовці мусили пояснювати джерела своїх доходів, скасована Конституційним судом. Ця подія розділила суспільство на дві частини. Перші вважають, що сталася катастрофа, яка потягне за собою серйозні наслідки. Друга частина переконана, що стаття про незаконне збагачення у чинній редакції все одно не працювала, і найкраще, що можна зробити – розробити більш дієвий спосіб притягнення до відповідальності чиновників-корупціонерів.
Рішення Конституційного суду стало головною новиною тижня. Блогери у соціальних мережах наперебій почали викладати список народних депутатів, які ще у грудні 2017 року направили до КС подання щодо неконституційності 368-2 КК, що передбачає покарання за незаконне збагачення. Цікаво, що ця ініціатива об’єднала представників різних фракцій – і БПП, і «Народного фронту», і «Опозиційного блоку».
Аргументи підписантів були такими: дана стаття порушує базовий правовий принцип – презумпцію невинуватості, дає змогу “обґрунтовувати обвинувачення на припущеннях” і змушує фігурантів свідчити проти себе і родичів.
«Зі статті 368-2 КК України вбачається, що обвинувачена у незаконному збагаченні особа вважається винною, поки не доведе свою невинуватість доказами законності підстав набуття активів у значному розмірі у власність», – йдеться у поданні депутатів.
Нагадаємо, вперше в українському законодавстві стаття щодо незаконного збагачення високопосадовців з’явилася у 2011 році. А нова редакція цієї статті, яка й викликала незадоволення частини депутатів, була ухвалена у 2015 році. І визначений цей пункт був так: «Набуття чиновником у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами». Ініціатори статті вважають, що вона не лише відповідає усім нормам, але й дала поштовх такій корисній антикорупційній ініціативі, як запровадження електронного декларування статків.
Співавтор цієї норми, народний депутат Сергій Лещенко вважає, що зазначена стаття є навіть м’якшою, ніж аналогічний пункт Конвенції ООН. Депутат зазначив, що свій висновок щодо рішення Конституційного суду надала антикорупційна ініціатива EUACI – найбільша програма технічної допомоги ЄС в боротьбі з корупцією в Україні, і в ньому заперечується аргументи депутатів-підписантів подання, і критикується рішення КС.
«Жодного порушення презумпції невинуватості в цій редакції немає, адже докази законності мав збирати прокурор, а не чиновник. Навпаки, чиновник, прикриваючись статтею 63 Конституції, міг взагалі не давати свідчень щодо себе. І ця відмова не створювала автоматичної ситуації, що обвинувачення проти чиновника йшло до суду. Слідчий мав досліджувати всю повноту доказів, збирати їх з різних джерел та потім лише ухвалювати обґрунтоване рішення. Посадовець може, звичайно, захищатися і надавати докази на свою користь, але це не переносить тягар доведення. Для суду саме прокурор повинен довести, що є майно і немає законних джерел доходів, які його пояснюють», – вважає Сергій Лещенко.
Рішення Конституційного суду викликало неабияке обурення і в Національному антикорупційному бюро, де розглядаються десятки справ щодо незаконного збагачення високопосадовців.
«Національне бюро вважає, що позбавлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, відкриває посадовцям можливості для зловживань та надає індульгенцію на вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень. Відтепер мільйонні статки, отримані з джерел, законність яких не доведена, в Україні не вважаються карним злочином. Такий крок, на думку Національного бюро, є політично вмотивованим і протирічить зобов’язанням України за ратифікованою Конвенцією ООН проти корупції, домовленостям із Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом», – вважають у НАБУ.
У відомстві наголошують, що наразі вони розглядають 65 кримінальних проваджень про незаконне збагачення державних службовців, і після рішення КС їх доведеться закрити. У тому числі, справи, що вже слухаються у суді – зокрема, щодо голови Державної аудиторської служби Лідії Гаврилової (обвинувачується у незаконному збагаченні на майже 10 млн грн), військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика (майже 3 млн грн незаконного збагачення) та міністра інфраструктури Володимира Омеляна (понад 4 млн грн).
Втім, у Генпрокуратурі закликають не робити з цього трагедію. За словами генпрокурора Юрія Луценка, для нього рішення Конституційного суду не стало несподіванкою, адже члени антикорупційного комітету при розробці статті провели неякісну роботу, через що стаття виявилася «мертвою».
«Рішення Конституційного суду України не є великою несподіванкою. Спеціалісти в галузі права знають, що наш “фантастичний” комітет з антикорупційної діяльності Верховної Ради підготував текст закону, який не відповідає практиці юридичного застосування. Свідченням цього є те, що за всі ці роки Національне антикорупційне бюро не змогло притягнути до відповідальності по цій статті жодну особу. Жодну», – зазначив генпрокурор.
Луценко нагадав, що президент Петро Порошенко вже ініціював розробку нового законопроекту, який найближчим часом буде внесено до парламенту.
«Одразу після того, як Конституційний Суд оприлюднить рішення щодо статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, я негайно дам доручення підготувати та невідкладно внести до ВР новий законопроект про передбачення покарання для чиновників за незаконне збагачення», – написав президент на своїй сторінці у Facebook.
Втім, антикорупційні активісти підкреслюють, що навіть у разі повернення цієї статті або ухвалення нової поновити розслідування щодо чинних фігурантів кримінальних проваджень буде неможливо. Отже, тим чиновникам, котрі придбали будинки та машини за мільйони гривень, маючи зарплату у кілька тисяч, у буквальному сенсі вдасться вийти сухими із води.
