Курс гривні, ціни і зарплати: що чекає економіку України у 2020 році

Цей рік не стане ані проривним, ані невтішним для української економіки. Поки це базовий сценарій, до якого схиляється більшість економістів і фінансових аналітиків, опитаних РБК-Україна.

Експерти очікують в основному незначне ослаблення гривні порівняно з кінцем минулого року, помірну інфляцію і неспішне зростання середньої зарплати.

Разом з тим вони визнають, що базовий сценарій може не збутися через проблеми світової економіки та у разі прорахунків влади у деяких реформах. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Макроекономічна ситуація у країні повинна залишитися приблизно у тих же орієнтирах, що й роком раніше. За оцінками опитаних РБК-Україна аналітиків, середньорічний обмінний курс за підсумками 2020 року буде зафіксовано на рівні 25,4 гривень/долар, інфляція (рік до року) складе 5,5%, а середня зарплата буде на рівні трохи більше 12 тисяч гривень.

Драйвери зростання

Базовий сценарій (див. інфографіку) може бути реалізований при ряді умов. Серед іншого, мова йде про забезпечення Росією транзиту газу в ЄС по нашому трубопроводу, досягнення домовленостей про продовження співпраці з МВФ, а також незалежності НБУ та Мінфіну в їх рішеннях.

“У 2020 році українська економіка збереже помірні темпи зростання. Це стане п’ятим поспіль роком економічного зростання. Довше безперервне зростання реального ВВП у сучасній історії України спостерігалося тільки один раз у 2000-х роках”, – зазначає начальник аналітичного відділу Альфа-Банку України Олексій Блінов.

На його думку, основним двигуном зростання економіки у 2020 році буде збільшення споживчого попиту. “Можна очікувати подальше зростання інвестиційної активності, чому будуть сприяти збереження макрофінансової стабільності в Україні та зниження процентних ставок”, – говорить Блінов.

Внутрішнє споживання буде зростати за рахунок зростання реальних доходів населення, уточнює президент інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак.

“Не варто очікувати зростання переказів заробітчан з-за кордону. Але самі українці будуть отримувати більше зарплати. Цих коштів буде вистачати на продукти харчування і товари тривалого користування. Це підтримає зростання ВВП”, – упевнений Козак.

Разом з тим зростання економіки за рахунок підвищеного споживання товарів і послуг на тлі зростання реальних зарплат налаштовує експертів і на скептичні настрої. Адже, крім цього, для країни критично важливі промислове зростання і збільшення інвестицій.

“Економічна ситуація в Україні у широкому сенсі залишається досить складною, незважаючи на видиме зростання цифр по ВВП та уповільнення інфляції”, – зазначив глава аналітичного департаменту ІК Eavex Capital Дмитро Чурін.

Він згоден з тим, що валютний ринок у 2019 році підніс справжній сюрприз, і настільки значного зміцнення курсу гривні по відношенню до долара ніхто не очікував. І, як зазначив аналітик, природа фінансових ринків така, що трендові рухи по валютних парах бувають дуже сильними, тому вгадати “точку розвороту тренда” практично неможливо.

“Якщо розглядати суто фундаментальні фактори, необхідно брати до уваги збереження негативного сальдо платіжного балансу, що рано чи пізно почне тиснути на курс нацвалюти”, – попереджає Чурін.

На користь стабільності курсу гривні говорить той факт, що попит іноземців на українські держоблігації залишається досить високим. Це може утримувати гривню на досить впевнених позиціях по відношенню до долара, вважає аналітик Альпарі Максим Пархоменко.

“Цю тенденцію стримує НБУ за рахунок друкування гривні. Регулятору доводиться балансувати між нинішнім курсом і зростанням інфляції в майбутньому”, – говорить експерт.

Тим не менш, на його думку, стабільний курс гривні, а також зниження облікової ставки до 10% дозволять наростити кредитування і прискорити економіку у 2020 році.

Прискорення реформ і світові тренди

І хоча Україна має всі шанси для подальшого розвитку, сталого зростання при нинішній структурі економіки домогтися буде вкрай складно, вважають експерти.

Справа у тому, що зростання економіки у 2016-2019 роках відбувалося за рахунок відновлення обсягів, які були втрачені під час кризи 2014-2015 років. Зараз цей провал майже заповнений. І якщо в українській економіці не почнуться структурні зміни, процеси почнуть буксувати.

“Якщо кон’юнктура зовнішніх ринків для української металургії буде залишатися несприятливою, спад в промисловості затягнеться. Спад у сільському господарстві також не можна виключати особливо після рекордно високого врожаю два роки поспіль. Високі темпи зростання промисловості значною мірою забезпечували бюджетні кошти”, – пояснює аналітик ІК Concorde Capital Євгенія Ахтирко.

Ключові галузі вітчизняної економіки зараз переживають непрості часи. Причому Україна ніяк не може вплинути на ці процеси, оскільки мова йде про глобальні цикли в окремих секторах промисловості, зазначає Дмитро Чурін.

“Зараз є тривожні сигнали у металургійному секторі, де спостерігається зниження попиту на метал на міжнародних ринках. Для України, як чотирнадцятої країни у світі за обсягом виробництва сталі, негативні тенденції в металургії призведуть до скорочення загального експорту і складнощів у ряді суміжних галузей”, – попереджає експерт.

Стурбований аналітик і тим фактом, що українське машинобудування знаходиться у тяжкому положенні. Пошук нових ринків для продукції відбувається повільно на тлі гострої конкуренції з китайськими виробниками, зазначив співрозмовник.

“Крім цього, вітчизняним машинобудівникам важко працювати навіть на внутрішньому ринку через високі ставки по кредитуванню, як для самих виробників, так і для кінцевих споживачів продукції”, – підкреслює Чурін.

Стримувати розвиток економіки України можуть такі чинники, як охолодження світової економіки, погіршення умов торгівлі, обмеженість прямих іноземних інвестицій та посилення напруженості на ринку праці з демографічних причин, говорить Олексій Блінов.

“Ключовим ризиком макроекономічного прогнозу є несприятливі події у світовій економіці, які можуть позначитися на обсягах українського експорту ще більш негативно, ніж очікується”, – звертає увагу аналітик.

Саме тому, на думку опитаних експертів, завдання влади – зберегти курс на структурні реформи. “Україна може зростати лише за рахунок виведення з “тіні” багатьох галузей. Це видобуток бурштину, легалізація казино, ринок землі, спиртова галузь. Якщо провести детінізацію, то навіть світова рецесія буде тільки трохи сповільнювати зростання української економіки, але не зупинить його”, – вважає Максим Пархоменко.

Популізм і Коломойський

Владі потрібні швидкі зміни для утримання рейтингів. Тому велика ймовірність, що проблему слабкого економічного зростання можуть намагатися вирішувати точковими методами, які принесуть більше шкоди, ніж користі, вважає Євгенія Ахтирко.

Експерти вказують на ризики посилення ручних методів управління економікою. Також можуть бути спроби надати “підтримку” окремим галузям чи підприємствам, що призведе до нерівних умов для гравців ринку і спотворення конкуренції.

“Проблеми української економіки настільки глибокі, що швидко і легко їх вирішити неможливо, наприклад, помінявши Кабмін або правління Нацбанку. Усі зусилля влади повинні бути спрямовані на зниження ризиків української економіки. Це боротьба з корупцією, підтримка конкурентних умов на ринку, послідовна та обґрунтована економічна політика. Тільки це з часом може змінити ставлення інвесторів до України”, – вважає Ахтирко.

Ще одним істотним ризиком для української економіки залишається олігарх Ігор Коломойський, вважає Тарас Козак. Зокрема, мова йде про його спроби повернути “ПриватБанк”, що насторожує іноземних кредиторів.

“Це основна загроза стабільності України сьогодні. Він контролює суди, деякі правоохоронні органи через своїх людей. І він затискає президента, знижуючи його можливості. Тобто, якщо щось суперечить інтересам Коломойського, це поки не робиться. Думаю, у 2020 році ця ситуація якимось чином має бути вирішена”, – вважає Тарас Козак.