Українські компанії та громадяни масово скуповують іноземну валюту у банках на тлі запровадження карантину і закриття кордонів через поширення коронавірусу.
У вівторок заступник голови НБУ Олег Чурій повідомив, що з початку року регулятор витратив на підтримку гривні вже 1 млрд доларів, у резерві залишається 25 млрд дол.
За його словами, за останні п’ять робочих днів попит на валюту склав 2,1 млрд доларів, з них населення купило 300 млн.
“Велику частину валюти купили українські компанії, які придбали цю валюту для сплати імпортних контрактів та для платежів по боргових зобов’язаннях”, – пояснив пан Чурій.
За офіційним курсом НБУ, 17 березня долар коштував 26,52 грн – у порівнянні з 24,59 грн станом на 2 березня. Водночас у кількох банках та обмінниках ціна купівлі долара сьогодні перевищила 29 грн.
До якої межі впаде гривня за цих умов?
Курс буде знижуватися, але у випадку дефолту буде гірше
Великий вплив на курс має паніка, яка є наслідком поширення коронавірусу та запровадженням низки карантинних обмежень багатьма урядами.
“Курс зараз рухається не під тиском економічних змін, а під тиском очікувань, панічних та псевдопанічних настроїв. Тому курс буде знижуватися, але визначити межу неможливо”, – наголошує інвестиційний банкір Сергій Фурса.
На його думку, наразі для зупинки падіння курсу гривні потрібно психологічне заспокоєння, але його не станеться, поки актуальними є тема дефолту та невизначеність щодо подальшого співробітництва з МВФ.
“За сценарію дефолту можливий будь-який курс, зараз говорити про нього недоречно, але це не 30 чи 32, за умов дефолту буде курс зовсім іншого порядку”, – наголошує пан Фурса.
Курс залежатиме від дій Нацбанку
Головний редактор журналу “Гроші” Олександр Крамаренко зазначає, що вплив паніки на курс є, але більш важливою причиною падіння гривні є те, що великі корпорації виводять гроші в офшори, закуповують валюту.
“Курс наразі дуже залежить від дій Національного банку. Є сенс запроваджувати обмежувальні заходи на вивід капіталів за кордон. Той попит, який ми зараз бачимо, не пояснюється потребами оплати імпорту, який у нас впав у січні”, – пояснює пан Крамаренко.
“Нацбанк бачить все, що відбувається, але нічого не робить для заспокоєння ринку не тільки спалюванням резервів валюти. Те, що робиться з інтервенціями Нацбанку для укріплення гривні, правильно, але цього недостатньо”, – додає він.
Олександр Крамаренко вважає минулорічне укріплення гривні штучним, і нагадує, що взимку 2018/2019 років країна вже жила з обмінним курсом 28 грн за долар.
“Тому такий курс не є проблемою. Особисто я не буду бігти до обмінного пункту і купувати, тому що я і не вірив в збереження курсу 25 грн за долар”, – зазначає він.
Це – хвиля негативу. Вона мине
Директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Василь Юрчишин пов’язує падіння гривні з панікою через заходи карантину.
“Сподіваюся, що цей сплеск паніки мине, як і мине епідемія. Я б поставив середньорічний курс 26,5, а на кінець року – 27”, – зазначає експерт.
“Мені здається, зараз через панічні настрої перебільшують для світової економіки кризові процеси. Це хвиля негативу”, – пояснює він.
Василь Юрчишин наводить приклад китайської економіки, якій пророкують падіння у другому кварталі року та відновлення у третьому.
“Я не розглядаю катастрофічні сценарії апокаліпсису”, – наголошує експерт.
Чи виграє промисловість від дешевої гривні?
Українська промисловість минулого року потерпала від укріплення гривні, яке призвело до здорожчання її продукції на світових ринках і зменшення надходжень від експорту.
Але зараз від здешевлення гривні українська індустрія не виграє.
Таку думку поділяють і Сергій Фурса, і Олександр Крамаренко.
“Промисловість навряд чи суттєво збільшить виробництво під час падіння глобального попиту через світову фінансову кризу і очікування падіння цін на сировинні товари”, – зазначає Сергій Фурса.
“Не очікую покращення ситуації для промисловості. Зараз уряду треба робити все, щоб українські товари купували всередині країни і обережно користуватися обмежувальними заходами через карантин, щоб виробництво не зупинилося”, – каже Олександр Крамаренко.
“Наведу приклад Ізраїлю – там малі підприємства з 10 робітниками будуть працювати, якщо відстань між робітниками понад два метри”, – пояснює він.
