Останні два місяці українці є свідками постійного послаблення гривні. Ще 7 червня курс національної валюти до долара, за Нацбанком, складав 26,16, а вже до 7 серпня позиції гривні поступово послабились до 27,13 грн/долар. У Нацбанку закликають не панікувати. Мовляв, такі коливання пов’язані з об’єктивними чинниками. “Це активне проведення компаніями операцій з перерахування дивідендів за кордон (з початку липня з цією метою було куплено майже 300 млн доларів) та вихід нерезидентами з ОВДП [облігації внутрішньої державної позики] (з початку липня обсяг ОВДП в портфелях нерезидентів скоротився майже на 1,3 млрд грн)”, – заявили у НБУ. Нацбанк пообіцяв згладжувати валютні коливання. Протягом липня-серпня він неодноразово виходив на міжбанківський валютний ринок з інтервенціями. У липні чистий продаж валюти Нацбанком на міжбанківському ринку склав близько 64 млн доларів, заявляють в НБУ.
Експерти погоджуються, що послаблення національної валюти в останні два місяці тримається в межах норми. І попереджають – справді боятися за гривню треба буде, якщо Україні так і не вдасться отримати черговий транш позики від МВФ.
30 гривень за долар
Знецінення останніх тижнів – сезонне явище, каже економіст Сергій Фурса. За його словами, гривня традиційно посилюється навесні і слабшає восени. “Якщо вже говорити про знецінення гривні, то варто згадати, що ще на початку року гривня була – 28,8 грн/долар. І зараз, коли курс став 27, говорити про значне знецінення не варто”, – пояснює Фурса. Коливання наразі залишаються в межах норми, зважаючи, що в держбюджеті на 2018 рік заклали курс 29,3 грн/долар. Реальний курс гривні, швидше за все, опуститься нижче – до 30 грн/долар, прогнозує Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера. Якщо ж позиції гривні до долара будуть більш міцними, це може спричинити серйозні проблеми з дохідною частиною держбюджету, додає економіст. “Виходить, що кожен додатковий процент девальвації означає збільшення дохідної частини. Якщо гривня зміцніє, дефіцит бюджету буде більш широким. Хто точно радіє цій девальвації, так це міністерство фінансів”, – пояснює Устенко.
Дефолт і фінансовий крах
Втім, економісти закликають не розслаблятись. Восени гривня зіткнеться з новими викликами. Головне питання – чи зможе Україна продовжити співпрацю з МВФ і отримати очікувані 2 млрд доларів. Саме від цього залежить, чи зможе країна залучити також додаткові кошти від інших міжнародних інституцій – Євросоюзу, Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку. “Якщо рішення по траншу не буде, це буде означати фактично неминучу велику девальвацію гривні. Не маленьку спекулятивну, як зараз, а справжню. Бо це буде означати, що в України не буде достатньо валюти для виплат за зовнішнім боргом. Це буде означати або дефолт, або дестабілізацію фінансової системи”, – пояснює Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. Ситуація з траншем залишається невизначеною, передусім, тому, що Україна досі не виконала одну з головних вимог МВФ – не підвищила тарифи на газ, пояснює Олег Устенко.
Крім того, ще невідомо, яким буде висновок Венеціанської комісії по закону про антикорупційний суд, створення якого також вимагав фонд. Якщо МВФ не виділить транш, напередодні виборів влада буде намагатись втримати курс на рівні 30 грн/долар за будь-яку ціну. Але до добра це не приведе, переконаний експерт. “Це загрожує повним фінансовим крахом країни, – каже Устенко. – Якщо співпрацю з МВФ не відновлять, ми ризикуємо до березня вичерпати золотовалютні резерви. І це може викликати вибухонебезпечну реакцію на ринку”. В результаті курс гривні до долара може впасти куди нижче 30 грн/долар, підкреслює Сергій Фурса. “Навіть курс в 40 грн/долар може виявитися дуже оптимістичним сценарієм, – каже Сергій Фурса. – Золотовалютних резервів недостатньо, щоб щось вдіяти, якщо буде сценарій без МВФ. Резерви закінчаться дуже швидко”.
