Лана Зеркаль, заступниця міністра закордонних справ, яка нещодавно подала у відставку, не вірить у швидкий мир з Росією і вважає, що ціна за нього може виявитися занадто великою.
Про це пані Зеркаль розповіла в інтерв’ю ВВС невдовзі після того, як оголосила, що написала заяву про відставку.
“Я провела стільки раундів переговорів з росіянами. Вони не можуть ось так в мить змінити свій підхід до України. Я не вірю у таке диво. Саме тому я не очікую швидкого миру з Росією” , – сказала вона.
За її словам, за будь-яку послугу від росіян “доведеться платити”.
“Я боюсь, що ціна буде занадто велика”, – зазначила пані Зеркаль.
На запитання про те, яку ціну Україна може заплатити за мир з Росією, вона не відповіла, але при цьому зазначила, що жоден мирний процес неможливий без відповідальності винних у злочинах.
“Має бути визначений, хто у чому винний і Росія має нести відповідальність за злочини, які були скоєні на нашій землі”, – заявила пані Зеркаль.
Росія завжди заперечувала свою пряму участь у конфлікті на Сході України.
Лана Зеркаль написала заяву про відставку з посади заступниці міністра закордонних 28 листопада. Цю посаду вона обіймала з серпня 2014 року.
Вона представляла позицію Києва, зокрема, у справах “Україна проти Росії” у Міжнародному суді ООН та в Арбітражному трибуналі з морського права.
Під час її роботи у МЗС Україна здобула низку важливих перемог у міжнародних судах – Міжнародний Постійний третейський суд у Гаазі присудив Росії штраф за Крим, Трибунал ООН наказав Росії звільнити українських моряків і повернути кораблі.
Зустріч у Парижі
Свою заяву Лана Зеркаль зробила напередодні зустрічі у форматі “Нормандської четвірки”, яка відбудеться 9 грудня в Парижі.
У зустрічі візьмуть участь лідери чотирьох країн: України, Росії, Франції та Німеччини. Це буде перша зустріч Володимира Зеленського і Володимира Путіна.
Ключове питання на порядку денному – розв’язання конфлікту на Донбасі.
Востаннє така зустріч на рівні лідерів держав відбулася 19 жовтня 2016 року в Берліні. Її учасники визнали, що жодного прориву в урегулюванні конфлікту на Донбасі тоді не вдалося досягнути.
Ставши президентом, Володимир Зеленський активізував переговори щодо ситуації на Донбасі. Дехто побоюється, що нова мирна угода може бути укладена на невигідних для України умовах.
Ключовими вимогами до України для перемовин у “нормандському форматі” були затвердження “формули Штайнмаєра” та розведення сил і засобів у Золотому та Петрівському.
Так, 1 жовтня Володимир Зеленський заявив, що українська сторона у Тристоронній контактній групі погодила “формулу Штайнмаєра” щодо врегулювання ситуації на Донбасі.
Згідно з нею, Україна повинна надати окремим районам Донецької та Луганської областей тимчасово особливий статус у день проведення там місцевих виборів за українськими законами та за участі українських партій. Якщо ОБСЄ визнає вибори демократичними та вільними, Київ повинен надати Донбасу особливий статус на постійній основі. Це спровокувало кілька акцій протестів по всій Україні.
1 листопада Україна завершила розведення сил і засобів у Золотому, що на Луганщині. 11 листопада таке розведення здійснили на ділянці Петрівське-Богданівка на Донеччині.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що далі війська на Донбасі потрібно розводити по всій лінії розмежування.
Українська влада наголосила, що жодних інших розведень до “нормандської зустрічі” більше не відбуватиметься.
Водночас, міністр закордонних справ Вадим Пристайко припустив, що Україна може вийти з Мінських угод, якщо вони й далі не виконуватимуться.
