Надія Шпаченко виїхала з України майже 30 років тому. У січні 2020 року про неї знову заговорили на батьківщині – піаністка отримала премію “Греммі” за найкращу збірку класичної музики.
BBC News Україна розпитала її про дитинство в Харкові, музику та шлях до “Греммі”.
Шлях до “Греммі”
Інтерв’ю запланували заздалегідь: після перемоги на “Греммі” у Надії Шпаченко їх дуже багато. Набираю музикантку через месенджер Whats App. В Україні вечір, у США день лише починається.
Надія Шпаченко – українсько-американська музикантка або американська музикантка українського походження.
Усього у Надії було три номінації на “Греммі”.
У 2016 році її дебютний альбом Woman at the New Piano (“Жінка за новим фортепіано”) претендував на три статуетки премії., зокрема, дві з них для самої піаністки. Пропустити Youtube допис , автор: Nadia Shpachenko – Topic
Музика, навіяна архітектурою
Цьогоріч “Греммі” за найкращу класичну збірку отримав альбом The Poetry of Places (“Поезія місць”).
”Мій новий альбом навіяний архітектурою. Збірка складається з восьми композицій. Кожна розповідає про якусь будівлю. Їх композитори обирали самостійно і писали про них музику. Окрім цього, це гарний візуальний проєкт”, - розповідає Надія Шпаченко.
Безперечно, музикантка радіє “Греммі”, але визнає, що цьому передувала тривала робота, адже музикою вона займається з п’яти років.
”Моя кар’єра склалася ще до отримання премії. Минув місяць після ”Греммі”. Я даю дуже багато інтерв’ю – і для американських, і для українських ЗМІ. Надходить багато пропозицій про концерти, зокрема, запрошують і до України”, - так Надія описує зміни, які відбулися в її професійному житті.
”Я б хотіла приїхати в Україну”, – каже Надія Шпаченко і щиро зізнається, що через щільний графік ще не мала можливості детально ознайомитися з усіма запрошеннями. Але обов’язково зробить це найближчим часом.
Вона емігрувала з України у 14 років. Після того вона тричі приїжджала з концертами.
Три концерти в Україні
”Востаннє я була в Києві у 2008 році. Тоді я виступала разом з Національним симфонічним оркестром України на фестивалі “Музичні прем’єри сезону”. У 2006 році я зіграла з Симфонічним оркестром Українського радіо. А роком раніше виконала П’ятий концерт Бетховена і концерт Равеля з Харківським симфонічним оркестром”, – пригадує колишня харків’янка.
Після еміграції вона не припинила співпрацю з українськими композиторами та продовжувала виконувати їхні твори вже тоді, коли жила і працювала в США.
”Я багато співпрацювала з Юрієм Іщенком. Він написав для мене Шосту фортепіанну сонату, прем’єру якої я зіграла в Києві у 2008 році. Потім була американська прем’єра і виступи з його творами в США”, – розповідає Надія Шпаченко.
А її земляк – композитор з Харкова Олександр Щетинський – написав фортепіанний квінтет “Епілог”, прем’єру якого музикантка виконала в кількох містах США.
Надія Шпаченко народилася у Харкові. Свої перші музичні кроки в Україні вона згадує так:
”Я почала займатися музикою в 5 років. Грала не лише на фортепіано, але й на віолончелі та флейті. Моїм першим вчителем була моя мама – Серафима Шварц. Вона давала уроки фортепіано вдома своїм учням, тому я з дитинства чула багато музики”, – ділиться спогадами нинішня володарка ”Греммі”.
Також значний вплив на її професійне становлення мали Віктор Дерев’янко, Віктор Розенбаум та Джон Перрі, у яких вчилася Надія Шпаченко.
”Свій головний дебют я зіграла з Академічним симфонічним оркестром Харківської філармонії у 12 років. Цього ж року я посіла друге місце на Всеукраїнському конкурсі юних композиторів. Це й стало початком моєї кар’єри музиканта”, – розповідає про свої перші досягнення Надія.
Без грошей. Лише вміння
У 1991 році музикантка виїхала з України – спочатку в Ізраїль, а потім до США.
”Звісно, у мене зовсім не було грошей. Лише моя творчість і моє вміння. Моя гра на фортепіано дала мені майбутнє тут і можливість вчитися далі”, – згадує ті часи Надія Шпаченко.
У США вона закінчила бакалаврат у Longy School of Music в Кембриджі та здобула звання доктора музичних мистецтв в університеті Південної Каліфорнії.
”Я багато займалася. Займатися мені подобалося завжди. Проблемою був лише час, якого бракувало. Тому кожну хвилинку я витрачала на музику. Я не ходила на вечірки. Займалася навіть на перервах між заняттями”, – розповідає музикантка про своє навчання в США.
Популяризаторка сучасної класики
Уже 14 років Надія Шпаченко є професоркою музики в Каліфорнійському державному політехнічному університеті Помони. Вона викладає клас фортепіано, камерної музики та інші. А ще виступає разом з учнями на концертах.
”Моя основна творчість – просувати сучасну музику, щоб її впізнавали, щоб її грали інші піаністи. Сподіваюся, що багато з цієї музики, яку я створюю, залишиться, і її будуть виконувати через 100 і через 200 років так, як зараз ми виконуємо класичну музику”, – ділиться своєю мрією Надія Шпаченко.
Вона визнає – найулюбленіша музика – класична: “Я слухаю Бетховена, Шуберта і Брамса, дуже люблю Скрябіна, Рахманінова, Прокоф’єва, Стравинського, а також багатьох сучасних композиторів”.
Однак Надія також цікавиться тим, що пишуть саме зараз, любить джаз, блюз і сучасну музику в інших стилях.
“Я слухала усі композиції, які номінували на “Греммі”, вони мені подобаються. Мені подобається Біллі Айліш і репер Lil Nas X”, – розповідає піаністка.
Оригінальність у музиці
”Моя музика дуже різна, її не можна назвати лише класичною. Часто у ній є і джаз, і якісь інші стилі — так виходить свій оригінальний стиль. Вона уся така. Люблю щось нове”, – пояснює Надія Шпаченко наприкінці нашої розмови.
Після цього вона повернеться до свого напруженого професійного графіка роботи. Життя після ”Греммі” триває.
