Однією з найгостріших тем передвиборчої боротьби стала пропозиція президента Зеленського люструвати тих, хто був при владі за Петра Порошенка. Чому відповідний законопроєкт був лише символічним/
У своєму законопроєкті “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади” президент Володимир Зеленський запропонував депутатам розширити коло осіб, які мають підпадати під люстрацію. Зокрема, Зеленський пропонує люструвати вищих посадових осіб, які працювали на державних посадах з 23 лютого 2014 по 19 травня 2019 року ( до моменту його інавгурації) і заборонити їм балотуватися у президенти і депутати парламенту, місцевих рад, у мери, а також займатися адвокатською діяльністю шляхом анулювання ліцензії. Відповідно до законопроекту Зеленського, люстрованими мають бути всі, хто взявся управляти державою після Революції гідності, зокрема дія закону про очищення влади має розповсюджуватися на президента, спікера Ради і його заступників, прем’єр-міністра, віце-прем’єрів, міністрів і керівників центральних органів виконавчої влади, голову Адміністрації Президента, керівника Державного управління справами, керівників і заступників Національного банку, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна, Держкомтелерадіо, Судової адміністрації, членів Вищої ради правосуддя і Кваліфікаційної комісії суддів.”Найменше, що можна зробити зараз, назавжди позбавити їх можливості брати участь в управлінні держави”, – сказав Володимир Зеленський у своєму відеозверенні на Facebook 11 липня, одразу після реєстрації законопроекту. Водночас, на голів обласних і районних держадміністрацій пропозиції президента не поширюються.
Маніпуляції з очищенням
У пояснювальній записці до законопроекту, керівник офісу президента Андрій Богдан зазначає, що основним мотивом до появи люстраційної ініціативи президента стало те, що значна частина членів нинішнього парламенту, уряду, представників органів виконавчої, законодавчої, судової влади підпадають під дію Закону “Про очищення влади”, але уникли люстрації. Наприклад, коли чиновники маніпулювали назвами департаментів та управлінь, аби не бути люстрованими. “Очевидно, що такими особами чиниться тиск з метою не допустити завершення вже розпочатих процесів люстрації або ж проведення люстрації взагалі”, – пише у пояснювальній записці Андрій Богдан.
Законопроект Заленського так і не був внесений до порядку денного Верховної Ради
Юрист, колишня виконувачка обов’язків директора департаменту з питань люстрації міністерства юстиції України Ганна Калинчук визнає, що багатьом вдалося уникнути люстрації. Так, з п’яти тисяч державних чиновників, які підпадали під дію закону, були люстровані лише близько тисячі осіб. Здебільшого уникли люстрації співробітники Служби безпеки України і міністерства внутрішніх справ, наголошує Калинчук. Адже в МВС та СБУ всі “самостійні підрозділи”, керівники яких підпадали під люстрацію, швидко перейменували у “структурні підрозділи” і завдяки грі слів унеможливили люстрацію більшості своїх співробітників. Перейменувавши Адміністрацію президента в Офіс, уник люстрації і сам Андрій Богдан.
Суперечливі пропозиції
Ганна Калинчук впевнена, що нинішні ініціативи Володимира Зеленського не вирішать проблеми з маніпуляціями люстрацією. “Президент лише пропонує розтягнути люстрацію у часі та розширити коло осіб, на яких вона поширюватиметься”, – відзначає юристка. Вона також вказує на те, що пропозиції президента суперечать Конституції України, оскільки право бути обраним на виборні посади захищає Основний закон.” Європейські рекомендації вказують, що люстрація не може застосовуватися до виборних посад. Бо право бути обраним – це особисте право людини і тільки виборці своїм голосом можуть визначити, чи може людина працювати на виборній посаді чи ні. Держава чи політична сила не може позбавити особу права обиратися”, – вказує Ганна Калинчук. Експертка також висловила здивування тим, що люстрацію намагаються поширити на адвокатів, хоч вони і не входять до переліку професій, які прирівнюються до державного управління.
Передвиборча технологія?
Цікаво, що Зеленський вніс законопроект саме 11 липня – у передостанній день пленарних засідань Верховної Ради нинішнього скликання. На наступний день, коли з’явився текст президентського законопроекту, депутати провели годину запитань до уряду, сфотографувалися на пам’ять і розійшлися. Наступного разу після виборів у сесійній залі зберуться вже депутати нового скликання. Відповідно до статті 106 Закону України “Про регламент”, парламент попереднього скликання передає новому складу лише ті законопроекти, розгляд яких вже розпочався. “Всі нерозглянуті законопроекти просто переходять в архів. Вони нікуди не переходять. Так само, відповідно до закону, підуть в архів і ініціативи президента, зокрема і зміни до закону “Про очищення влади”, – сказала DW керівниця секретаріату парламентського комітету з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради Марія Нехоца. При цьому вона уточнила, що за бажання, президент може повторно зареєструвати у Верховній Раді і внести повністю ідентичний законопроект, але вже на розгляд парламенту нового скликання.
Критики вбачають у терміновому внесенні законопроекту до Верховної Ради “передвиборчий популізм”. “Законопроект подавався саме зараз, аби зупинити падіння рейтингів “Слуги народу ” і критику президента щодо мажоритарників цієї партії. Вирішили зробити це за допомогою розмов про люстрацію”, – вважає членкиня Громадського люстраційного комітету Олександра Дрік.
Одним пострілом двох зайців
Виконавча директорка Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук ввжає, що Володимир Зеленський послідовно веде свою політичну кампанію “зробимо їх всіх!” і ініціатива змінити закон про люстрацію – це ще один елемент цієї кампанії. Вона також припускає, що подібна законодавча ініціатива, якщо президент її повторно внесе на розгляд вже на розгляд нового парламенту, може бути інструментом позбавлення від своїх людей, які потенційно можуть стати “токсичними”. Адже якщо такий законопроєкт ухвалять, Зеленському доведеться люструвати і декого з призначених ним же посадовців. Зокрема, Айвараса Абромавичуса – нині голову наглядової ради “Укроборонпрому”, який раніше був міністром економічного розвитку і торгівлі України, або ж, наприклад, чинного секретаря РНБО Олександра Данилюка, який з 2016 по 2018 рік керував міністерством фінансів.”Це хороший спосіб позбутися конкурентів та тих, хто може стати баластом”, – зауважує Конончук. Вона переконана, що законопроект був поданий саме перед виборами, аби отримати більше політичних балів та протестувати реакцію суспільства на цю ініціативу, для її застосування у подальшому.
