Влада Львова відмовилася розглядати питання про перепоховання праху розвідника, героя СРСР Миколи Кузнєцова – доки “Російська Федерація не верне наших полонених”.
З проханням перепоховати Кузнєцова з Пагорбу Слави у Львові на Широкорєчєнський військово-меморіальний комплекс у російському Єкатеринбурзі звернулася племінниця Кузнєцова Маргарита Брюханова.
За словами Лілії Онищенко, начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, питання про перепоховання винесли на розгляд міськради “на виконання рішення адміністративного суду, звернення Брюханової Маргарити Миколаївни — племінниці Кузнєцова та враховуючи рішення Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій”.
“Я розумію, що є рішення суду і ми зобов’язані це питання розглядати. Та його потрібно розглядати в рамках державної політики”, – заявив мер Львова Андрій Садовий, якого цитує пресслужба Львівської міськради.
Він також наголосив: “Ми всі розуміємо, що триває війна, є російська агресія. Коли ми отримуємо листи від Росії щодо перепоховання праху, то я би хотів, щоб ми мали чітку державну позицію”.
“Поки наші хлопці перебувають в полоні, я вважаю, що ми не маємо морального права це питання розглядати”, – каже пан Садовий.
Розгляд рішення відклали, допоки не отримають відповіді з цього приводу від СБУ та МЗС.
Хто такий Кузнєцов?
Микола Кузнєцов – відомий радянський розвідник, агент НКВС та Герой Радянського союзу.
Він загинув 8 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району на Львівщині.
Посмертно його нагородили званням Героя Радянського Союзу.
Кузнєцов відомий своєю підпільною діяльністю у Рівному, де він під час війни вбив та вчинив кілька замахів на заступників керівника адміністрації Рейхкомісаріату Еріха Коха.
Микола Кузнєцов підпадає під дію закону про декомунізацію.
В Інституті національної пам’яті пояснили, що він був агентом ОГПУ та НКВС у 1930-1938 роках. Учасник колективізації та придушення рухів опору.
Окрім замахів на представників німецької окупаційної адміністрації, він “здійснював провокації проти українського визвольного руху, в результаті яких нацистські окупанти страчували заручників”.
На його честь у Рівненській області було назване місто Кузнєцовськ, де розташовується Рівненська атомна станція. Під час декомунізації йому повернули назву Вараш.
