Кажуть, що сомнамбул краще не будити, тому що це для них небезпечно. Але чи дійсно це так? Оглядачка BBC Future з питань здоров’я шукала наукові докази популярного міфу.
Іноді посеред ночі я встаю з ліжка і розгулюю кімнатою або навіть квартирою, не прокидаючись. І не тільки я: кожна п’ята дитина регулярно ходить уві сні, і як мінімум 40% робили це хоча б раз у житті. Що старше ми стаємо, то рідше це відбувається, але 1-2,5% дорослих продовжують бродити уві сні.
Деяким сновидам здається, ніби вони тікають від чогось страшного. Інші спокійно і методично порпаються в шухлядах і шафах, немов щось шукають. Коли я була маленькою, то, не прокидаючись, спускалася до вітальні і сідала разом з батьками дивитися телевізор, поки вони не відводили мене назад у ліжко.
Всі, хто хоч раз бачив сновид, погодяться з тим, що це дуже дивний стан, який поєднує в собі ознаки сну і неспання. У таких випадках зазвичай радять в жодному разі не будити людину. Пояснюють, що це може бути небезпечно для неї. Це не зовсім так, хоча, без сумніву, прокинутися в такий момент сновиді буде неприємно.
Фази сну
Точно не відомо, чому мозок дає команду розгулювати уві сні, хоча ми багато знаємо про те, що відбувається з людиною після того, як вона засинає. Протягом ночі вона проходить різні фази сну, починаючи з поверхневої, яка протягом приблизно двадцяти хвилин стає набагато глибшою. Потім знову настає період поверхневого сну, який переходить у швидку фазу.
Цей цикл повторюється кілька разів за ніч, і щоразу тривалість швидкого сну збільшується, таким чином протягом всієї ночі ця фаза триває найдовше.
Саме під час швидкого сну ми бачимо сновидіння. У цей період тіло немов паралізоване, щоб не почати випадково діяти уві сні. Проте сомнамбулізм виявляється у фазі набагато глибшого сну.
Це цікавий і парадоксальний стан. Мозок є досить активним, щоби людина могла рухатися, але не настільки, щоб вона прокинулася.
Нещодавно в міланській лікарні Нігуарда (Італія) було проведено дослідження хвильових коливань мозку людей, схильних до ходіння під час сну.
Вчені встановили, що поки деякі ділянки мозку перебували в стані неспання, інші перебували в глибокому сні. Це вказує на те, що причиною сомнамбулізму є дисбаланс між цими двома станами.
Розповіді про те, що сновиди нібито ходять, витягнувши руки вперед, як зомбі, не відповідають дійсності, однак у таких людей і справді буває застиглий, немов незрячий погляд, і їхню увагу дуже важко привернути. Гуляючи уві сні, люди зазвичай не запалюють світло і переміщаються домом по пам’яті.
Чи є небезпека?
Неправда і те, що, гуляючи уві сні, людина не може заподіяти собі шкоди – вона може спіткнутися, а якщо виявиться в незнайомому місці, їй дійсно загрожує небезпека. Наприклад, заблукавши, сновида може відкрити вхідні двері і вийти на вулицю.
Професор Метью Вокер із клініки патологій сну, підрозділу лікарні при Лондонському університетському коледжі, якось розповів мені про свого пацієнта, який вийшов з дому, сів у машину і поїхав – так і не прокинувшись.
Був ще випадок із 15-річною дівчиною, яку знайшли в кабіні вантажного крана на сорокаметровій висоті, – вона залізла туди уві сні, згорнулася клубочком і продовжувала спати.
Такі випадки рідкісні. Періодичне ходіння уві сні зазвичай не призводить до будь-яких серйозних проблем, і більшість дітей переростають це стан. Сновиди ходять із витягнутими вперед руками, як зомбі, тільки у нашій уяві
Якщо ця ситуація повторюється щоночі, фахівці з патологій сну радять батькам протягом тижня поспостерігати за тим, в який час їхня дитина зазвичай починає ходити уві сні. Приблизно за 15 хвилин до цього моменту рекомендують обережно розбудити сновиду – часто це допомагає перервати цикл, що склався. Але що робити, коли ви бачите, як хтось із близьких людей вже розгулює по квартирі?
Почнемо з того, що сновида спить так глибоко, що, ймовірно, і зовсім не помітить вас, навіть якщо ви спробуєте його розбудити. Якщо ж він все ж таки прокинеться, ви можете дезорієнтувати його так сильно, що людина зазнає стрес.
Кожному з нас знайоме це відчуття повної розгубленості, коли дзвінок будильника вривається у вашу свідомість на фазі глибокого сну, а не поверхневого, в якому ми зазвичай перебуваємо у той момент, коли нам потрібно прокидатися.
Одного разу мені довелося пережити справжнє потрясіння: я прокинулася від гуркоту і виявила, що стою на кухні босоніж посеред битого скла. Гуляючи уві сні, я спробувала налити собі води, але, як і багато сновид, не увімкнула світло і розбила склянку об водопровідний кран.
Загалом якщо ви розбудите сновиду, ви не спричините в нього серцевий напад, і він не впаде у кому. Однак буде гуманніше не будити людину, а спокійно відвести її назад у ліжко, щоб вона не заподіяла собі шкоди.
Сновида продовжить глибоко спати, а вранці, напевно, й не згадає про свої нічні пригоди.
