Європарламент схвалив програму макрофінансової допомоги для України. У Брюсселі є побоювання, що з наближенням виборів реформи сповільняться. А саме проведення реформ є умовою надання Україні мільярда євро кредитів.
Те, що Україні варто надавати фінансову підтримку, в Євросоюзі знаходить широку підтримку. Так, у середу, 13 червня, Європарламент підтримав пропозицію про надання Україні одного мільярда євро макрофінансової допомоги 527 голосами “за”. Проти висловилися 124 депутати. І Україні ці гроші точно знадобляться, адже цього та наступного року її очікують багатомільярдні виплати за зовнішніми боргами.
Спершу виконання умов
Щоправда, просто так ЄС мільярд євро не позичатиме. Для цього українській владі треба виконати низку умов. Серед загальних передумов – повага до демократії та виконання програми МВФ. Ця програма зараз, фактично, заморожена, через невиконання Києвом вимог, зокрема, приведення цін на газ до ринкових. Конкретні ж умови Єврокомісія та Кабмін України повинні будуть прописати в меморандумі про взаєморозуміння. У такому разі ніхто не зможе сказати, що ЄС нав’язує комусь якісь вимоги, адже Київ сам погодився на них.
Постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер ще на етапі розгляду в комітетах пропонував прописати у самому законодавчому акті конкретні вимоги, аби збільшити тиск на українську владу прискорити реформи. Однак профільний комітет не підтримав таку позицію. Але Ґалер не вважає, що його підхід провалився, адже якихось великих розбіжностей в очікуваннях від України між Єврокомісією та більшістю депутатів немає. “І це не лише наші очікування, це очікування українського суспільства”, – наголосив він у розмові з DW.
Конкретні умови
У відповідь на ці вимоги Європарламент, Рада ЄС і Єврокомісія погодилися на компроміс, а саме – опублікувати спільну заяву. У ній вони наголосять три специфічні вимоги в сфері боротьби з корупцією. Йдеться про спеціалізований антикорупційний суд, запуск системи автоматичної перевірки е-декларацій і перевірку даних щодо бенефіціарних власників компаній. Останні дві умови залишилися невиконаними ще з попередньої програми. Вона завершилася у січні без виплати Україні останнього траншу в розмірі 600 мільйонів євро.
“Для нас, у комітеті з закордонних справ, заява йде недостатньо далеко, вона залишається занадто загальною. Ми би хотіли бути більш конкретними”, – говорить Ґалер. Водночас на етапі розгляду на пленарному засіданні ті депутати, які підтримують Україну, поправок не вносили, аби не уповільнювати процес.
Судячи з виступу єврокомісара Валдіса Домбровскіса на дебатах, Ґалеру та його колегам можна не хвилюватися. Слова Домбровскіса про те, що президент України Петро Порошенко підписав закон про антикорупційний суд, євродепутати зустріли оплесками. Умовою для надання кредитів буде “прогрес у створенні” цього суду, зазначив єврокомісар. Крім того, у Єврокомісії порушать питання скасування обов’язку антикорупційних активістів подавати е-декларації та формування збалансованого складу Центральної виборчої комісії – саме ті вимоги, на яких наголошував і Ґалер.
Сигнал українській владі та Росії
Євродепутати з проєвропейських фракцій саму необхідність надання допомоги Україні не заперечують та підтримують прив’язку виплати до виконання умов. Позицію найбільшої фракції – Європейської народної партії (ЄНП) – представила Сандра Калнієте. За її словами, ухвалення “макрофіну” стане сигналом. По-перше, сигналом українському народу про підтримку. По-друге, політикам – виконувати свої обіцянки в боротьбі з корупцією. По-третє, Росії – “що розбудова демократичної сильної та незалежної України залишається нашою стратегічною метою”.
Менш критичним за представників ЄНП був ліберал Пятрас Ауштрявічюс. Він привітав швидкий рух до ухвалення програми. Водночас він розкритикував, що у третій програмі була забагато умов – аж 21. “Помилкою ЄС було відмовитися виплатити Україні останній транш допомоги, хоча 17 умов було виконано”, – переконаний політик. “Правда полягає в тому, що саме Україна створює для всього світу приклад того, як країна у стані війни здатна показувати прогрес у реформах”, – вважає Ауштрявічюс.
Ребекка Гармс від фракції Зелених також впевнена в успішності реформ в Україні. Але вона застерегла: “Ми говоримо про процес, який триватиме ціле покоління. І гроші, на виділення яких ми даємо згоду, не є надзвичайно великими, порівняно з сумами, які ми даємо іншим країнам”.
Створення робочих місць
Соціал-демократ Александер Габеліч, крім боротьби з корупцією, наголосив на необхідності створювати робочі місця. А за словами представника фракції Лівих Гельмута Шольца, кредити від ЄС не повинні ставити під загрозу єдність українського суспільства. Остання ідея відображення в заяві, однак, не знайшла. У ній прописали лише, що допомога має сприяти “сталому та соціально відповідальному розвитку, який веде до створення зайнятості та зниження бідності”.
Крім того, Шольц вкотре розкритикував поспішність, з якою відбувається ухвалення програми допомоги. “Виникає підозра, що в цьому рішенні саме в цей момент йдеться про дуже дорогий акт допомоги уряду Порошенка в передвиборчій боротьбі”, – вважає лівий політик з Німеччини.
Євроскептики бувають різними
Хоча сам Шольц не вважає ідею допомоги Україні поганою ідеєю, його колеги з фракції Лівих голосували проти. Так само, як і представники фракцій євроскептиків. Причому у своїй критиці на адресу України вони наголошували на корупції та використовували нещодавні гучні випадки, такі як звільнення міністра фінансів Олександра Данилюката спецоперацію СБУ з імітації вбивства журналіста Аркадія Бабченка.
Вільям Дартмот від фракції “Європа свободи та прямої демократії” вважає, що Данилюка звільнили за викривання корупції, рівень якої в Україні вищий, ніж навіть “у режимах Албанії та Косова, які перебувають під впливом гангстерів”. Тому він закликав ЄС взяти приклад з МВФ та не виплачувати Україні кредити.
А от для Франс Жаме з фракції “Європа націй та свободи” програма “макрофіну” є свідченням того, що Брюссель хоче лиш одного – продовжувати “ворогувати з Росією”. Замість того, щоб виплачувати Україні кредити, депутатка з Франції запропонувала підтримати фермерів у ЄС, які з 2014 року є “заручниками” санкцій проти РФ.
Вікно можливостей для реформ
Тепер остаточно затверджуватиме програму макрофінансової допомоги Рада ЄС. Очікується, що це відбудеться найближчим часом, і тоді програму зможуть запустити восени.
Єврокомісар Домбровскіс назвав ще одну причину, чому Брюссель поспішає з ухваленням програми: “Вікно можливостей для реформ може закриватися з наближенням виборів”. “Ми не можемо собі дозволити допустити, щоб Україна зазнала невдачі”, – підсумував Домбровскіс.
