Зневіра в прогресі штовхає освічену українську молодь за кордон, пише Economist.
У порівнянні з минулими еміграційними хвилями, люди, які покинули країну з 2013 року, зазвичай молодші, більш освічені та знають більше мов, а третина з них має університетський диплом.
У Польщі число українців з 2013 року збільшилося з 220 тисяч до півтора мільйонів, додає видання.
“Корупція в університетах є важливим фактором для студентів-емігрантів; хабарі за оцінки настільки поширені в Україні, що ціна навчання може виявитися однаковою по обидва боки кордону”, – зазначає Economist.
“Країна втрачає людей, які можуть її змінити”, – зізнається одна з таких студенток Саша Іванюк, наголошуючи, що еміграція студентів і бізнесменів є “катастрофою” для демографії.
Ще одна емігрантка в Польщі, учасниця Євромайдану Наталя Панченко, погоджується: “Ті, хто виїжджає, є тими, хто може підштовхнути країну до змін”.
Молодь каже, що не збирається повертатися, доки ситуація в Україні не зміниться, зазначає видання.
Водночас, українці активно беруть участь у суспільному житті країн, до яких вони емігрували. Приміром, у Польщі вони протестували проти зловживання владою правлячою партією Право і Справедливість. Інші роблять внесок неполітичним шляхом, інвестуючи в освітні проекти.
“Українці в Польщі – це як румуни в Іспанії, поляки в Британії або литовці в Німеччині”, – пише видання, наголошуючи, що еміграція молоді є трансєвропейським явищем. І велика частина цієї молоді тяжіє до центру Європи, до Брюсселя.
Історик Оксфордського університету Тімоті Гартон Еш пояснює: “Одним із ненавмисних наслідків будування європейських інституцій є те, що багато найбільш проінформованих, проєвропейських людей залишили національні столиці заради Брюсселя”.
