До Львова продовжують прибувати люди, які стали очевидцями ракетного удару, який Росія завдала 8 квітня по залізничному вокзалу Краматорська. Вони діставалися до Львова по 30 годин.
Про день 8 квітня люди розповіли Суспільному.
“Як можна на вокзал кидати таке?”
Ганна Гончар з Ізюму Харківської області. Там її родина була 1,5 місяця без зв’язку, інтернету та телебачення. У Краматорську жінка також чекала на потяг. Ганна каже, що сирена звучала і вони відійшли у безпечне місце.
“Ви не уявляєте який це жах. Як можна на вокзал кидати таке? Це не вписується ні в які рамки. Такий був прекрасний день, сонечко світило, ніхто не очікував. Ми таке натерпілися”, — каже Ганна.
Жінка з родиною переночують у Львові. Ганна каже, що далі вона з родиною поїде до Польщі.
“Страшний гуркіт…скло полетіло”
Очікувала на евакуацію у Краматорську Людмила Животова. За кілька хвилин до падіння ракети жінка пішла всередину займати чергу.
“Стояли чекали, що ось-ось прийде поїзд о 12-й годині. Я пішла всередину займати чергу, а він на платформі стояв. І все…страшний гуркіт, скло полетіло, люди полетіли, крик, шум, плач, голови відлітали, діти страждали. Як нам сказали, 50 людей загинуло, і 100 поранені”, — каже жінка.
Людмила Животова розповіла, що вона не чула сирени. Жінку та інших пасажирів автобусом вивезли в Слов’янськ і посадили на львівський поїзд. Далі Людмила Животова прямує до Ужгорода.
“Ми стояли в черзі, а потім…вибух”
Серед очевидців події — Діана. Дівчина каже, що сирена звучала та додає, що на вокзалі військових не було.
“Ми стояли в черзі, а потім — вибух. Ми дуже злякалися, але все обійшлося. Було дуже багато жертв, шкода, що так вийшло. Зі Слов‘янська ми їхали 30 годин. Я дуже втомилася. У Львові поки ніхто не чекає, чекаємо волонтерів”, — розповідає Діана.
“Бачили чорний дим і думали, що влучили у завод”
Свідками вибуху у Краматорську також стали сім’я Сидоренків. Олена — донька, мама Тетяна і батько Іван.
“Ми їхали в таксі і почули вибух, був чорний дим. Ми думали що влучили в завод, а коли вже під’їхали до вокзалу, побачили як горіли машини. Вибух я не бачив, я приїхав після того, була сирена, ми були в такому шоці. Люди біжуть, кричать, ми одразу розвернулися і поїхали цим же таксі, як би ми приїхали трохи раніше, тоді були б в епіцентрі цього”, — розповідають члени родини.
Родина також евакуювалася до Львова.
