Спеціальний посланець президента США з питань України Кіт Келлог розкрив причини зацікавленості Вашингтона у контактах із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. За його словами, увага до нього пояснюється тим, що Лукашенко підтримує постійні зв’язки з російським диктатором Володимиром Путіним.
Американець наголосив, що головною метою було налагодження каналів комунікації, аби всі повідомлення США гарантовано доходили до російського керівництва. Про це пише The Guardian, передає OBOZ.UA.
Келлог роз’яснив позицію США
“Ми знаємо, що він багато розмовляє з президентом Путіним. Ми не впевнені, що саме він каже, але ми знаємо, що він з ним розмовляє”, – пояснив Келлог. “Але ми встановили контакти, щоб забезпечити відкритість каналів зв’язку, щоб ми могли переконатися, що всі наші повідомлення передаються президенту Путіну. Саме тому ми це зробили. Ми спочатку не збиралися виводити політичних в’язнів”.
Келлог визнав, що звільнення окремих політв’язнів стало позитивним аспектом, але підкреслив, що “загальною метою було знайти найкраще можливе вирішення війни між Україною та Росією”.
За його словами, США зосереджуються на тому, щоб “повідомлення, які надсилаються Володимиру Путіну, узгоджувалися з повідомленнями, які надходили до інших кіл”.
“Мені байдуже, чи це Кирило Дмитрієв, мені байдуже, чи це [Юрій] Ушаков; мені байдуже, чи це Лукашенко. Справа в тому, щоб ці повідомлення дійшли до людей”, – наголосив спецпредставник Трампа.
Проте Келлог наголосив, що США не “наївні” щодо правління Лукашенка, і знають, “якщо він звільнить одного [в’язня], він, ймовірно, візьме ще двох”.
Американський посадовець також додав, що суть угоди з Білоруссю полягала в тому, щоб допомогти державній авіакомпанії “Белавіа” відремонтувати їхні літаки, оскільки “бажаним варіантом є те, щоб їхні літаки не падали з неба”. При цьому Мінськ не повинен використовувати їх для “злочинних цілей” та перевезення мігрантів до Європи.
Що передувало
11 вересня заступник спецпредставника президента США з питань України Джон Коул відвідав Мінськ. Візит дав конкретні результати: було досягнуто домовленостей про зняття санкцій з національної авіакомпанії “Белавіа” та обговорено можливість повернення американського посольства до Білорусі.
Ключовим здобутком стала домовленість про звільнення 52 політв’язнів, серед яких 14 громадян інших країн, переважно європейських. Це можна розглядати як наступний етап нормалізації відносин між США та Білоруссю, адже Вашингтон ще навесні відкрив “вікно діалогу” з Мінськом, роблячи акцент на питанні в’язнів.
Попередні кроки відбулися раніше: 20-21 червня Мінськ відвідав спецпосланець президента США Кіт Келлог, після чого було звільнено 14 політв’язнів. А 15 серпня відбувся телефонний дзвінок президента США Дональда Трампа Олександру Лукашенку напередодні саміту в Анкориджі, що розцінили як несподіваний жест підтримки.
У цьому контексті важливо згадати й підписаний Дональдом Трампом виконавчий акт про створення статусу “країна, що підтримує незаконне утримання”. Він надає Держдепартаменту право вводити санкції та застосовувати інший тиск проти держав, які утримують громадян США. Останніх американців було звільнено з білоруського ув’язнення 30 квітня, тож нинішні домовленості дають Вашингтону політичні дивіденди без помітних економічних чи політичних поступок.
Як повідомляв OBOZ.UA, надзвичайний і повноважний посол України, представник України при ЄС у 2008-2010 роках Андрій Веселовський заявив, що білоруський диктатор Олександр Лукашенко за жодних обставин не розвернеться від Росії до Заходу. Щойно він спробує це зробити, Москва замінить бунтівного ставленика на більш слухняного.
Раніше Лукашенко заявив, що жалівся Трампу на “тяжку долю” Білорусі. Цій темі він приділив 35 хвилин розмови. Проте Трамп “не був налаштований на таку розмову”, але нібито побажав самопроголошеному диктатору “успіхів” і заявив, що з труднощами може впоратися лише “сильний лідер”.
