У Києві зафіксовано вже три випадки зараження COVID-19. У понеділок столична влада посилила обмежувальні заходи, щоб убезпечити місто і його жителів від коронавірусу. Слідом за закриттям навчальних закладів, призупинили роботу ресторани, торгово-розважальні центри і спортзали.
Щоби максимально ізолювати людей за рішенням уряду в Києві і інших великих містах в середу припинив роботу метрополітен. Ті, кому потрібно доїжджати на роботу, змушені пересісти на наземний транспорт. В останні дні інтернет облетіли кадри “набитих” маршруток і величезних черг на зупинках.
Поки Київська міська державна адміністрація вирішила ввести обмеження до 3 квітня. Про те, що буде далі, і готовність столиці протистояти епідемії в інтерв’ю РБК-Україна розповів перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Чиєю була ініціатива припинити роботу метро в Києві?
Це була ініціатива Кабінету міністрів і президента. Ми пропонували ввести масочний режим і встановити тепловізори на вході до станцій, але було прийняте таке рішення. Аналізуючи цю ситуацію, сьогодні я не вважаю це рішення про закриття метро помилковим. Наприклад, сьогодні (19 березня, – ред.) Лондон також закрив станції метрополітену.
Учора секретар Київради Володимир Прокопів сказав, що Київрада розробляє спецзаходи для того, щоби метро з певними обмеженнями, але все-таки запрацювало. Згодом Віталій Кличко це заперечив. Тобто ніяких ідей і спецзаходів не розглядається взагалі?
Насправді, це неможливо. Метрополітен – це ж не автобус, який може до обіду їздити, а після обіду не їздити. Він або працює, або не працює. Можна закрити одну чи дві станції, але в такому режимі його немає сенсу запускати. Метрополітен є одним із найнебезпечніших місць, де можна заразитися.
Водночас ми бачимо, до якої ситуації з наземним транспортом призвело закриття метро.
Це не проблема закриття метрополітену. Ситуація з наземним транспортом – це наслідок половинчастих рішень. Адже коли уряд приймав рішення про закриття метро, потрібно було приймати рішення і про закриття підприємств на території міста. Так склалося, що в нас метро не працює, а підприємства продовжують працювати.
А як тоді бути з продуктовими магазинами, медичними закладами, аптеками?
Вони працюють. Якраз громадський транспорт і мав продовжувати роботу, щоби перевезти ту кількість людей, яка забезпечує критичну інфраструктуру. Мова йде про підприємства, які забезпечують життєдіяльність міста – продуктові магазини, аптеки, лікарні, комунальні підприємства, АЗС тощо.
Але, очевидно, роботу продовжили не лише ці, а й інші підприємства…
Так, і через це ми отримали таке перезавантаження громадського транспорту. У нас весь пасажиропотік розподілений приблизно 50 на 50: половину перевозить метрополітен і половину – наземний транспорт.
Треба розуміти, що всі маршрути наземного громадського транспорту організовані в такий спосіб, щоби підвезти пасажира до метрополітену як до основного транспортного засобу в місті.
Наприклад, більшість маршрутів із Троєщини йшли до станції метро “Почайна” або “Лісова”, “Чернігівська”, “Лівобережна”. Тобто це були початок і кінець маршруту. Тому зараз протягом двох днів ми переналаштовуємо маршрути, вводимо нові, щоби забезпечити нормальний рух містом і щоби наземний транспорт дублював лінії метрополітену.
Наскільки ефективно здійснюється контроль за обмеженням у десять осіб у транспорті? Адже ми бачимо повно фото в соцмережах, де є і п’ятнадцять, і двадцять, і тридцять пасажирів. І їх перевозять. Також ми бачимо скарги, що не всі пасажири в транспорті в масках. Чи реально за цим здійснюється контроль, чи здебільшого на це закривають очі?
Не закривають очі точно, тому що з цією ситуацією і поліція працює, і Держпродспоживслужба працює. Такий транспорт намагаються зупиняти. Але поки що ми не говоримо про якесь матеріальне покарання, щонайменше станом на вчора і сьогодні. Проводять роз’яснювальні бесіди, як з одними, так і з іншими для того, щоби цю ситуацію владнати.
Наскільки мені відомо від поліції, комунальний транспорт більш-менш витримує цю норму. Приватний транспорт – менше. Але якщо говорити про вчора й сьогодні – це вже все одно зовсім різна картина. Учора була більш складна ситуація, тоді як сьогодні все вже більш-менш владналося. Думаю, з кожним днем вона буде унормовуватися.
За кількістю людей у транспорті та за тим, чи вони в масках, повинен слідкувати водій?
Водій повинен перевозити пасажирів. Він точно не має слідкувати за тим, чи вони в масках. Він же не контролює вхід і вихід пасажирів.
Усі рішення, які б не приймалися – для законослухняного цивілізованого суспільства. Те, що в нас є частина людей, які ще не досить серйозно ставляться до цієї загрози, яка вже підтверджена в усьому світі – це дуже погано. Заходи не будуть працювати в односторонньому порядку.
Неодноразово я чув запитання, чому десять осіб, а не вісім, наприклад. Тому що фахівці говорять, що обмеження в десять осіб на автобус дозволяє їм розташовуватися на відстані півтора метра один від одного, щоби не становити загрозу.
Тобто водій не може заборонити пасажиру зайти в транспорт без маски?
Так, не може. Він може лише рекомендувати, просити тощо.
Ви згадали про київські підприємства, що не всі дотримуються обмежувальних заходів і продовжують роботу. Чи передбачені для них якісь покарання і як здійснюється контроль, хто припинив, хто не припинив, а мав би. Наприклад, ми бачимо, що є окремі торгові центри, які продовжують роботу.
Ми залишили роботу магазинів виключно продуктових і господарчих. Якщо ви кажете про “Епіцентр”, це господарчий магазин і, насправді, він має працювати. За день-два ми зрозуміємо, що працює, і роботу яких закладів та підприємств потрібно зараз відновити.
У нас, наприклад, є декілька мереж магазинів, які продають в основному засоби гігієни і частково – косметику. Більшість із них припинили роботу. Зараз ми проведемо консультації, і, на мою думку, вони мають відновити роботу з дотриманням усіх норм і правил. Адже там продаються засоби гігієни та засоби санітарії.
А щодо інших закладів, приміром, салонів краси, спортивних залів – хтось перевіряє, чи припинили вони роботу?
Є відповідні структури, які це перевіряють. Наприклад, перукарня, де я стригся, закрилася. Можливо, є й такі, що не закрилися.
Є вчорашній приклад в Оболонському районі, коли в комп’ютерному клубі перевірка виявила чотирнадцять чи п’ятнадцять дітей. Мені навіть складно підібрати слова щодо власників такого клубу. Як можна таке дозволяти – мені абсолютно незрозуміло.
На такі речі реагує поліція. Якщо до того, як було виявлено трьох заражених у Києві, була передбачена одна відповідальність, то тепер поліція буде карати такі підприємства згідно зі статтею 325 Кримінального кодексу як такі, що наражають людей на небезпеку.
Чи є у вас інформація, скільки людей у Києві на сьогодні перевіряють на коронавірус?
Наприклад, за вчора (18 березня, – ред.) перевірили сім людей – у всіх не підтвердилося. Кожен день динаміка є різна: приблизно п’ять-десять осіб перевіряють щодня. Це мова йде не про швидкі тести, а в лабораторних умовах. Швидкими тестами перевіряють більше.
Чому є такий дефіцит із медичними масками і чи має місцева влада якісь важелі впливу, щоби розв’язати цю проблему?
Насправді, це чистий ринок. Та ситуація з вивозом з України десятків тонн масок, що була раніше, зараз дається взнаки.
Ми якихось важелів впливу точно не маємо. Єдине – зараз ми знайшли декілька виробників, які переналаштують виробництво і забезпечать якусь частину міста масками. Насамперед тих, хто контактує з великою кількістю людей. Просто на все це потрібен час. Поки що в нас немає такої кількості масок, щоби ми їх відправили в аптечну мережу.
У нас є стратегічні запаси, лікарні ми, звичайно, забезпечимо. Але цього запасу достатньо, грубо кажучи, на сім-десять днів. Їх потрібно постійно поповнювати.
Якою кількістю швидких тестів забезпечений Київ?
На сьогодні це майже десять тисяч тестів. У нас є ще зафрахтована велика кількість тестів. Просто проблеми з логістикою у світі загалом не дозволяють їх вчасно привезти. Але зараз у місті їх є більш ніж достатньо.
За останній тиждень у місті було зроблено приблизно 200 перевірок.
У яких лікарнях є тест-системи?
Дві тест-системи сьогодні ми доставили в Олександрівську клінічну лікарню і Київську міську клінічну лікарню № 9. Таких тест-систем є лише дві в Україні. Це ті тест-системи, які ми планували передати в аеропорти.
Ми їх придбали раніше. Але, знову ж, через логістику нам їх привезли лише вчора. Учора ми їх розтаможили, забрали й сьогодні передали в ці лікарні. В аеропортах вони вже фактично не потрібні зважаючи на закриття кордонів.
Вони дають більш точний результат, вони працюють на слині. До години можна отримати результат із точністю до 97-99%.
У якій готовності зараз лікарні? Чи вистачає персоналу?
На сьогодні персоналу вистачає. Лікарні укомплектовані. Якщо раптом ситуація буде ускладнюватися, ми будемо переходити на інший режим роботи – у цілодобовий режим, з цілодобовими чергуваннями. Будемо залучати фахівців з інших лікарень, будемо перепрофільовувати. Для цього є цілий план заходів, за якими ми маємо діяти в цей період.
Які дезінфекційні заходи в Києві проводяться?
Проводимо дезінфекційні заходи в громадському транспорті. Не впевнений, чи розпочали сьогодні, але плануємо почати дезінфекцію зупинок і вулиць. А також проводимо дезінфекцію під’їздів, сходових кліток і ліфтів. Ми забезпечили всі керуючі компанії дезінфекційним розчином, тому питань із цим бути немає. Якщо виникають питання – то це вже до них.
Верховна рада вже ухвалила закон про підтримку бізнесу в умовах карантину, наче зараз у розробці ще один пакет законів. Київська влада розглядає якісь механізми для підтримки місцевого бізнесу?
Якщо ви читали цей закон, то бачили, що це вирішення проблем бізнесу, особливо великого бізнесу, за рахунок місцевих бюджетів. Ми ще розробляємо пакет рішень для малого й середнього бізнесу в частині оренди комунального майна та у частині оренди землі, якщо він буде потрібен з огляду на прийняття цього закону. Щодо оренди комунального майна – напевно, все ж буде потрібний.
Хотілося, щоб, ухвалюючи якісь рішення щодо місцевих бюджетів на рівні Верховної ради, хоча б проводили якісь консультації. Тому що, насправді, досить складно буде місцевим бюджетам.
А консультацій як таких не проводили перед прийняттям цього закону?
Ні, точно не проводили.
Чи вже підраховувалися потенційні збитки місцевого бюджету від обмежувальних заходів у зв’язку з загрозою епідемії?
Прямі збитки з огляду на те, що ми бачимо сьогодні – це півтора мільярда гривень. Це недоотримання бюджету Києва через прийнятий Верховною радою закон. А що буде далі, які будуть непрямі збитки – цифри можуть бути зовсім інші.
Обмежувальні заходи в Києві поки діють до 3 квітня. А який механізм далі – це місцева влада має ухвалювати рішення про їх припинення чи продовження?
Якщо не буде прийнято інших рішень – про продовження чи про посилення заходів, то 3 квітня він закінчиться.
Ви допускаєте, що вони можуть бути продовжені?
Так. Усе буде залежати від того, наскільки ми свідомо будемо ставитися до тих заходів, які сьогодні запроваджені. Якщо ми сьогодні будемо дотримуватися встановлених правил – сидіти вдома, виходити лише за продуктами і при цьому тримати дистанцію від людей – тоді це буде один сценарій. Тоді це може завершитися на початку квітня.
Якщо ми будемо безвідповідально ставитись, наприклад, відпускати дітей у комп’ютерний клуб – то ситуація буде зовсім інша. І в такому випадку прогнозувати, коли закінчаться обмежувальні заходи, складно.
Чи можливе введення надзвичайної ситуації в Києві та за яких умов?
Ми вже позавчора прийняли рішення про введення надзвичайної ситуації в Києві. Документи зараз проходять юридичні процедури. Насправді, рішення про надзвичайну ситуацію введено державною надзвичайною комісією по всій території країни 10 березня. А ми позавчора підтвердили посилення обмежувальних заходів і ввели надзвичайну ситуацію на території міста Києва.
Усі заходи, які є за надзвичайної ситуації, у Києві вже впроваджуються.
Який алгоритм дій киянина, який запідозрив у себе коронавірус – куди дзвонити, у який медзаклад звертатися?
Є два варіанти дій. Перший – сидіти вдома, і, якщо відчув симптоми хвороби, потрібно дзвонити до сімейного лікаря. Для тих, хто не обрав сімейного лікаря, є телефон 1583 зі стаціонарних телефонів. Але слід заключити декларацію із сімейним лікарем, щоби бути під наглядом свого лікаря. Тоді буде набагато спокійніше.
Другий варіант – сидіти вдома, і, якщо відчув серйозні симптоми, температуру понад 38 і ускладнене дихання, то потрібно відразу викликати швидку допомогу. Це два сценарії, які є на сьогодні. Але всі вони починаються однаково: “сидіти вдома”.
