Дослідження проводили на будівництві готелю, повідомили в Рятівній археологічній службі.
“Зафіксували чотири нерухомі археологічні об’єкти. Найцікавішими з них є залишки заглибленої споруди квадратної форми, яка датується ХІІІ століттям. Культурно-хронологічну приналежність ще двох об’єктів не визначено у зв’язку з відсутністю в них рухомого археологічного матеріалу”, ‒ розповів керівник наукової експедиції Рятівної археологічної служби Микола Шніцар.
За межами будівельного котловану виявили поховання пізнього середньовіччя .
Розкопки проводили у 2014-2015 роках. Археологи виявили поселення давніх слов’ян, уламки ліпного посуду та прясельце. Їх датують серединою VII ст. н.е. та відносять до празько-корчацької археологічної культури.
Усього вчені вивчили матеріали шести культурно-хронологічних горизонтів – ранньозалізного часу, празької культури, райковецької культури, давньоруського часу, поховання періоду пізнього середньовіччя і споруди нового часу.
“Традиція безперевного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів. Нова інформація суттєво доповнює ранню історію міста і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з котрого розвинувся давньоруський Львів”, – запевняє директор НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАН України Олег Осаульчук.
