З нового року в Україні підвищився рівень мінімальної зарплати. Хто відчує це зростання і чи зупинить це трудову еміграцію
У новому 2019 році українські роботодавці мають сплачувати робітникам щонайменше 4173 гривні на місяць при 40-годинному робочому тижні – це на 450 гривень більше, ніж попереднього року. “Це нечуване зростання… Але ми це робимо не перед виборами – ми це робимо для того, щоб не бути більше країною дешевої робочої сили. У нас інші конкурентні переваги, а українці мають право отримувати гідну зарплату”, – так ще в вересні 2018 року прокоментував заплановане підвищення мінімальної заробітної плати президент України Петро Порошенко.
Порошенко наполягав на зростанні “мінімалки” до 4100 гривень ще в грудні 2017 року, однак тоді багато експертів називали такі вимоги передвиборчим популізмом голови держави. Не погодився на зростання й уряд Володимира Гройсмана, запропонувавши натомість підвищувати зарплату поступово. У травні 2018 року міністр соціальної політики Андрій Рева навіть прогнозував зростання мінімальної зарплати в 2019 році до 5000 гривень. Втім, готуючи бюджет-2019, уряд обрав більш стриманий сценарій.
Без істотного “покращення”
Зростання мінімальної заробітної плати в 2019 році навряд чи можна назвати значним підвищенням соціальних стандартів. Порівняно з попереднім роком “мінімалка” зросла лише на 12,1 відсотка, що лише трохи випереджає рівень інфляції в країні, яка за підсумками лише січня-листопада 2018 року становила 8,9 відсотка.
“Усе “покращення” фактично з’їдає підвищення тарифів, тому ми вважали це зростання вкрай недостатнім. Та, на жаль, уряд не готовий до соціального діалогу, тож роль профспілок в обговоренні бюджету лишається формальною”,- скаржиться голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.
Незадоволеною зростанням “мінімалки” є й наймасовіша Федерація профспілок України (ФПУ). Її представники у вересні 2018 року наполягали на понад дворазовому зростанні мінімальної зарплати – до 7,7 тисячі гривень. У жовтні профспілки провели серію демонстрацій із вимогою включити їхні пропозиції до проекту бюджету, а зараз намагаються зареєструвати офіційний конфлікт з урядом через Національну службу посередництва та примирення.
“Навряд чи це можна назвати класичною трудовою суперечкою. Це більше схоже на політичний хід представника ФПУ у парламенті Сергія Капліна”, – зазначає юрист Центру соціальних і трудових досліджень Віталій Дудін. Нагадаємо, що 3 січня Центральна виборча комісія зареєструвала Капліна кандидатом в президенти України.
На кого вплине зростання
Одним із головних аргументів противників підвищення рівня мінімальної зарплати в Україні є брак ресурсів у вигляді реального економічного зростання. Втім, за даними Державної служби статистики України середня заробітна плата в країні зростає швидше, ніж “мінімалка”, – за 11 місяців 2018 року вона збільшилась на 25,3 відсотка до 8711 гривень. На думку Дудіна, це свідчить про зростання соціальної нерівності в країні.
В іншому дослідженні Держслужба статистики вказує, що у вересні 2018 року заробітну плату на рівні мінімальної і нижче отримували 7,4 відсотка українських робітників. Ще 15,4 відсотка заробили від 3723 до 4000 гривень. Таким чином підвищення “мінімалки” напряму відчують близько чверті українських працівників. “У першу чергу це торкнеться бюджетників. Однак опосередкований вплив від підвищення мінімальної зарплати поширюється на всю економіку, адже її розмір впливає і на інші ставки”,- зазначає Волинець.
Віталій Дудін також нагадує про високий рівень “тіньової зайнятості” в Україні, який за різними підрахунками охоплює від 35 до 50 відсотків трудових ресурсів. У таких випадках роботодавці офіційно сплачують працівникам трохи більше за “мінімалку”, віддаючи решту зарплати “в конверті”. “Таким чином, підвищуючи мінімальну зарплату, уряд потроху виводить оплату праці з тіні”, – пояснює експерт.
“Країна дешевої робочої сили”
Попри слова президента Порошенка про те, що Україна більше не буде “країною дешевої робочої сили”, мінімальна зарплата в Україні все ще лишається найнижчою (132,7 євро) в Європі, відстаючи від сусідніх Молдови (133 євро з 1 травня 2018 року), Білорусі (136,4 євро з 1 січня 2019 року) та Росії (143,8 євро з 1 січня). У Німеччині в 2019 році теж трохи підвищили “мінімалку” – тепер за годину роботи працівники мають отримувати щонайменше 9,19 євро (на 35 центів більше, ніж раніше). Той, хто працює на таких умовах повний робочий день, заробляє приблизно 1500 євро на місяць (до відрахування податків та зборів).
Утім, експерти відзначають, що останнім часом уряд справді намагається боротися з іміджем “країни дешевих працівників”, що раніше подавалося як інвестиційна перевага України. “Ситуація змінилася після того, як стало очевидно: низька оплата праці призводить не до притоку інвесторів, а до відтоку робочої сили до Польщі, де мінімальна зарплата вчетверо більша за українську”, – зазначає Дудін.
За грудневими даними міністерства соціальної політики України, за кордоном постійно працювало близько 3,2 мільйона українців. Однак, на думку Волинця, запропоноване українським урядом підвищення соціальних стандартів навряд чи зможе зупинити поток заробітчан. “Після того, як для іноземців спростить працевлаштування Німеччина, де мінімальна зарплата вища за українську в 11 разів, трудова еміграція буде лише зростати, позбавляючи Україну необхідних ресурсів для відновлення економіки”, – вважає він.
