Підготовка до розсилання «листів щастя» ведеться повним ходом. Закон що її регламентує вже вступив в силу, технічна база теж майже готова. Про це пише Auto24.
За інформацією видання, загалом у Києві вже встановлено понад 7 тисяч камер з розпізнаванням облич та номерів авто. Частина з них буде використовуватись саме для фіксування порушень ПДД. Система може запрацювати вже в цьому році.
Комерційна вигода від впровадження фото та відео фіксації порушень ПДД очевидна, зазначає видання. Кожна з камер, що зараз працюють в тестовому режимі, здатна фіксувати сотні та навіть тисячі порушень щодня. Помноживши кількість порушень на суму штрафу можна зрозуміти дохідність таких заходів.
Проте у матеріалі видання йдеться про певні проблеми нормативно-правової бази.
По-перше, прийнятий Верховною Радою закон прямо вказує на те, що винним у порушенні ПДР, зафіксованому на камеру, винен власник транспортного засобу, а не водій, що скоїв правопорушення.
Також в цьому законі є норма що до “належного користувача” – особи яка не є власником транспортного засобу, добровільно звернулась в Сервісний центр МВС та погодилась приймати всі штрафи на свою адресу. При цьому у одного транспортного засобу може бути лише один “належний користувач”.
Це викликає багато питань. Наприклад, як будуть нести відповідальність водії маршруток? Адже на кожному маршрутному автобусі два, три, а інколи і чотири водія працюють позмінно. Як бути з великими автобусами дальнього сполучення, у яких постійно повинно бути два водія?
Більше того, зазначає видання, закон дозволяє одній особі бути “належним користувачем” безмежної кількості транспортних засобів.
Отже, для того щоб уникнути відповідальності за порушення ПДД зафіксовані в автоматичному режимі достатньо зареєструвати “належним користувачем” особу, за якою не зареєстровано ніякої власності. Такий “належний користувач” може нести відповідальність за цілі автопарки, але змусити його оплатити штрафи буде майже неможливо.
Якщо згадати скільки автомобілів за роки незалежності було продано “за довіреністю” або просто “за техпаспортом” стає зрозуміло, що для притягнення до відповідальності саме водія за допомогою камер фото та відео фіксації потрібно фіксувати не тільки номери транспортного засобу, але й обличчя порушника. Така технічна можливість існує і успішно діє в розвинених країнах.
Але українські законодавці цим шляхом не пішли. Очевидно, що введення фото та відео фіксації в такому вигляді може принести лише комерційний ефект, завантажити судову систему, тощо. Але про індивідуальність та невідворотність покарання мова не йде, резюмується у матеріалі.
