І після цьогорічної зміни влади в Україні громадські активісти зазнають нападів та стають жертвами залякувань, стверджують правозахисники.
Проблема фізичного насильства проти громадських активістів і правозахисників набуває останнім часом дедалі більшої актуальності, заявив директор Центру стратегічних справ Української спілки із захисту прав людини (УГСПЛ) Михайло Тарахкало. “Щомісяця, щотижня відбуваються напади, висловлюються погрози активістам. Іноді вони бувають дуже жорстокі і спричиняються до тілесних ушкоджень і навіть смерті потерпілих”, – зазначив правозахисник 10 грудня на зустрічі з колегами та активістами “Як посилити захист прав громадських активістів” в межах “Тижня прав людини в Україні”.
Захист прав людини – небезпечне заняття
За приклад Тарахкало навів випадок жорстокого побиття і погроз щодо керівника Чугуївської правозахисної групи Романа Лихачова у серпні цього року. “Останній випадок – йому під будинок принесли хрест і труну, а також погрожували насильством, ми це пов’язуємо з його правозахисною і адвокатською діяльністю”, – сказав Тарахкало. За його словами, слідство за цими фактами намагались спустити на гальмах, і УГСПЛ була змушена звернутись до депутатів Верховної Ради та керівництва МВС. 28 листопада головне слідче управління Національної поліції повідомило про намір організувати особистий прийом потерпілого і “притягнути винних до кримінальної відповідальності”, йдеться в опублікованому у Facebook повідомленні Лихачова.
Правозахисник наголошує, що у справі Лихачова проявилися дві системні проблеми, характерні для всіх нападів на активістів: неефективне розслідування і захист безпеки потерпілих. Адже зазвичай після заяв про напад чи погрози правоохоронці не починають або саботують розслідування, не збирають доказів. “Це характерно для майже ста відсотків справ, навіть таких резонансних, як справа Катерини Гандзюк – жодного ефективного якісного розслідування”, – зазначив Тарахкало.
Він заявив, що правозахисники і активісти не отримують індивідуального захисту під час слідства і суду. “Це стосується не лише активістів, а й будь-якої особи, яка стикається з кримінальною справою як свідок чи потерпілий”, – пояснив експерт. Він каже, що чинний закон про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь в кримінальному судочинстві, подає детальний перелік осіб, котрі мають право на захист, і способи їхнього захисту. Серед них – надання охорони, зміна імені особи чи навіть її зовнішності. Але жодного механізму виконання цього закону наразі немає, каже Тарахкало.
Покаранняневинних?
“Ми живемо в державі, де не карають винних і карають невинних,” – заявила активістка громадської природозахисної організації “Озеро Качине” Тамара Харчілава. Понад трирічна боротьба екоактивістів проти незаконної забудови берегів старовинного озера в Києві завершилася поразкою. Дарницький суд Києва у вересні задовольнив у повному обсязі позов підрядника “Азур-груп” до активістів (третьою особою у справі була компанія-забудовник “Житлоінвестбуд-УБК”) про стягнення 200 тисяч гривень. “Нас визнали винними у тому, що ми – двоє чоловіків і двоє жінок – за п’ять хвилин знесли 200 метрів паркану, що огороджував будівництво, і напали на вантажні автівки. Жодних доказів цього в суду не було, в позивача взагалі немає жодних автівок, але суд вирішив покарати саме нас”, – розповіла свою версію Харчілава.
Ще однією історією, за словами правозахисників, забудовницької сваволі стала справа екоактивістів громадської ініціативи “Захистимо Протасів Яр”, що протидіють намірам ТОВ “Дайтона Груп” звести житловий комплекс у історичній місцевості Києва. Член цієї організації Роман Ратушний розповів про напад на одну з активісток просто біля її будинку, що спричинився до травми обличчя і струсу мозку, а також цілу низку погроз і залякувань у бік незгідних з будівництвом. Активісти навіть опублікували в соцмережах відеозапис, на якому ніби висловлює погрози на той час адвокат бенефіціара будівництва, а нині заступник керівника офісу президента України Андрій Смирнов.
За словами Ратушного, правозахисники й екоактивісти вже півроку блокують будівництво в Протасовому Яру і постійно наражаються на загрозу своєму життю і безпеці їхніх родичів за цілковитої байдужості правоохоронців. Зокрема, зафільмовані погрози Смирнова, як сказав активіст, були передані до поліції і судів, які розглядають спори щодо забудови Протасового Яру. Але, наголошує Ратушний, справи не розслідуються. “Під час моєї особистої зустрічі з президентом Зеленським він сказав, що погрози мали місце до призначення Смирнова на високу посаду в його офісі, а отже це не є для нього проблемою”, – зазначив активіст.
Як захистити активістів
Протидіяти нападам і сваволі щодо громадських активістів і правозахисників можна через встановлення замовників цих злочинів та поширення через пресу інформації про їхні дії, вважає Ратушний. Він додає, що можна також звертатись до їхнього оточення з числа можновладців.
Своєю чергою, Тамара Харчілава порадила активістам ніколи не йти на конфлікт проти “дуже сильної системи” сам на сам. “Ми правильно обрали стратегію на залучення до нашої боротьби громадськості і широкий розголос у ЗМІ. Нам навіть вдалося зібрати 22 тисячі гривень пожертв українців на подання апеляції на неправосудне рішення щодо нас”, – зазначила вона.
