Вони пішли, але обіцяли повернутися: на поточному тижні депутати ще мають працювати в комітетах, а вже потім аж до 4 вересня будуть відпочивати на заморських “округах”. Втім, вже традиційно більшість парламентарів, не дочекавшись офіційного старту літніх канікул, відправилися у теплі краї.
“Коли в країні йде війна, Верховна Рада не мала б йти на відпочинок, бо в будь-який момент може виникнути необхідність терміново зібратися і приймати нагальні законодавчі рішення”, – сказав у коментарі “Голос-Інфо” політолог Віктор Солонтай. Але, з іншого боку, – додає експерт, верховний головнокомандувач Петро Порошенко також у самий розпал бойових дій дозволив собі славнозвісну відпустку на Мальдівах. “Тому нашим керманичам не слід дивуватися, вони думають передусім за себе, коханих”, – резюмує політолог.
А ось спікер Андрій Парубій роботою Ради задоволений. Підбиваючи підсумки сесії, що минула, голова ВР відзначив наступне: «Це був непростий сезон і це була непроста весна… Багато хто казав, що український парламент не буде працювати напередодні виборчого року і президентської виборчої кампанії. Непрості були дискусії в залі. Але відповідальність допомогла в в прийнятті необхідних рішень».
Серед основних здобутків сесії голова парламенту назвав схвалення законів «Про Вищий антикорупційний суд України» та «Про національну безпеку». Говорячи про останній документ, пан Парубій підкреслив: «Цей Закон важливий не тільки для реформування Збройних Сил України. Цей закон для України є вкрай важливий для інтеграції України в НАТО».
Варто зазначити, що в ході цієї сесії (тривала кілька місяців поспіль) було прийнято 88 законів в цілому, в першому читанні 49 законопроектів і 37 постанов. Загалом було прийнято майже 200 позитивних рішень.
За поточний місяць було проведено дванадцять пленарних засідань, на яких відбулося 326 голосувань.
Тим часом у Комітеті виборців України (КВУ) констатують: 14 народних депутатів не проголосували в липні жодного разу.
Серед них Євгеній Мураєв, Борислав Береза, Дмитро Ярош, Костянтин Жеваго (позафракційні), Андрій Журжій, Лев Підлісецький («Самопоміч»), Юхим Звягільський («Опозиційний блок»), Олександр Пономарьов («Воля народу»), Віталій Чепинога (БПП).
За даними веб-сайту ВР офіційно вони пропустили голосування з невідомих причин, тобто, не через хворобу чи відрядження. Також жодного разу в липні не проголосували депутати-втікачі: Євген Бакулін, Сергій Клюєв та Олександр Онищенко. Не голосували також В’ячеслав Константіновський, який заявив про складання депутатських повноважень і Надія Савченко, яку, як відомо утримують під вартою.
Частина депутатів проголосували лише кілька разів за місяць. Серед них такі відомі політики як Вадим Рабінович (взяв участь в 1,23% голосувань), Андрій Білецький (3,37%), Наталія Королевська (5,52%), Сергій Ківалов (5,83%), Дмитро Добкін (7,36%), Роман Зварич (7,67%).
В цілому, 52 народні депутати пропустили понад 90% голосувань в липні. У червні майже не голосували 79 депутатів, травні – 71.
Юрій Бойко, Олександр Вілкул та Юлія Тимошенко фактично не голосували в липні. Вони пропустили 90% голосувань Ради за місяць.
Лідери РПЛ Олег Ляшко та Народного Фронту Максим Бурбак взяли участь в 40% та 54% голосувань відповідно.
Найвищі показники голосувань в керівника фракції “Самопоміч” Олега Березюка (68%) та лідера пропрезидентської БПП Артура Герасимова (94%)
Всього в липні було проведено 12 пленарних засідань, під час яких відбулося 326 голосувань.
Депутати пішли відпочивати, залишивши за собою ряд “хвостів”. Приміром, попри неодноразові спроби парламентарі так і не затвердили новий склад ЦВК, повноваження якої скінчилися ще чотири роки тому. До речі, якщо говорити про Центриборчком, то складається стійке враження, що оновлена ЦВК не потрібна основним парламентським гравцям — БПП і “Народному Фронту”. Інакше як пояснити цю “Санта-Барбару”? Спочатку президент Порошенко подає список, згідно з яким переважна більшість майбутніх членів будуть так чи інакше знаходитися в сфері впливу глави держави, при цьому туди не включили кандидатів від усіх політичних фракцій, як того вимагає закон.
В результаті необхідної кількості голосів не зібралося. Під завісу сесії нардепи повернулися до цього питання “на біс”. Але тут знову не склалося. Річ у тім, що Петро Порошенко зробив нове подання, куди включили 14 осіб на 13 вакантних місць. Та річ навіть не в цьому. Під час голосування збій дали учасники правлячої більшості – “фронтовики”. За чутками, соратники екс-прем’єра Яценюка висловили претензії на керівну посаду в ЦВК, на що категорично не погодився гарант. Як розповів “Голос-Інфо” один із представників фракції НФ, його колеги по фракційному цеху таку амбітну вимогу висунули президенту з однією метою: затягнути час. Річ у тім, що восени, коли депутати повернуться до сесійної зали, президент вже не зможе розпустити парламент. Зрозуміли в чому фокус? “Фронтовикам” з їх жалюгідними рейтингами нові вибори потрібні так само, як козі сідло, ось вони й вирішили будь що тягнути час. Така ось коаліційна “любов” за розрахунком…
Ще одна “Війна і мир” по-парламентські – оновлення законодавства з виборів у Верховну Раду. Представники фактично усіх парламентських фракцій неначе мантру повторювали про необхідність відмови від нинішньої змішаної виборчої системи і переходу на вибори за відкритими списками. Ще в минулому році в сесійній залі з’явився виборчий кодекс авторства спікера Парубія та групи депутатів, який передбачає голосування за відкритими списками і виключає самовисування кандидатів. У листопаді 2017-го документ схвалили у першому читанні, але з тієї пори кодекс завис у профільному комітеті з питань правосуддя…
Під час нещодавньої підсумкової прес-конференції спікер висловив сподівання на ухвалення законопроекту восени, але разом з тим і сам голова ВР, і ряд фахових експертів стверджують, що знайти голоси під відповідний законопроект буде непростим завданням. Воно й не дивно, оскільки багато хто з чинних нардепів уже по повній програмі працюють на мажоритарних округах, побоюючись не бути включеними до виборчих списків. Тому, цілком логічно, що робити собі “харакірі” вони не будуть, бо робота з виборцями на округах — справа не з дешевих. Ну, ви розумієте, гречка нині дорога…
Ще одне завдання депутатів на осінь – скасування депутатської недоторканності. Це питання вже стало притчею во язицех. “За” ліквідацію імунітету виступають як в коаліційних, так і в опозиційних фракціях та групах. Однак, коли справа доходить безпосередньо до голосування, питання під будь-яким приводом відкладається “до кращих часів”. Цього разу профільний комітет ВР вирішив доопрацювати законопроекти про скасування недоторканності, оскільки Конституційний суд вказав на деякі ризики після ліквідації парламентського імунітету.
На осінь депутати відклали і ряд кадрових питань. БПП, як відомо виступає за створення міністерства з питань ветеранів і вже запропонувала на цю посаду близьку до президента Ірину Фріз. Але прем’єр-міністр Володимир Гройсман не вносить подання до парламенту, мотивуючи це відсутністю узгодженої кандидатури.
Крім цього, депутати ніяк не можуть визначиться з повноцінним міністром охорони здоров’я, інформполітики, фінансів та агрополітики. Нещодавно прем’єр Володимир Гройсман публічно заявив, що в.о міністрів працюють дуже добре. Перекладаючи на людську мову, це означає, що до виборів і, відповідно, до формування нового складу Кабміну, нові міністри навряд чи з’являться.
Одним словом, уже сьогодні очевидно, що парламентська осінь буде вкрай спекотною та насиченою. А з урахуванням старту виборчої кампанії — ще й веселою. Втім… коли народні обранці давали нам привід сумувати? В будівлі під скляним куполом на Грушевського завжди демонструють ще ті видовища.
