У ніч на суботу жителі північної Норвегії стали свідками незвичайного експерименту – на тлі полярного сяйва виникли ланцюжки з яскравих зеленувато-блакитних плям, які потім зникли. Такий ефект вийшов після запуску геофізичних ракет у рамках проекту NASA AZURE. З допомогою цих ракет на великій висоті розпорошуються частинки тріметилалюмінія, барію та стронцію, що дозволяє вченим досліджувати поведінку заряджених частинок в іоносфері, де виникають полярні сяйва, інформує Ukr.Media.
Експеримент AZURE (Auroral Zone Upwelling Rocket Experiment), який фінансується NASA, передбачає серію з восьми запусків геофізичних ракет на висоту до 250 кілометрів для вивчення поведінки заряджених частинок в іоносфері, в особливості, двох її шарів, E і F. Обидва цих шари містять вільні електрони, «здерті» з атомів іонізуючим випромінюванням Сонця (цей процес називається фотоіонізацією). З настанням ночі, коли випромінювання Сонця вже не забезпечує іонізацію, електрони і іони починають «воз’єднуватися». Добовий цикл іонізації та рекомбінації робить поведінку шарів E і F досить складною і малопередбачуваною.
Ракетне зондування в рамках AZURE покликане, передусім, виміряти параметри вертикальних потоків повітря в іоносфері, які безперервно перемішують «суп» з заряджених часток. Вимірювання з землі не дозволяють побачити ці процеси на всіх висотах, крім того, деякі дані суперечать теоретично передбаченим. Вирішити цю проблему і повинна перевірка з допомогою розсіювання хмари аерозолів прямо на місці і спостереження за поведінкою частинок з землі.
Ввечері 5 квітня з території космічного центру Андоя в Норвегії було запущено дві ракети, які на висотах від 100 до 250 кілометрів випустили речовини-маркери: тріметилалюміній і суміш барію та стронцію. Тріметилалюміній реагує з киснем і породжує хімічну люмінесценцію, що дозволяє стежити за потоками повітря. Продуктом реакції є оксид алюмінію, вуглекислий газ і водяна пара. Барій швидко іонізується і породжує пурпурно-червоні хмари, спостереження за якими дозволяють стежити за потоками іонів в атмосфері. Неіонизованний барій теж світиться блакитно-білим кольором і може слугувати маркером для нейтральних частинок. Стронцій в суміш додають, щоб посилити світіння нейтрального барію.
За поведінкою світних хмар, які були видні на небі протягом півгодини, спостерігали астрономи з обсерваторії Аломар на півночі Норвегії, їх основним інструментом були серійні «дзеркалки».
