Україна вирішила не продовжувати дію договору про дружбу з Росією. Якими будуть наслідки такого кроку для Києва?
Президент України Петро Порошенко у понеділок, 17 вересня, ввів в дію рішення РНБО, підписавши указ, що передбачає припинення дії договору про дружбу між Україною і Росією. Це так званий “великий договір”, який був підписаний 31 травня 1997 року. Він зокрема мав би гарантувати визнання непорушності кордонів, повагу до територіальної цілісності обох сторін. Однак це не завадило Росії чотири роки тому незаконно анексувати Крим та почати війну на українському Донбасі.
Всі ці роки українська сторона свідомо зволікала з розірванням договору, пояснив напередодні міністр закордонних справ України Павло Клімкін. “Ми не зупиняли дію цього договору лише через те, що він на нас працював в усіх міжнародних судових процесах, починаючи від Стокгольмського арбітражу і до так званої “трьошки Януковича” (судового процесу в Лондоні щодо політичного характеру позики у три мільярди доларів. – Ред.)”, – заявив український міністр.
Вийти “красиво”
Натомість експерти зауважують, що офіційний Київ чекав нагоди вийти з угоди “красиво” без зайвого “грюкання дверима”. Адже договір був підписаний терміном на 10 років з подальшою автоматичною пролонгацією документа, якщо сторони за півроку до дати пролонгації не висловляться проти. Він набув чинності 1 квітня 1999 року і, відповідно, у квітні 2019 року автоматично продовжився б ще на десять років. Однак Україна дочекалась слушної миті і заявила про вихід з угоди. “Українська влада свідомо чекала, поки закінчиться термін дії, аби не давати зайвих підстав Кремлю грати свої звичні маніпуляції і не виставляти Україну як агресивну сторону, що порушує свої договори”, – вважає аналітик центру “Нова Європа” Сергій Солодкий.
Тепер до 30 вересня МЗС України своєю нотою має поінформувати Росію про вихід з договору. А Порошенко зобов’язаний внести до Верховної Ради України законопроект про припинення дії цього документу, адже саме парламент остаточно ратифікував цей догорів двадцять років тому.
Наслідки для України
Крім того, МЗС має поінформувати Організацію Об’єднаних Націй, Організацію з безпеки та співробітництва в Європі та інші міжнародні організації про бажання України припинити дію договору про дружбу з РФ та повідомити про підстави цього припинення. А юридичних підстав для цього більш ніж достатньо, вважає доктор юридичних наук, колишній уповноважений України в міжнародному суді ООН Володимир Василенко. Позаяк, за його словами, Росія грубо порушує норми міжнародного права щодо України та положення самого договору.
Він переконаний, що Київ надто затягнув з розірванням договору, безпідставно хвилюючись про міжнародні судові процеси, які Україна ініціювала проти Росії. “Підставою звернення України в міжнародні суди є не двосторонній договір між Україною і РФ, а багатосторонні конвенції, в яких передбачено, що обидві сторони погоджуються на застосування конвенції в разі, якщо вони не дійдуть згоди врегулювати питання через переговори”, – пояснює Василенко.
Експерт переконаний, що жодних негативних наслідків після розірвання договору для України не буде. Навпаки, це створить політико-правові підстави, аби Україна почала готувати консолідовану претензію до Росії як до держави-агресора з вимогою відшкодувати збитки від агресії та покарати винних. “Припиниться нарешті дезорієнтація українського суспільства, аби більше не виникало питання, ми воюємо чи торгуємо з Росією”, – наголошує Василенко.
Приведення де-юре до де-факто
Аналітики зауважують, що аудит договірної бази з Росією вже давно назрів, адже міжнародні партнери неодноразово натякали на непослідовність дій України, яка просить застосувати до РФ санкції, натомість сама продовжує з нею співпрацю за низкою двосторонніх договорів. “Розірвання цього договору – це юридичне приведення справ до фактичного стану”, – зазначає Сергій Солодкий.
Натомість він не виключає, що деякі українські політики спекулюватимуть на цій темі напередодні виборів і закликатимуть повернутися до відновлення між Україною і РФ цього договору. “У передвиборчій кампанії цей договір буде використаний. Через своїх агентів впливу Росія намагатиметься спекулювати на темі давніх стосунків”, – припускає Солодкий.
Зокрема, міністерство закордонних справ Росії вже заявило, що шкодує через рішення України не подовжувати дію договору. Українське керівництво “демонструє готовність з легкістю руйнувати все те, що напрацьовувалося роками і десятиліттями, рвати зв’язки, що століттями вибудовувалися багатьма поколіннями наших спільних предків”, стверджується в заяві російського МЗС, опублікованій у понеділок на сайті міністерства. У російському зовнішньополітичному відомстві висловили сподівання на те, що Москві доведеться відновлювати відносини “вже з іншими, більш відповідальними українськими політиками”.
Плани на випередження
Попри це, глава МЗС України Павло Клімкін заявив, що найближчим часом Україна здійснить перегляд усієї договірної бази з Російською Федерацією, і вже зараз є план поступового припинення дії міждержавних договорів. Зокрема, наступним буде припинення договору про статус Азова як внутрішнього моря України та Росії.
“Те, що договірно-правова база наших відносин з Росією буде поступово повністю перероблена – це абсолютний факт. У кожного договору з РФ є пункт про процедуру припинення його дії, і у нас є внутрішній план, як і коли ми будемо це робити”, – зазначив Клімкін. При цьому він не деталізував цей план, аби, за його словами, Росія не використала це проти України у судових процесах.
