В Україні хочуть перезапустити НАЗК. Верховна Рада проголосувала за законопроект, який змінює структуру управління агентством. За запобігання корупції відповідатиме одна людина. Але чи це допоможе?
За чотири роки існування в Україні Національного агентства з питання запобігання корупції (НАЗК) його роботу не критикував хіба що лінивий. Навколо НАЗК спалахнула ціла низка скандалів, на адресу членів агентства звучали звинувачення у заангажованості та у лояльності до окремих політиків та чиновників. Критики закидали агентству навіть саботаж боротьби з корупцією. Перезавантаження НАЗК було серед обіцянок нового президента України Володимира Зеленського та одним з пріоритетних для нової Верховної Ради. “Це абсурдний, просто бездіяльний орган, і ми нарешті маємо поставити цьому крапку”, – зауважила з парламентської трибуни голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, депутат від фракції “Слуга народу” Анастасія Красносільська.
Чим займається НАЗК
Діяльність НАЗК має превентивну функцію. Агентство має перевіряти правдивість даних у деклараціях всіх державних службовців та співставляти заявлені дані, зокрема про доходи, з їхнім стилем життя та даними, що містяться в публічних реєстрах. Крім того, НАЗК перевіряє фінансування політичних партій. Якщо НАЗК виявляє порушення, всі матеріали передаються до Національно антикорупційного бюро (НАБУ). Створення агентства було однією з умов отримання Україною безвізового режиму з ЄС.
В перший же день роботи нового українського парламенту Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, який передбачає перезапуск НАЗК. А вже на початку жовтня законопроект прийняли в другому читанні. За нього проголосувало 237 депутатів. Тепер президенту залишилось лише поставити свій підпис під документом.
Що зміниться в діяльності НАЗК
Ключове нововведення – замість п’яти членів НАЗК, які працюють в режимі колективної відповідальності, за роботу агентства в майбутньому одноосібно відповідатиме його голова. Голова НАЗК призначатиметься й звільнятиметься Кабінетом міністрів України. Керівник органу призначатиметься на чотири роки й не зможе обіймати цю посаду два терміни поспіль. Однією з підстав для звільнення посадовця може слугувати висновок комісії, яка проводитиме незалежну оцінку діяльності НАЗК.
Кандидатуру на посаду голови НАЗК має визначити міжнародна конкурсна комісія. Законопроектом передбачено, що до конкурсної комісії увійдуть по три представники від уряду та міжнародних організації, котрі надають Україні фінансову допомогу в проведенні антикорупційної реформи.
Задля підвищення ефективності роботи НАЗК планується створити автоматизовану системи перевірки декларацій посадовців, яка буде синхронізована з усіма реєстрами, які є в Україні. Досі працівникам НАЗК доводиться чи не в ручну порівнювати дані в деклараціях та реєстрах.
В ухваленому законопроекті передбачено, що перезавантаження НАЗК має відбутися впродовж двох місяців з моменту вступу документу в силу.
Ризики одноосібної відповідальності
Технічні вдосконалення функціонування НАЗК, про необхідність якого говорили впродовж останніх років, лише вітаються. На переконання голови антикорупційної організації State Watch, експерта з антикорупційної реформи Реанімаційного пакету реформ Гліба Каневського, таке суто технічне питання вирішується дуже швидко, якщо є політична воля. “Зараз влада показує, що політична воля забезпечити технічну можливість швидкої та ефективної роботи НАЗК є. Це справа кількох днів”.
Зміна ж принципу управління агентством викликає запитання, а декого, зокрема, і в лавах парламентської опозиції насторожує. Саме через “надмірне розширення повноважень” голови НАЗК за законопроект не став голосувати перший заступник голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики, депутат від партії “Голос” Ярослав Юрчишин. “Добре, якщо буде відібраний хороший голова НАЗК, але якщо не вдасться відразу знайти ефективного керівника? Звільнити його буде достатньо складно, а повноваження надаються набагато ширші, аніж були до цього”, – констатував Юрчишин у розмові з DW.
На його думку, персональна відповідальність перетворить голову НАЗК на політичну фігуру. У такому разі, застерігає Юрчишин, у керівника агентства буде надзвичайно висока спокуса піддатися політичному тиску “вирішити справу особисто, по тихому”. Зокрема, може йтися про “заплющення очей на неповну декларацію чиновника чи її невідповідність його стилю життя”. Депутат зауважує, що запобіжником такого сценарію має бути ретельний відбір претендентів на посаду голови НАЗК міжнародними експертами та запровадження автоматичної перевірки декларацій чиновників.
