Верховна рада зробила черговий крок на шляху до отримання кредиту від МВФ. Депутати підтримали скорочену процедуру, яка дозволить прийняти так званий “антиколомойський” законопроект вже в першій половині травня. По ідеї він повинен зробити неможливим повернення ПриватБанку екс-власникам. При цьому на порядку денному не виявилося питання про призначення Михаїла Саакашвілі віце-прем’єр-міністром з реформ, хоча консультації з цього приводу тривали останні дні. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Верховна рада продовжує працювати в режимі позачергових засідань, збираючись раз на один-два тижні. У четвер, 30 квітня, в порядку денному Ради значилися 17 питань. Ключове з них – запуск спеціальної процедури розгляду так званого “антиколомойського” закону, до якого внесли рекордні 16 з лишком тисяч поправок.
Ця процедура дозволить прискорити прийняття закону про банки, необхідного для співпраці з Міжнародним валютним фондом. В рамках нової програми кредитування Фонд може виділити Україні 8 млрд доларів, з яких 3,5 млрд доларів в цьому році, розповів міністр фінансів Сергій Марченко. Ці кошти допоможуть Україні втриматися на плаву в умовах внутрішніх економічних проблем та глобальної фінансової кризи.
Але в МВФ наполягають, щоб українська влада законодавчо заборонила повернення збанкрутілих і згодом націоналізованих банків їх колишнім власникам. Цей крок повинен захистити державу від судових домагань Ігоря Коломойського на ПриватБанк.
Тонкощі процедури
У першому читанні законопроект про банки Рада проголосувала місяць тому, 30 березня. Але протягом наступного тижня частина депутатів, яких прийнято вважати пов’язаними з Коломойським, численними поправками фактично паралізували його розгляд.
У боротьбі з “поправочним спамом” 16 квітня парламенту довелося змінювати регламент, прописавши в ньому скорочену процедуру розгляду законопроектів. Вона передбачена для тих документів, до яких подано понад 500 поправок.
Для запуску цієї процедури потрібно 150 підписів народних депутатів і підтримка мінімум 226 голосами “за” в сесійній залі. По суті ця норма потрібна саме для того, щоб розблокувати прийняття “антиколомойського” закону.
В опозиційних фракціях виявили невдоволення змінами регламенту, вимагаючи обмежити термін їх дії. Цю умову спікер Ради Дмитро Разумков і керівництво монобільшості пообіцяли врахувати в додатковому законі, але поки він не з’явився в парламенті.
За прискорений розгляд банківського документа в четвер, 30 квітня, проголосували 255 народних депутатів. У “Слузі народу”, яка виступила ініціатором скороченої процедури, її підтримали лише 213 голосів. Решта “за” додали позафракційні, група “Довіра” і фракція “Голос”.
Безпосередньо перед голосуванням між членами “Європейської солідарності” і Разумковим відбулася словесна перепалка, після чого представники цієї фракції оточили парламентську трибуну. За запуск спеціальної процедури для банківського закону народні депутати з ЄС голосувати не стали, при цьому вони неодноразово заявляли, що мають намір підтримувати сам “антиколомойський” закон.
Тепер кожна фракція і група зможе наполягати на розгляді у залі тільки п’яти поправок з тих, які відхилив профільний фінансовий комітет. Позафракційні депутати – однієї. Ці поправки вони повинні вибрати і передати комітету у дводенний термін.
“Після цього в комітету є два дні, щоб звести оновлену таблицю. Потім законопроект може бути розданий депутатам і виноситися в зал Верховної ради України”, – розповів РБК-Україна перший заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк (“Голос”).
Таким чином, замість кількох тисяч поправок на розгляд підуть тільки ті, які комітет врахував, плюс кілька поправок вибраних фракціями, групами та позафракційними депутатами.
“З 16586 поправок враховано приблизно 220. Можливо, цифра буде змінюватися з техніко-юридичних причин”, – уточнив Железняк.
У монобільшості прогнозують, що прийняти документ про банки Рада зможе в першій половині травня. Справа в тому, що у депутатів ще є десять днів, щоб ознайомитися з поправками, рекомендованими профільним комітетом, зазначив журналістам перший заступник голови фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко.
“Наскільки я розумію, вчора таблиця з поправками з’явилася в електронній системі. Тому десять днів, якщо порахувати — це 8 травня, п’ятниця наступного тижня. Тому, швидше за все, це буде не раніше 8 травня”, – припустив парламентарій.
За словами голови фракції СН Давида Арахамії, парламент розгляне законопроект після 11 травня. Схожі терміни називають і в профільному комітеті.
Голосів за “антиколомойський” закон має вистачити (фото: прес-служба ВР)
У “Слузі народу” впевнені, що голосів за “антиколомойський” законопроект у результаті вистачить. Зокрема, провладна фракція розраховує на підтримку “Голосу” і “Євросолідарності”, які вже публічно висловлювалися за цю ініціативу. До того ж, впевненості монобільшості надає успішне голосування за запуск спеціальної процедури.
“Якщо депутат підтримає спецпроцедуру, то з імовірністю 90% він підтримає і в другому читанні сам закон. Тому що всі розуміють, що спецпроцедура створена, щоб цей закон проголосувати”, – пояснив Корнієнко.
Після того, як законопроект про банки буде прийнятий, незадоволені документом депутати напевно зареєструють ряд постанов про скасування результатів голосування, тим самим ще трохи затягнувши процес, точно так як це було зі змінами в регламент щодо спецпроцедури. І лише після того, як ці постанови будуть відхилені, закон може бути підписаний, і останню перешкоду перед траншем від МВФ буде усунуто.
Втім, зіпсувати співпрацю української влади з МВФ можуть зміни в закон про НАБУ. На цьому тижні правоохоронний комітет Ради взявся за законопроект №3133, внесений два місяці назад. Цей документ розширює перелік підстав для звільнення директора Бюро. Його внесли позакоаліційні депутати, однак профільний комітет, де більшість членів – “слуги народу”, цю ініціативу підтримав і рекомендував Раді прийняти її за основу.
За даними “Європейської правди“, глава місії Фонду в Україні Рон ван Роден вже попередив Офіс президента, що подібні ініціативи “призведуть до перегляду дій Фонду в Україні”. Після цього дану ініціативу, судячи з усього, відкладуть, адже про пріоритетність отримання грошей від МВФ постійно повторює президент Зеленський.
Без Саакашвілі
У будь-якому випадку, займатися переговорами з МВФ, очевидно, доведеться не Михаїлу Саакашвілі, хоча саме це, за його словами, повинно було б стати одним з його завдань на посаді віце-прем’єра з питань реформ. Але це призначення, судячи з усього, так і не відбудеться.
“Ми ж розуміємо, що Саакашвілі – це, в тому числі, торпеда в Кабмін, і торпеда в Раду. Він у статусі віце-прем’єра, наприклад, може ходити в Раду доповідати резонансні питання, потім розповісти про “бариг” в залі, які не дають жити. Інша справа, що на Банковій не вірять, що це буде торпеда і туди. А даремно”, – говорив РБК-Україна один зі співрозмовників у “Слузі народу”.
Як розповідали джерела видання в президентській команді, Саакашвілі планували призначити в Кабмін, в тому числі і для медійного посилення урядової команди. Але для цього необхідно було зібрати більшість голосів у Верховній раді, а з цим відразу ж виникли проблеми.
Саакашвілі в останні дні проводив зустрічі з фракціями “Слуги народу” і “Голосу” і окремими депутатами, але заручитися підтримкою так і не зміг. У багатьох депутатів монобільшості виникали до нього питання через суперечливе минуле в Україні, наприклад, силового прориву кордону та організації протестних акцій у центрі столиці.
Цілком очікувано, не стали б підтримувати це призначення і депутати, які орієнтуються на главу МВС Арсена Авакова, з яким у Саакашвілі стався гучний конфлікт в кінці 2015 року.
Про свою критичну позицію стосовно екс-президента Грузії публічно заявив і голова ВР Дмитро Разумков.
“Я думаю, що і в нашій команді достатня кількість колег, які могли б проводити реформи і бути корисними Кабінету міністрів. Станом на сьогодні, я не впевнений, що я буду повністю розділяти і підтримувати кадрові призначення в уряд, що обговорювалися”, – сказав Разумков в інтерв’ю РБК-Україна.
У підсумку, на порядку денному позачергового засідання 30 квітня призначення Саакашвілі так і не з’явилося.
“Ось, за вихідні йому вдалося зібрати лише +10 голосів, після всіх зустрічей. У підсумку, серед наших за нього проголосують 100-110 осіб, багато хто сумнівається. Але з тих, хто сумнівається 50 осіб підтримали б, якби нас прямо закликав президент. Але сигналу від президента не було”, – сказав співрозмовник видання в керівництві “Слуги народу”.
Коли стало зрозуміло, що з голосами за призначення Саакашвілі виникають проблеми, у команді Зеленського стали думати про альтернативні варіанти працевлаштування екс-президента Грузії. Зокрема, нібито йшлося про його призначення заступником голови ОП, але від цього відмовився сам Саакашвілі.
Один з депутатів від “Слуги народу” розповів виданню, що за його враженням, Саакашвілі і зараз не забуває про грузинську політику і свою кар’єру в Україні вибудовує з оглядкою на ситуацію на батьківщині. Парламентські вибори в Грузії заплановані на жовтень цього року, і партія Саакашвілі “Єдиний національний рух”, згідно з соцопитуваннями (втім, проведених нею наприкінці минулого року), посідає друге місце за популярністю.
Після закінчення позачергового засідання голова фракції СН Давид Арахамія запевнив журналістів, що голосів за призначення Саакашвілі в Раді вистачає. Але під час переговорів із Зеленським вони нібито вже погодили “інший формат роботи”.
За інформацією видання, мова може йти про призначення Саакашвілі в Національну раду реформ. Примітно, що саме на засіданні цього органу у екс-президента Грузії в 2015 році і трапився той самий конфлікт з Арсеном Аваковим.
Втім, остаточно закривати питання з входженням Саакашвілі в Кабмін в “Слузі народу” не хочуть, на випадок якщо Зеленський все-таки передумає і вирішить “продавити” це питання через Верховну раду.
