На Всесвітньому архітектурному фестивалі у Амстердамі, Нідерланди, назвали переможців.
В номінації “Найкраща релігійна будівля” журі віддала першість церкві святого Кирила Туровського. Храм білоруських греко-католиків на півночі Лондона звели у 2016-му. Це перша дерев’яна споруда у столиці Великої Британії з часів Великої пожежі 1666 року.
Будівництво храму на замовлення Ватикану обійшлося у 364 тис. фунтів стерлінгів. Автор проекту – англійський архітектор китайського походження Цвай Со.
Каплиця енергоефективна: поглинає вуглець і не виробляє його викиди, як більшість нових будівель. Прозорий скляний фасад звернений на південь, щоб використовувати невеликий кут зимового сонця для обігріву.
Навколо церкви – 17 дерев, що охороняються законом, кожне висотою до 20 метрів. Близько до зелених насаджень будувати не можна було.
При зведенні храму використали тонкий монолітний фундамент над корінням дерев і не пошкодили їх. Компанія Arup, яка спроектувала Сіднейський оперний театр, створила для церкви енергоефективну теплообмінну систему, заховану під вівтарем. Тепле повітря, що виходить з-під нього, направляється в сторону дзвіниці і виходить через вентиляційну решітку на куполі. Природна циркуляція повітря забезпечить швидкий обігрів. Каркас і облицювання з дугласової ялиці – місцевого матеріалу. Панелі з поперечно-клеєної деревини зроблені з сосни променистої. Цей вид дерев швидко росте.
Храм може вмістити близько 70 осіб.
“Білорусів в Лондоні, кажуть, чи не 5 тисяч, але серед них не так вже й багато ходять в уніатську церкву, – розповідає Цвай Со в інтерв’ю “Комсмолькая правда. Беларусь” – Будівля виконує і не релігійну функцію. Мені воно бачилося нагадуванням про сільську дерев’яну архітектурну спадщину Білорусі, зруйновану під час Другої світової й після Чорнобильської катастрофи. На рішення попрацювати з дерев’яною архітектурою мене наштовхнула сцена спалення дерев’яного храму в фільмі Елема Клімова “Іди і дивись”. І коли вночі м’яке світло спокійно світить з дерев’яної церкви – це беззвучна метафора. Вона відсилає до злочинів нацистів під час Другої світової, які не просто спалювали дерев’яні церкви, а знищували в них людей”.
