Правління Нацбанку вважає, що низка інцидентів, що сталася впродовж останнього часу із ексголовою НБУ Валерією Гонтаревою та її родиною свідчить про тиск на неї, а також на нинішніх вищих посадовців банку.
Принаймні про це йдеться у повідомленні на офіційній сторінці НБУ у Facebook.
“Низка останніх інцидентів, які сталися з Валерією Гонтаревою та її сім’єю у Лондоні та Києві, може свідчити про наявність організованого та цілеспрямованого психологічного та фізичного тиску на колишню голову НБУ”, – йдеться у заяві.
У Нацбанку твердять, що вважають ці події тиском і на нинішнє керівництво банку та незалежність регулятора: “Розцінюємо це як реальну загрозу особистій недоторканності посадовців регулятора, які здійснювали та продовжують здійснювати реформи фінансового сектору”.
НБУ закликав правоохоронні органи “забезпечити проведення оперативного неупередженого розслідування цих інцидентів”, приягти винуватців до відповідальності, а також підтримати безпеку чинного керівництва Нацбанку.
Що сталося?
В ніч проти 5 вересня в центрі Києва спалили авто невістки Валерії Гонтаревої. У повідомленні ДСНС у Києві про цю пожежу повідомляється серед кількох інших пожеж у столиці ввечері 4 та вночі 5 вересня.
Про цю пожежу також повідомила і сама ексголова Нацбанку Валерія Гонтарева, яка нині живе в Лондоні і викладає у Лондонській школі економіки.
Зараз вона у лікарні, кілька днів тому на пішохідному переході в Лондоні її збила машина. Поліція провадить розслідування.
“Поки я перебуваю в Лондоні у лікарні з важкими травмами, на мою родину стався напад”, – твердила вона у листі, який цитує агенція “Інтерфакс-Україна”.
Вона вважає, що нещасний випадок із нею, а після цього спалення авта членів її родини в Києві – начебто “ланки одного ланцюга”.
При цьому в коментарі НВ Валерія Гонтарева також заявила, що не виключає, що до події якось причетний ексспіввласник ПриватБанку Ігор Коломойський: “Він мені весь час погрожував. Я навіть дала інтерв’ю BBC, що якщо щось трапиться зі мною в Лондоні, то ми повинні знати, хто за цим стоїть”.
У свою чергу сам Ігор Коломойський в інтерв’ю ВВС називав усі звинувачення з боку НБУ на його адресу “одним великим фейком”, і що він чекає на справедливу правову оцінку та компенсацію за те, що сталося із ПриватБанком.
Також він заявляв журналістам, що не бачить ніяких загроз пані Гонтаревій. “Нічого вона не злякалася і нічого вона не боїться… Де ви бачили, щоб коли людині щось загрожувало, вона про це відкрито заявляла в інтерв’ю, ще й провідним виданням? Нехай вона спить спокійно”, – сказав він в інтерв’ю виданню “Новое время”.
У листі, переданому до “Інтерфаксу”, ексголова Нацбанку наголосила, що вважає справи, порушені проти неї в Україні, “сфальсифікованими”.
Напередодні стало відомо, що Печерський суд ухвалив рішення про примусовий привід Валерії Гонтаревої на допит до Державного бюро розслідувань у справі про перевищення службових повноважень.
Валерію Гонтареву було призначено головою НБУ у червні 2014. За два місяці після російської анексії Криму і під час початку конфлікту на Донбасі.
Тоді за її призначення проголосували 349 депутатів – понад конституційна більшість.
Їй довелося очолювати центральний банк країни на тлі різкої девальвації гривні, значних виплат за зовнішніми боргами та масштабних змін у банківській системі.
26 лютого 2015 року курс гривні сягнув історичного мінімуму – понад 30 грн. за долар. Це утричі перевищувало курс на кінець лютого у 2014 році. Проте згодом гривня дещо зміцнилася.
За час, коли Валерія Гонтарева очолювала НБУ, з ринку “пішли” понад 80 банків. Якщо у січні 2014 року в Україні працювали 180 банків, то на 1 лютого 2017 року їхня кількість скоротилася до 93.
Критики цієї політики назвали цей процес “банкопадом”. Проте у самому НБУ цей процес називають “великим банківським очищенням”. Такі ж оцінки дають і міжнародні партнери України.
У квітні 2017 Валерія Гонтарева подала у відставку з посади голови НБУ. Але Рада офіційно звільнила її лише у березні 2018.
