Схоже на те, що для сина заступника секретаря РБНО Ігоря Гладковського розслідування журналістів «Наших грошей» мине без наслідків. Для України така ситуація не унікальна: випадків, коли діти високопосадовців справді отримували справедливе покарання за свої злочини, можна перерахувати на пальцях однієї руки.
Отже, історію з масштабними розкраданнями в Укроборонпромі таки вдалося «заговорити» за звести мало не до жартів. Ігор Гладковський та його команда піарників зняли відео у стилістиці розслідувань програми «Наші Гроші». Сам Гладковський скопіював керівника проекту Дениса Бігуса, навіть сорочку вдягнув таку саму. Суть відео зводиться до того, що журналісти «зліпили» фейк, використавши злив неперевіреної інформації та побудувавши на цьому сюжет.
Після цього акценти змістилися. Замість того, щоб розслідувати злочини Олега Гладковського та його сина, слідчим, схоже, доведеться «копати» під самих журналістів, адже Ігор Гладковський пообіцяв позватися до суду.
На думку політтехнолога Сергія Гайдая, піарники, що погодилися допомагати Гладковському, зробили тільки гірше. Адже суспільству був даний негативний сигнал.
«Що хотіли донести Гладковські у своєму ролику? Незважаючи на війну в країні, незважаючи на суспільні настрої, вони говорять: ми вас не боїмося, у нас крутий «дах» у вигляді президента, ми не біжимо з країни та можемо собі дозволити троллінг журналістів, котрі проводили розслідування. Це плювок у суспільство, і без того підігріте корупційним скандалом», – вважає Гайдай.
Насправді, у суспільства вже виробився певний імунітет щодо подібних випадків. Адже Ігор Гладковський, якщо йому вдасться вийти сухим із води, стане просто черговим чадом високопоставленого чиновника, котрий уникне відповідальності за свої злочини.
За прикладами далеко ходити не треба: влітку минулого року уникнути відповідальності вдалося сину міністра МВС Арсена Авакова Олександру. Слідчі закрили справу щодо «рюкзаків Авакова», у яких він фігурував у якості підозрюваного. Йшлося, нагадаємо, про закупівлю рюкзаків для української армії за корупційними схемами через фіктивну фірму.
Окрім Авакова-молодшого, у справі фігурував колишній заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботарь, а також – директор фірми-прокладки Володимир Литвин. Саме на цього, третього, підозрюваного, і повісили весь тягар провини. А з сина Авакова та його колишнього заступника Чеботаря були зняті усі обвинувачення.
Серед подібних прикладів можна пригадати і сина колишнього президента Віктора Ющенка Андрія. В його пасиві є і затримання його працівниками ДАІ – під час кермування чужим автомобілем без документів, і стрілянина біля ресторану, і шалені рахунки за розваги. Цікаво, що високопоставлений батько-президент теж тоді перевів провину на представників ЗМІ, котрі оприлюднили компрометуючу інформацію. Всі пам’ятають його фразу «перед мордою журналіста постав той рахунок, а потім іди в суд!».
Ще одна історія, яка обурила країну – смертельне ДТП за участю пасинка Дмитра Фірташа Сергія Калиновського. Нагадаємо, у 2007 році його спортивний BMW врізався у припарковані «Жигулі», в результаті чого загинуло двоє людей. Утікши з лікарні, куди його помістили одразу після аварії, він протягом 8 років переховувався від правосуддя.
Схожа аварія трапилася у січні 2008 року в Одесі, коли 19-річний син заступника голови Одеської облради Фелікс Петросян врізався на джипі у припарковане авто, убивши його водія та пошкодивши ще кілька автівок. Експертиза показала, що Петросян керував машиною напідпитку, проте для суду це не стало достатнім доказом для ув’язнення мажора. Петросян не лише не сів за ґрати, але й продовжив займатися своїм небезпечним хобі – автоперегонами.
Ну і зовсім свіжий приклад того, як в Україні «відмазують» мажорів – історія з харківською студенткою Оленою Зайцевою, яка у 2017 році стала сумновідомою на всю країну після смертельної ДТП, яка забрала життя шістьох людей. Щоправда, цей приклад не зовсім показовий, адже, попри усі зусилля зацікавлених осіб, суд таки визнав Зайцеву винною. Але термін, на який її ув’язнили – 10 років, набагато менший, ніж міг би бути, аби Зайцева була простою студенткою, а не дочкою місцевого крупного бізнесмена.
Те, як Зайцеву намагалися вивести з-під удару, може увійти до підручників з кримінології. Адже спочатку почали таємничим чином зникати докази у справі – наприклад, аналіз крові, який виявив опіати у крові підозрюваної. Потім зникла сама лікар, котра проводила обстеження, і з’явилася лише через рік. А потім частину провини вирішили зняти з Зайцевої і перекласти на другого учасника ДТП – Геннадія Дронова, який спочатку проходив по справі як свідок. Дронов, до речі, теж отримав 10 років ув’язнення, хоча його провина є очевидно меншою, ніж у харківської студентки.
Ці випадки зайвий раз доводять: в Україні є каста недоторканих, які уникають відповідальності, незважаючи на вчинені ними злочини. Бо мають впливових батьків, які, своєю чергою, перебувають під захистом перших осіб держави. І розірвати це порочне коло, змусивши дітей високопосадовців відповідати за свої дії так само, доки не наважився жоден правоохоронець.
