У світі фіксують новий сплеск епідемії COVID-19, який може бути викликаний штамом «Омікрон». Кількість заражень зростає навіть у тих країнах, у яких більше половини населення отримали повний курс щеплень. Експерти побоюються, що незабаром ця хвиля захворюваності може накрити і Україну.
Світу загрожує чергова хвиля пандемії, яку може викликати поки ще маловивчений штам «Омікрон». Його вже виявили в 106 країнах на різних материках і з кожним днем ця кількість продовжує зростати.
Там, де виявили новий варіант, він стрімко витісняє штам «Дельта». У США за останню добу зафіксували приблизно 150 тисяч нових випадків, у Великобританії – майже 100 тисяч. За заявами місцевої влади, 60-70% з них припадає на «Омікрон».
Всесвітня організація охорони здоров’я прогнозує, що в найближчі тижні новий штам стане домінуючим по всій Європі, яка ще толком не встигла оговтатися від дельта-хвилі. Після хиткої стабілізації протягом листопада захворюваність на континенті знову пішла вгору, досягнувши максимального рівня. Поява «Омікрона» може ще більше погіршити ситуацію.
Під час усіх попередніх хвиль епідемія в Україні, як правило, повторювала європейську динаміку із «запізненням» на кілька днів. Тому експерти побоюються, що після Нового року наша країна може зіткнутися з черговим спалахом COVID-19.
Вже після Нового року
Зараз захворюваність в Україні йде на спад шість тижнів поспіль після напливу дельта-хвилі. Поступово знижуються всі три епідемічно важливих показника – кількість заражень, число госпіталізацій і рівень смертності. Тільки дві області країни – Волинська І Запорізька – залишаються в червоній зоні карантину через перевищений коефіцієнт позитивних тестів. Всі інші регіони – в жовтому рівні.
У Національній академії наук підрахували, що середня кількість нових інфікованих за останній тиждень опустилася до показника 6,6 тисяч осіб. Середньодобове число госпіталізацій склало 1,8 тисяч хворих, летальних випадків – 287.
За даними Київської школи економіки (KSE), кількість нових заражень за останній тиждень знизилася на 22%, рівень госпіталізації – на 17%. Загальне завантаження кисневих ліжок складає менше 30%.
«Чотири тижні поспіль йде спад “ковідної” смертності. Середньодобова кількість померлих знизилася вдвічі. Так як смертність – це відкладений показник і тренди смертності слідують за новими випадками і госпіталізаціями з відставанням в кілька тижнів, то ми очікуємо продовження спаду смертності в найближчі тижні», – говорить аналітик Центру економіки охорони здоров’я KSE Катерина Кузьмінова.
Керівник цього Центру Юрій Ганиченко прогнозує, що Україна увійде в 2022 рік навіть з меншим рівнем захворюваності, ніж це було на стику 2020-2021 років. за його словами, всі регіони вийдуть з червоної зони до кінця цього року.
«Станом на сьогодні останні дві області – Волинська і Запорізька – вже показують ознаки виходу із червоного рівня епіднебезпеки. Далі справа тільки за Нацкомісією з питань ТЕБ і НС», – сказав Ганиченко.
Але загроза повторного сплеску все ще досить висока. У KSE допускають, що нове зростання хворих може розпочатися вже з січня наступного року.
Для таких прогнозів у експертів є три причини. Перша – це сезонність. Минулого року спалах «ковіду» збігся з періодом зростання ГРВІ та грипоподібних інфекцій, який традиційно починається в січні. Минулорічний локдаун на різдвяні свята трохи змістив старт епідемічного сезону на лютий.
«Весняна хвиля розпочнеться раніше, ніж минулого року, через те, що уряд, імовірно, не буде вводити “карантин зимових канікул” чи інші обмеження. Зростання нових випадків почнеться вже після новорічних свят, а пікові місяці пандемії припадуть на кінець лютого-березень 2022 року», – йдеться в прогнозі аналітиків Українського центру охорони здоров’я (UHC) на чолі з Павлом Ковтонюком.
Другий фактор – рекордне плато захворюваності, на яке зараз вийшла Європа. Після недовгої стабілізації дельта-хвилі в багатьох країнах континенту знову пішов сплеск заражень. Якщо подивитися на графіки, то крива епідемії в Україні, як правило, йшла слідом за європейським спалахом з відстрочкою в кілька тижнів.
Так було з дельта-хвилею – у нас вона почалася пізніше, ніж в Західній і Центральній частині континенту. Цілком ймовірно, що незабаром цей наплив в Європі може докотитися і до нас, з огляду на динаміку всіх попередніх хвиль.
Третя і, мабуть, найголовніша причина – це циркуляція штаму «Омікрон», який вже виявили в Україні 18 грудня.
«Згідно з оцінками темпів поширення штаму «Омікрон» і за даними про його поширеність в країнах Європи, Україна може відчути його вплив на епідемічну динаміку вже на початку січня 2022 року», – вказує у своєму прогнозі НАН.
Мутант з багатьма невідомими
У чому небезпека «Омікрона»? Коли вчені досліджували структуру нового вірусу, кількість і якість мутацій, що відбулися в ньому, змусила бити на сполох. Їхнє занепокоєння частково виправдалося. За підтвердженими даними, «Омікрон» поширюється набагато швидше, ніж його «попередники». Випадки зараження новим штамом в тих країнах, де його виявили, подвоюються кожні 1,5-3 дні, стверджують у ВООЗ.
Це не означає, що «Омікрон» є точно більш заразним і трансмісивним. У вчених і експертів є такі підозри, але достатньо доказів цієї гіпотези поки немає.
“Те, що випадки «Омікрону» ростуть швидше, може пояснюватися одним із факторів або їхньою комбінацією. Перший – що цей варіант вірусу дійсно більш трансмісивний. Другий – що імунна відповідь слабша на варіант вірусу «Омікрон». Якраз у другого фактора є більше підтверджень”, – каже Юрій Ганиченко.
Небувалий сплеск заражень новим штамом спостерігається навіть у тих країнах, де досить велика частка вакцинованого населення. Гендиректор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреєус заявив, що «Омікрон» становить загрозу і для щеплених, і для тих, хто перехворів COVID-19. Про те, що цей штам гірше піддається впливу існуючих вакцин, вже заявили і в Європейському агентстві з лікарських засобів (ЕМА).
Є ще один маркер, за яким визначають рівень потенційної загрози. Мова про тяжкість захворювання, яке може викликати новий варіант вірусу. Поки немає однозначних доказів, що «Омікрон» – більш агресивний. Навпаки – влада багатьох країн повідомляє, що новий варіант не призводить до величезного напливу госпіталізацій і важких хворих, попри високі показники заражень.
Це, з одного боку, може пояснюватися тим, що вакцинація все одно захищає від важкого результату хвороби. З іншого – що новий штам не викликає більш гострий перебіг інфекції. Якою б не була відповідь – це, так чи інакше, один із найбільш позитивних сигналів в ситуації, що склалася.
Симптоми «Омікрона» кардинально не відрізняються від інших варіантів, говорить президент Асоціації анестезіологів, професор Сергій Дубров. Новий варіант проявляється у формі гострого респіраторного вірусного захворювання, як і «Альфа», і «Дельта».
«Є деякі особливості щодо втрати нюху і смаку. Вони також властиві «Омікрону» – це те, про що йдеться в літературі, що описують експерти з різних країн. Тобто, як і при інших штамах коронавірусу, ці симптоми є – сухий кашель, гіпертермія, розлади нюху і смаку. Про принципові відмінності поки не заявляли», – розповів медик.
Перший підтверджений випадок «Омікрона» в Україні зафіксували у чоловіка, який ще навесні пройшов повний курс вакцинації. Нещодавно він повернувся з ОАЕ, де контактував з хворими COVID-19. За даними МОЗ, зараз пацієнт вже отримав негативний тест, а саму хворобу переніс майже безсимптомно. Інших випадків інфікування новим варіантом, принаймні офіційно, в країні поки не виявляли.
«Станом на 22 грудня 2021 року в Україні є один лабораторно підтверджений випадок коронавірусу штаму «Омікрон», – сказав головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.
Він уточнив, що МОЗ поки не збирається посилювати карантин на новорічні та різдвяні свята через «Омікрон». Але будь-які зміни обмежень будуть залежати від епідемічної ситуації в країні і світі, додав Кузін.
Масова циркуляція «Омікрона» в Україні – всього лише питання часу. Зважаючи на попередні дані, новий варіант проявляє себе заразнішим ніж «Дельта», говорить Дубров. Але він упевнений, що в найближчий місяць-півтора різкого підйому або піку хвилі очікувати не варто.
У Київській школі економіки допускають, що в разі нового зростання Україна може зіткнутися зі ще більшою кількістю заражень, але з меншими показниками госпіталізацій і смертей. Не тільки через попередні характеристики «Омікрона», але і через охоплення вакцинацією, яке помітно виросло від початку дельта-хвилі. Повний курс щеплень отримали приблизно 42% дорослих українців, хоча б одну дозу – 46%.
«Бачачи ситуацію в Європі, ми можемо очікувати, що за новими випадками у нас може бути ще більша хвиля, ніж дельта-хвиля. А за рівнем госпіталізації та смертності ми можемо потенційно мати менші показники, ніж під час попередньої хвилі. Тому що рівень вакцинації зараз набагато вищий, ніж той рівень, з яким ми входили в осінню дельта-хвилю. Зараз Україна вже більше готова в плані захищеності населення», – пояснив Ганиченко.
Виробники вакцин працюють над тим, щоб адаптувати свої препарати під «Омікрон». Але на це може піти кілька місяців. Щоби перестрахуватися від нового штаму, країни по всьому світу активізують кампанії по введенню бустерних доз. Проведені дослідження показали, що треті щеплення вакцинами Pfizer і Moderna забезпечують хороший захист від «Омікрона».
У МОЗ також готують рішення про старт використання бустерних доз. Поки що третє щеплення передбачено для людей з пригніченим імунітетом – це додаткова доза, яка вводиться приблизно через 28 днів після другої. Вчора міністерство схвалило бустер для медиків та працівників будинків інтернатного типу. За даними, кампанія із запровадження бустерного щеплення для решти категорій може розпочатися вже в січні.
