Адвокати п’ятьох колишніх бійців спецпідрозділу “Беркут”, яких Україна віддала під час обміну, закликали президента Володимира Зеленського сприяти “адекватній правовій оцінці подій лютого 2014 року” і “корекції обвинувачення” цим людям.
Захисники вважають, що таке втручання президента може привести до амністії для всіх учасників протистоянь 2014 року, в тому числі правоохоронців.
“Треба нарешті підвести риску та перестати ділити країну на Майдан та Антимайдан”, – написали адвокати Стефан Решко, Олександр Горошинський та Ігор Варфоломеєв у відкритому зверненні до Володимира Зеленського.
Вони вважають, що після такого “політичного сигналу” суспільству, правоохоронній та судовій системі президент отримає “ключ для об’єднання країни і реінтеграції ОРДЛО”.
Після затишшя у справах Майдану, які майже шість років розслідують правоохоронці, сталося кілька подій, які дають підстави говорити про те, що далі все розвиватиметься за іншим сценарієм.
Рідні загиблих на Майдані та їхні захисники все менше вірять у те, що після передачі так званим “республікам” головних підозрюваних – ексбійців “Чорної роти” Беркута, – завершення судових справ можливе.
Адвокати “Небесної сотні” говорять про ознаки злочину, вчиненого вищими посадовими особами країни, які випустили людей без вироків суду.
Офіс генпрокурора і ДБР запевняють, що розслідування справ Майдану не припиниться і що у найближчі дні відбудеться конкурс на посади слідчих прокурорів, які у спеціально створеному підрозділі бюро займатимуться цими справами.
“Втратили обвинувачення”
Справа про вбивства 20 лютого 2014 року вважалася найбільш розслідуваною.
У той день на вулиці Інститутській у центрі Києві вбили 48 людей.
За час розслідування цієї справи про підозру повідомили 26 колишнім співробітникам “Беркута”, серед яких, зокрема, командир спецроти та його заступник.
Але ще у перший рік після “Революції гідності” 21 колишній “беркутівець” залишив Україну. Росія неодноразово відмовляла в їхній екстрадиції, пояснюючи це тим, що вони отримали російське громадянство.
Саме тому п’ять бійців “Чорної роти” були для слідства дуже цінними.
В останні місяці 2019 року сталося ще кілька важливих подій. Частина матеріалів справи зникла. А генпрокурор раптово відсторонив від роботи прокурорів, які займалися справою кілька років.
“На додачу до звільнення обвинувачених, ми під час розгляду клопотання в апеляційному суді ще й втратили в повному складі обвинувачення”, – обурюється адвокат Євгенія Закревська, називаючи те, що відбувається, “неподобством”.
“Прокурорів, які належним чином представляли обвинувачення у справі всі ці роки, Олексія Донського, Ігоря Земскова, Яніса Симонова і решту співробітників групи, які не ходили в суд, але також здійснювали важливу роботу щодо підготовки до судових засідань, збирання доказів тощо, викинули зі справи і замінили на маріонеткових прокурорів”, – вважає вона.
Адвокат Павло Дикань переконаний, що генпрокурор Руслан Рябошапка, який видав таке розпорядження, діяв протизаконно.
“Генпрокурор порушив закон, він втрутився у незалежність прокурорів, безпідставно змінивши групу обвинувачів, і ми це доведемо”, – заявив адвокат BBC News Україна.
“Передача підозрюваних, які звільнені судом під особисті зобов’язання, на територію іншої держави – це також злочин (Обмін провели із самопроголошеними республіками. – Ред). Так, це злочин, вчинений першими особами держави. Я думаю, що ми маємо ініціювати кримінальні провадження. Швидше за все, їх “поховають”. Але потім ми звертатимемося до Європейського суду з прав людини”, – каже Павло Дикань.
Про ще один наслідок обміну звинувачених у тяжких злочинах заявляють громадські організації, які вважають, що влада підміняє закон політичним рішенням і руйнує довіру до правосуддя.
“Спроби очищення прокуратури та судів втрачають свою доцільність, коли наражаються на політичне “ручне” керування з боку влади всупереч вимогам закону. Держава Україна ризикує поставити свою систему правосуддя в заручники побажань держави-агресора”, – наголошують у заяві близько 20 організацій, серед яких “Восток SOS”, Центр протидії корупції, Автомайдан, Transparency International Ukraine.
Володимир Зеленський упевнений, що такий крок був виправданим.
“Якби у мене було ще 100 беркутівців і мені запропонували одного розвідника, я б їм віддав 100 беркутівців і повернув би живого розвідника”, – сказав президент, маючи на увазі звільнення з полону кількох військових роти спецпризначення Збройних сил.
Рідні та захисники “Небесної сотні” вже звернулися до Офісу генпрокурора та ДБР з вимогою повернути прокурорів, які впродовж кількох років розслідували розстріли.
Саме у ці дні ДБР почала вивчати кандидатури на слідчих у справах Майдану. Захисники побоюються, що згадані прокурори не будуть перепризначені на посадах, а тисячі томів справ опиняться у руках необізнаних із матеріалами працівників.
Від 20 листопада Генеральна прокуратура внаслідок реформи втратила повноваження розслідувати кримінальні провадження і почала передавати справи саме до ДБР. Бюро має отримати 50 справ Майдану, а це близько тисячі томів. Ще близько 40 справ Офіс генпрокурора передасть Національному антикорупційному бюро.
Ця інвентаризація і передача триватиме впродовж трьох місяців. Виконувачка обов’язків директора ДБР Ірина Венедіктова обіцяє зробити усе, аби процес розслідування справ Майдану не зупинявся ні на день. Вона повідомила, що у новій структурі ДБР, яку має затвердити президент, передбачене створення окремого управління у справах Майдану та збільшення кількості слідчих, котрі розслідуватимуть це.
“Запитайте своїх друзів з Донбасу”
Нова заява адвокатів ексбійців “Беркута” пронизана ідеєю примирення, яку саме культивує зараз й президент Зеленський у своїх виступах.
Захисники упевнені, що шість років влада вдавалася до “інквізиції правоохоронців”.
Вони нагадують, що законом від 21 лютого 2014 року були амністовані усі активісти Майдану, у той час як дії правоохоронців отримали “неадекватно сувору правову оцінку”.
“Станом на 20 лютого 2014 року 227 правоохоронців отримали вогнепальні поранення, в тому числі 13 загинуло. У цих українців теж залишилися вдови, осиротіли діти, батьки. Ці справи не розслідуються, з людьми ніхто не зустрічається, вони забуті”, – наголошують захисники.
“Вирішення справи Майдану лежить в наданні правильної оцінки подій лютого 2014 року суспільством, яка полягає у корекції обвинувачення наших підзахисних або оголошення амністії всім учасникам протистояння подій 2014 року, в тому числі працівникам правоохоронних органів. Цим треба нарешті підвести риску та припинити поділ країни на Майдан та Антимайдан”, – вважають адвокати.
“Ключ до єднання країни лежить в примиренні та всепрощенні. Прийміть рішення, дайте політичний сигнал суспільству… до адекватної, чесної і справедливої політичної і правової оцінки подій 20.02.2014 року і ви отримаєте ключ для об’єднання країни і реінтеграції ОРДЛО в тому числі. Запитайте своїх друзів з Донбасу – вони вам підтвердять”, – завершують вони.
Майже одночасно із заявою адвокатів з’явилися коментарі про домовленості перед обміном від представника Росії у контактній групі Бориса Гризлова.
“Сторони зобов’язалися завершити процедури помилування і не відновлювати переслідування звільнених осіб. Київ гарантував процесуальне очищення для тих із них, кому ще не винесено вирок”, – сказав він.
Офіс президента Україна деталей домовленостей про обмін не оприлюднював.
“У мене немає аргументів говорити про те, що є надія на завершення справи і покарання винних. Натомість є відчуття, що справу просто “зупинять”, – сказав ВВС News Україна адвокат Павло Дикань.
Справи про розстріли
Справа про вбивство 48 людей 20 лютого 2014 року – одна із багатьох десятків, що їх вела Генпрокуратура впродовж майже шести років.
У вбивствах на Майдані підозрюють 66 людей. Реальні строки покарання за цей час отримали лише так звані “тітушки”, тобто найняті противники Майдану, котрі вчиняли провокації і бійки під час протестів.
20 лютого 2019 року генпрокурор Юрій Луценко заявляв, що ГПУ фактично завершила розслідування розстрілу активістів у Києві, комісія експертів на підставі 988 томів слідства дійшла висновку, що загибель та поранення учасників Євромайдану прямо пов’язані з рішеннями і діями експрезидента Віктора Януковича, ексголови СБУ Олександра Якименка та його підлеглих.
Хоча слідство у справі Майдану за часів попередньої влади і просунулося у викритті вбивць активістів, але крапку у найгучніших злочинах не поставило. Це аргумент нової влади для звинувачень на адресу попередників.
Головні із них:
- Перші вбивства під час Євромайдану – Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Романа Сеника не розслідувані. Слідчі не змогли знайти слідів вбивств, підозри не висунуті нікому. Прокуратура, провівши балістичні експертизи, схилялася до версії про те, що активісти були застрелені зі зброї правоохоронців.
- За вбивства 18 лютого 2014 року 18 активістів до суду ГПУ передала п’ять обвинувальних вироків, у тому числі стосовно трьох командирів рот “Беркута”. Є один засуджений до п’яти років ексберкутівець із випробувальним терміном три роки.
- За вбивства 17 людей в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року до суду була передана справа екскерівників управління СБУ у Києві та області генерал-майора Олександра Щоголєва. Його звинуватили у перевищенні влади і наказі про проведення антитерористичної операції. Він перебуває під домашнім арештом, справа у суді, але по суті не розглядалася.
- Тривають суди над колишніми співробітниками “Беркута”, яких звинувачують у застосуванні сили 30 листопада і 1 грудня 2013 року проти студентів на Майдані та активістів на Банковій.
- У лютому 2018 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що суд дозволив заочне судове розслідування щодо експрезидента Віктора Януковича, ексглави СБУ Олександра Якименка та його першого заступника Володимира Тоцького у справах “Небесної сотні”. ГПУ обіцяла судовий процес “щодо злочинних наказів проти Майдану”. Слідство триває.
Суд без підсудних
На 14 січня призначене чергове засідання у Святошинському суді Києва у справі про розстріли 20 лютого 2014 року.
Але на лаві підсудних не буде жодного обвинуваченого.
Хоча рішення суду відпустити “беркутівців” під особисте зобов’язання означає, що вони мають з’являтися у суду і давати покази або свідчити через скайп, чи будуть вони це робити – великі сумніви.
Відмова брати участь у процесі мала б стати підставою для оголошення їх у розшук. Так сталося, коли під час обміну полоненими 7 вересня 2019 року Україна віддала Росії ключового свідка у справі MH17 – “зенітника “ДНР” Володимира Цемаха. Через два дні СБУ оголосила його у міжнародний розшук.
Проте, нагадують експерти, Інтерпол трактує переслідування колишніх правоохоронців часів Януковича як політичні та у розшук їх не оголошує.
