Один з найбільших супутників Сатурна Енцелад — найбільш блискуче тіло Сонячної системи. Він покритий товстим шаром льоду, усіяним слідами сучасної геологічної активності. Під ним ховається великий океан рідкої води, яка викидається на поверхню потужними гейзерами, інформує Ukr.Media.
А нещодавно Лукас Файфер (Lucas Fifer) і його колеги виявили, що ця вода досить багата розчиненим вуглекислим газом і за рівнем кислотності близька до води океанів Землі, що підвищує шанси виявити тут життя. Доповідь про це буде представлена на конференції з астробіології AbSciCon 2019, що відкривається у США. Коротко про роботу повідомляється в прес-релізі Вашингтонського університету.
Гейзери Енцелада поблизу розглянув космічний зонд Cassini, який завершив роботу в 2017 році. Проте вчені відзначають, що склад цієї суміші льоду і води не в точності відповідає складу прихованого на глибині океану. Піднімаючись до поверхні, розчин фракціонується, так що більш легкі та рухливі речовини викидаються активніше, ніж більш важкі. Провівши моделювання ефектів цього фракціонування, Файфер і його співавтори отримали, за їх словами, більш точну картину складу води в підлідному океані Енцелада.
Близький до нейтрального значення рН, а температура місцевої води опинилися ближче до води земних океанів, ніж вважалося досі. Але головне — з’ясувалося, що попередні роботи сильно недооцінювали кількість вуглекислого газу, метану і водню, які містяться в підлідному океані. Великі обсяги цих речовин можуть служити відмінною хімічною основою для розвитку органічного життя на супутнику. З іншого боку, вчені зазначають, що цей факт може говорити про протилежне: велика кількість «ласих» для життя сполук пов’язана з тим, що їх нікому тут споживати.
