Майже половина квартир і приватних будинків у ФРН опалюється газом. Але за підрахунками експертів, найбільш економічний та екологічний спосіб, опалювати деревом, а точніше – тирсою та пелетами.
“Не розумію, як ви опалюватимете будинки? Газу не хочете, атомну енергетику не розвиваєте. Дровами, чи що?” В залі лунає сміх. Тому, хто виступав, так сподобався власний жарт, що він після невеликої паузи додав: “Так за дровами до Сибіру треба, у вас же й дров немає”.
Це сталося в листопаді 2010 року на міжнародній економічній конференції у Берліні. А жартівником був Володимир Путін, який тимчасово змінив президентський пост на крісло прем’єра. Швидше за все, тоді він навіть не підозрював, що вже дуже скоро високотехнологічне опалення деревиною, а точніше дерев’яною тирсою та паливними гранулами – пелетами, стане в Німеччині найбільш економічно вигідним для споживачів і найбільш екологічними з точки зору захисту клімату.
Деревина: добре для гаманця та клімату
Згідно з німецьким “Дзеркалом опалення”, житлові й громадські будинки площею від 501 до 1000 кв.м найдешевше обігрівати тирсою (6,80 євро на рік в перерахунку на один кв.м). На другому місці – пелети (9,50 євро), на третьому – теплові насоси (9,80 євро), на четвертому – газ (10 євро), на п’ятому – дизельне паливо (12,10 євро за кв.м на рік). А найдорожчим у Німеччині є централізоване мережеве теплопостачання (12,30 євро за кв.м на рік).
Деревина, як сировина для опалення, поза конкуренцією і через її екологічність. Під час спалювання пелетів і тирси в атмосферу викидається такий же обсяг вуглекислого газу, який поглинуло дерево за життя, або стільки ж, скільки виділяється при його розкладанні. Тому деревина вважається СО2-нейтральною сировиною. Щоправда, для вирубки, виготовлення і транспортування пелетів все ж, потрібна додаткова енергія. Експерти підрахували, що тут ідеться про 23 грами вуглекислого газу при виробленні з допомогою пелетів однієї кіловат-години теплової енергії.
Для порівняння: при опаленні дизпаливом викид СО2 складає 318 грамів за кожну кВт.год, газом – 247 грамів, тепловим насосом, який споживає багато електроенергії, – від 183 до 201 грама за кВт.год в залежності від частки відновлювальних джерел у його загальному виробництві. Стосовно екологічності магістрального теплопостачання, то її за словами німецьких експертів, неможливо оцінити, навіть орієнтовно. Все залежить від того, як вона виробляється на теплоцентралі. Якщо за рахунок спалювання вугілля, то викиди СО2 гігантські, якщо за рахунок біомаси або шляхом геотермальної енергетики (отримання тепла з гарячих джерел, підземних вод), то емісія вуглекислого газу майже нульова.
Газ і дизпаливо – головна сировина для опалення
Не зважаючи на об’єктивні переваги деревини, її доля в загальному тепловому балансі Німеччини залишається незначною. Згідно зі щойно опублікованими підсумковими даними Федерального об’єднання підприємств енерго- і водопостачання (BDEW) за 2019 рік, лише 2,8 відсотка від загальної кількості (а це 18,9 млн існуючих багатоквартирних і односімейних житлових будинків у Німеччині) (всього 40,6 млн квартир) мали в підвалах опалювальні котли, що працюють на пелетах і тирсі.
Причина в тому, що незважаючи на автоматизацію процесу, такі котли, все ж, потребують регулярного догляду: один раз на тиждень-два з котла варто прибрати залишки попелу, і один раз на 1-2 місяці – чистити пічку. В свою чергу, газовий котел чи той, що працює на дизпаливі, потребує сервісного обслуговування не частіше ніж раз на рік. Окрім того, для зберігання пелетів та тирси потрібно мати досить велике приміщення під склад – не менше 8 кв.м в односімейному будинку.
Тому газ і дизпаливо залишаються головними джерелами тепла у німецьких будинках. Частка газу – 45,9 відсотка дизпалива – 29,8 відсотка. До теплоцентралей торік під’єдналося 6,6 відсотка житлових будинків, 3,4 відсотка мали теплові насоси, 2,3 відсотка – електроопалення. Все інше – це житла з різноманітними пічками у різних кімнатах: на вугіллі, дровах, пелетах і дизпаливі.
Баварія обігріває будинки дизпаливом
Однак є суттєві регіональні відмінності. Так, у Баварії майже третина одно-двосімейних будинків не під’єднана до магістральної подачі газу (в середньому по Німеччині – 12 відсотків), тому в цій федеральній землі частка дизпалива для опалення житла вища. За даними місцевої газети Augsburger Allgemein, в Баварії вона складає 41 відсоток усіх житлових і громадських будівель, а в північних федеральних землях – від 15 до 20 відсотків.
У східній Німеччині, тобто у колишній НДР, де в часи соціалізму за радянським прикладом будували, переважно, бетонні багатоповерхівки, частка центрального мережевого теплопостачання значно вище середнього. В Берліні – 37,1 відсотка, у Макленбурзі-Передній Померанії – 36,6 відсотка в Бранденбурзі та Саксонії – понад 28 відсотків.
Дешеве і дороге тепло
Тим часом, саме таке теплопостачання коштує найдорожче, і діапазон цін тут найбільший. Спеціалісти “Дзеркала опалення” порахували, що централізовано обігрівати квартиру, площею 70 кв.м, коштує від 580 до 1335 євро на рік, а односімейний будинок, площею 110 кв.м, – від 1000 до 2345 євро.
До числа недоліків такого типу опалення експерти зараховують фактично монопольне становище того чи іншого місцевого тепловиробника, споживачі якого не можуть піти до конкурента. За інформацією видання Süddeutsche Zeitung, Федеральне атимонопольне відомство (Bundeskartellamt) встановило, що магістральні теплопостачальники іноді використовують свою монополію для невиправданого підвищення тарифів.
На відміну від цього, постачальника дизельного палива (а після лібералізації газового ринку – і газу), споживач може обрати на свій розсуд. До того ж, порівняльні портали в інтернеті, є непоганим стримуючим фактором для росту цін, але їх діапазон теж досить великий, що пояснюється, в першу чергу, різним рівнем теплової ізоляції житлових будинків.
У середньому, опалювати газом ту ж квартиру площею 70 кв.м коштує 700 євро на рік, односімейний будинок площею 110 кв.м – 1245 євро на рік. Якщо ті ж приміщення опалювати дизпаливом, то ціни будуть вищі – 845 євро на рік у першому випадку, і 1450 євро – в другому. До того ж, ціни на дизельне паливо змінюються частіше, ніж на газ. Але якщо бути достатньо кмітливим і терплячим, можна спіймати момент, коли замовлення дизельного палива буде дуже вигідним.
