Учора Пустомитівський райсуд Львівської області обрав міру запобіжного заходу для підозрюваних у справі нападу на ромський табір і вбивстві людини у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі без права внесення застави. Семеро серед заарештованих на 60 днів – неповнолітні особи. Ще один – 20-річний підозрюваний в організації нападу. Усі вони були оперативно затримані поліцією одразу після нападу на громадян України ромського походження.
Днем раніше, 25 червня аналогічний запобіжний захід обрали для ще двох підозрюваних – львів’ян 2000 і 2002 року народження. Обоє неповнолітні, один цього року закінчив школу, інший – ще школяр.
Кілька слів про бекграунд цієї без перебільшення шокуючої історії: 23 червня близько півночі група молодиків напала на ромський табір на околиці Львова. Смертельні ножові поранення отримав 24-річний ром. 10-річному хлопчикові, 30-річній жінці і 19-річному юнакові надали медичну допомогу, у них були колоті рани.
Голова Нацполіції Сергій Князєв по “гарячим слідам” заявив, що загальне число підозрюваних- 14 осіб. За його словами, «20-річний організатор нападу роздав неповнолітнім різні знаряддя, зокрема, комусь молоток, іншим металеві труби, та зазначив, що у них є лише чотири хвилини на захоплення наметів ромського поселення».
Відголоски цієї резонансної історії вийшли далеко за межі нашої країни. У Раді Європи висловлюють обурення тим, що сталося і вимагають прозорого розслідування інциденту. Сполучені Штати шоковані нападом на табір ромів у Львові та вимагають притягнути зловмисників до відповідальності. Пролунав ще цілий ряд над критичних заяв як окремих держав, так і авторитетних правозахисних організацій від різкості яких — мороз по шкірі і сором за державу…
Тим часом впливова Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch позитивно оцінила «негайну реакцію української поліції на напад групи молодиків на табір ромів, внаслідок чого є загиблий та поранені». Водночас, як зазначається в поширеній учора, 26 червня заяві, правозахисники наполягають, що «потрібно ще більше зробити, щоб зупинити злочини на ґрунті ненависті та запобігти новим смертям».
В повідомленні Human Rights Watch серед іншого зазначається, що з початку 2018 року правозахисні групи зафіксували в кількох містах України щонайменше два десятки насильницьких нападів, погроз або випадків залякування щодо ромів з боку радикальних груп, таких як С14, «Правий сектор», «Традиція і Порядок», «Карпатська Січ» та інших.
14 червня Human Rights Watch спільно з іншими правозахисними організаціями звернулася з відкритим листом до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і генпрокурора Юрія Луценка. Правозахисники засудили зростання числа злочинів на ґрунті ненависті в Україні та безкарність осіб, відповідальних за них та закликали правоохоронців вжити термінових заходів, щоб зупинити і покарати винних осіб.
А тепер дещо шокуюча деталь. Але це – реалії життя… Родина загиблого під час нещодавнього нападу на ромський табір у Львівській області боїться забрати його тіло з моргу. Таку заяву напередодні озвучив правозахисник та очільник громадської організації «Рома Україна Терніпе» Микола Юрченко. За його словами, родина убитого дуже налякана і боїться приїхати, щоб забрати тіло. За інформацією джерела “Голос-Інфо” в МВС, у загиблого було 15 ножових поранень. Ще один хлопець, який знаходиться наразі в лікарні публічно заявив, що, стоячи на колінах, благав не знущатися над ним, але його жорстоко били і пирхали ножем.
Варто зауважити, що інцидент у Львові- не перший напад на ромський табір протягом останніх місяців. Подібні інциденти мали місце зокрема, у Львівській та Тернопільській областях, а також у Києві. Наприкінці квітня відбувся погром стихійних ромських поселень на Лисій горі в столиці. Тоді представник ультраправої групи С14 Сергій Мазур розмістив у себе на сторінці Facebook фото із палаючими наметами з підписом: «Ци…ан на Лисій горі більше немає. Ми поприбирали за ними майже все сміття, демонтували палатки та безпечно все спалили».
9 травня було спалено ромський табір у селищі Рудне під Львовом. У пожежі згоріло все майно ромів, які були змушені терміново залишити поселення.
22 травня понад десять осіб з битами напали на ромський табір під Тернополем у селищі Велика Березовиця. На момент нападу там перебувало семеро дорослих та 15 дітей. До обласного центру вони приїхали із Закарпатської області. На прожиття заробляли збором та здачею металобрухту. Тоді поліція затримала 12 нападників.
Останній випадок навколо ромських таборів знову стосується столиці. Йому передувало опубліковане відео одного з працівників національного парку «Голосіївський» про те, що роми незаконно там оселилися, пошкодили та засмітили ландшафт.
Дещо раніше, а саме- 17-18 лютого ультраправі скоїли напад на Російський культурний центр. Керівником цієї організації є російський дипломат, а будівлю орендує Посольство РФ. Члени груп С14, «Правий сектор» і «Традиції та порядок» увірвалися в центр, погрожували його працівникам і відвідувачам і пошкодили майно. Поліція була присутня на місці події, але не втручалася.
18 лютого члени груп «Добровольчий рух ОУН», «Білий молот» і «Чорний комітет» кидали каміння і бризкали фарбою на зовнішні стіни центру, викликавши ушкодження. Поліцейські тоді стояли біля будівлі, але знову ж таки були просто пасивними спостерігачами.
За останній час п‘ять публічних заходів були зірвані членами ультраправих груп, учасники отримували погрози життю. Наприклад, 26 березня в Києві ультраправі зірвали проведення круглого столу з питань поширення насильства вкрай правого характеру.
Ультраправі також регулярно «разважаються» в ході заходів, організованих ЛГБТ-спільнотою.
Ще один випадок. 18 квітня члени групи С14 примусово заблокували ромів на центральному залізничному вокзалі столиці, перевірили у них документи і обшукали особисті речі. Мету своєї “акції” не пояснили…
10 травня близько 30 осіб в масках напали на поселення ромів в селі Рудне (Львівська область), побили його жителів і спалили поселення. Поліція порушила кримінальні справи, але арештів не відбулося.
За даними останнього перепису, який відбувся ще в 2001 році, кількість ромів в Україні становить майже 48 тисяч осіб. Вони в основному проживають в Закарпатській, Донецькій, Дніпропетровській та Одеській областях.
«Причина збільшення кількості таких нападів полягає у тотальній безкарності в Україні щодо абсолютно різних питань: від резонансних злочинів під час Майдану і до більш локальних подій», – переконана речниця Amnesty International Україна Марія Гур’єва.
Вона також відзначає – щодо ромів загалом існує упереджене ставлення: «Коли питання заходить про ромів, то багато українців займають невластиво агресивну позицію. Таке ставлення активно підживлюється радикальними угрупованнями, аж до прямого розпалювання міжетнічної ворожнечі Так, вони живуть у бідності, але це не привід на них нападати».
Представники радикальних груп виправдовують свої вчинки у спеціальній заяві наступним чином: «Коли поліція не справляється, «Національні дружини» беруть ситуацію під свій контроль».
Водночас у соцмережах з’явилося фото листівок з символікою «Нацкорпусу» та «Нацдружин» у яких йдеться про те, якими незаконними діями займаються роми в українських містах. В прес-службі «Нацкорпусу» запевняють, що непричетні до таких листівок і назвали їх «підставою».
Тим часом на сайті уповноваженого Верховної Ради з прав людини з’явилася копія звернення Людмили Денисової до голови Нацполіціі, в якому вона закликала негайно відреагувати на ситуацію, що склалася. Омбудсмен вважає, що правоохоронці повинні розслідувати подібні правопорушення щодо ромів, а також вживати превентивних заходів.
Принагідно слід зауважити, що ще у 2013 році була затверджена Стратегія захисту та інтеграції циган в українське суспільство до 2020-го. Однак, на думку багатьох експертів-правозахисників, позитивних змін, які дозволили б ефективно вирішувати проблеми ромів і забезпечити їх інтеграцію в суспільство, немає.
А тепер наведемо сухі факти, над якими за логікою мала б серйозно задуматися чинна влада. Отож, днями була опублікована нова, вже 22-га Доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини про ситуацію в нашій державі. Звіт складений за результатами роботи моніторингової місії ООН з прав людини в Україні і висвітлює період з 16 лютого по 15 травня поточного року.
Фахівцями задокументовано 22 випадки “терору ультраправих сил при потуранні влади”. Зауважте: зазвичай коректні “оонівці” вживають слово “терор”.
Зафіксовано 22 випадки дискримінації, мови ворожнечі і насильства. У 21 випадку акти насильства були здійснені членами ультраправих груп, яким поліція не запобігала. Це, на переконання спеціалістів ООН, призводить до створення «атмосфери безкарності та відсутності правосуддя».
За вказаний вище проміжок часу задокументовано також чотири напади на учасників мирних зібрань. Нападники били людей і бризкали на них фарбою.
Що можна констатувати, аналізуючи все вище наведене? Ситуація не складна — критична, оскільки мова йде не просто про випадкові інциденти. Давайте бути чесними і називати речі своїми іменами: це все — усвідомлена агресія і сплановані злочини на расовому ґрунті.
Висновок з усіх цих шокуючих фактів очевидний: безкарність породжує вседозволеність. І насамкінець. Нещодавно Міністерство молоді та спорту виділило півмільйона гривень “на патріотичну діяльність організації С14”. Тієї самої структури, яка фігурує чи не у всіх жорстоких інцидентах з ромами. Що додати? Завіса…
