На засіданні 8 березня Центрвиборчком визначила остаточний список кандидатів у президенти. Тепер їх 39 – на 5 менше, ніж у попередньому переліку. Варто нагадати, ким є ці кандидати, які у них цілі, хто їх підтримує та кого можуть підтримати вони.
Отже, після того, як на користь Анатолія Гриценка знялися Андрій Садовий та Дмитро Гнап, їх приклад наслідувало ще кілька кандидатів. Так, на користь того ж Гриценка знявся народний депутат Дмитро Добродомов, підтримати Петра Порошенка вирішив полковник Сергій Кривонос, а Євген Мураєв «пожертвував» собою заради Олександра Вілкула.
Таким чином, залишилося 39 кандидатів.
Ось як цей список виглядатиме у виборчому бюлетені.
1 Геннадій Балашов.
Відомий бізнесмен, блогер, котрий останні десятиліття активно пропагує свою податкову систему «5.10». Його відносять до так званих «самопіарників», яким участь у виборах президента потрібна для того, аби заявити про себе.
2. Роман Безсмертний. Колишній віце-прем’єр з питань адміністративно-територіальної реформи отримав певну впізнаваність під час перемовин у мінському форматі. Очевидно, тепер він планує конвертувати цей рейтинг на президентських, а потім – і на парламентських виборах.
3. Ольга Богомолець. Експерти розходяться в думках щодо того, на чиєму полі вона гратиме. Є думка, що, критикуючи міністра охорони здоров’я Уляну Супрун, Богомолець «співає в унісон» з Юлією Тимошенко.
4. Інна Богословська. Можна лише дивуватися різноманіттю політичних команд, де встигла побувати Інна Германівна. Але після виходу з Партії регіонів їй не вдалося примкнути до якоїсь притомної політичної сили, і тому участь у президентській кампанії їй потрібна для повернення «в обойму».
5. Юрій Бойко. Один з лідерів симпатій південно-східних областей. Політологи вважають, що за певних умов (наприклад, зняття на його користь Олександра Вілкула) Бойко навіть міг би вийти до другого туру.
6. Юрій Бондар. Колишній губернатор Дніпропетровської області. Вважається технічним кандидатом, який намагатиметься «відкусити» у Юлії Тимошенко потенційні голоси російськомовних регіонів
7. Олександр Ващенко. Голова правління громадської організації «Влада народу». Маловідомий персонаж, який, втім, має достатньо ресурсів, аби дозволити собі участь у виборах президента.
8. Олександр Вілкул. Креатура Рината Ахметова. Після того, як на його користь несподівано знявся Євген Мураєв, це додасть йому певний відсоток голосів. Хоча соціологи вважають, що більша частина голосів Мураєва відійде Зеленському, а не Вілкулу.
9. Микола Габер. Лідер Патріотичної партії, колишній народний депутат. Вже балотувався у президенти у 1999 році. Нинішня участь у кампанії – намагання нагадати про себе. Вважається людиною Юлії Тимошенко.
10. Анатолій Гриценко. Один з фаворитів перегонів. Після того, як на його користь знялося одразу троє кандидатів, а сам він заявив про перемовини ще з кількома, його електоральні позиції суттєво посилилися. Проте в соціологічних рейтингах він поки що не входить до трійки лідерів.
11. Олександр Данилюк. Голова «Центру Оборонних реформ». Очевидно, участь у президентській кампанії потрібна йому для підвищення власного рейтингу.
12. Юрій Дерев’янко, лідер партії «Воля». Колишній соратник Михайла Саакашвілі, який участю у президентських виборах намагається «відстроїтися» від колишніх партнерів та показати свою самостійність.
13. Василь Журавльов. Лідер партії «Стабільність», президент Федерації футболу Маріуполя. Не виключено, що участь у президентській кампанії йому потрібна для підвищення власного рейтингу для балотування на посаду мера Маріуполя. Перша спроба посісти це крісло у 2015 році виявилася невдалою.
14. Володимир Зеленський. Сюрприз нинішніх перегонів. Його вважають не самостійним кандидатом, а людиною олігарха Ігоря Коломойського. Щойно прізвище керівника «95 кварталу» почало з’являтися у соціологічних опитуваннях, він вийшов на перше місце. Фахівці це пов’язують з мобілізацією протестного та молодіжного електорату. Втім, закликають не робити передчасних висновків.
15. Сергій Каплін. Народний депутат, лідер Соціал-демократичної партії. Вважається спойлером Юлії Тимошенко. Так, варто було лідеру «Батьківщини» пообіцяти, що в разі обрання президентом вона знизить ціну на газ втричі, як Каплін з біл-бордів гарантував чотирикратне зниження вартості газу.
16. Юрій Кармазін. Колишній народний депутат. Участь у виборах – як і у багатьох його колег – потрібна йому для повернення до політичної обойми.
17. Ілля Кива. Колишній радник міністра МВС Арсена Авакова, який вважається його креатурою. Активно працює проти Порошенка. І хоча має рейтинг на рівні статистичної похибки, його постійна критика президента не проходить непоміченою.
18. Аркадій Корнацький. Депутат від БПП, що обрався по мажоритарному округу. Веде досить агресивну кампанію, критикуючи уряд. Очевидно, має плани обратися депутатом і під час прийдешніх парламентських виборів.
19. Руслан Кошулинський. Висуванець від «Свободи», якого підтримали інші націоналістичні сили. Деякі політологи вважають, що свободівці спеціально «кинули» Кошулинського на вибори, щоб в разі його провалу зміцнити позиції у партії Олега Тягнибока. Втім, частина експертів вважає, що завдання Кошулинського – забезпечити проходження ВО «Свобода» у наступний парламент, а також – зарекомендувати себе перед майбутніми виборами мера Львова у 2020 році.
20. Віктор Кривенко. Голова партії «Народний рух України», пройшов до парламенту за списками партії «Самопоміч». Його вважають спойлером Тимошенко та Садового (до того, як він заявив про зняття своєї кандидатури).
21. Віталій Купрій. Вважається креатурою олігарха Ігоря Коломойського. Активно працює проти Петра Порошенка. Зокрема, бомбардує суди та ЦВК позовами проти чинного президента.
22. Юлія Литвиненко. Відома тележурналістка. Помітно, що вона критикує всіх політиків, але Петра Порошенка – трохи м’якше. Є підозра, що вона гратиме на співзвучності імені та прізвища з Юлією Тимошенко. Можливо, хтось і справді переплутає.
23. Олег Ляшко. Лідер «Радикальної партії», традиційний суперник Юлії Тимошенко, який змагається з нею у популізмі. Ляшка активно підтримує олігарх Ринат Ахметов, завдяки чому лідер РПЛ має постійну «прописку» на телеканалі «Україна».
24. Олександр Мороз. Лідер «Соціалістичної партії Олександра Мороза», який несподівано винирнув з політичного забуття, щоб знову заявити про себе.
25. Валентин Наливайченко. Колишній голова СБУ та екс-соратник Михайла Саакашвілі особливо не приховує, що він планує увійти до якогось політичного союзу – чи то до Тимошенко, чи до Гриценка.
26. Роман Насіров. Екс-глава ДФС несподівано для себе отримав неабияку впізнаваність (хоча й зі знаком мінус) завдяки «строкатій ковдрі». І вирішив конвертувати її в електоральні бали.
27. Андрій Новак. Лідер маловідомої партії “Патріот”, яку він завдяки участі у кампанії, очевидно, хоче зробити більш відомою напередодні парламентських виборів. Вважається креатурою Юлії Тимошенко.
28. Сергій Носенко. Співробітник International Investment Partners. Очевидно, вирішив вийти у публічну політичну площину, заявивши про себе під час президентської кампанії.
29. Володимир Петров. Відомий «чорний політтехнолог». Його пов’язують у зв’язках з Ігорем Коломойським, Сергієм Льовочкіним та іншими. Його ім’я фігурувало як одного з організаторів «секс-скандалу» проти першого заступника глави ДБР Ольги Варченко. Не виключено, що його участь у президентській кампанії – намагання захиститися від слідства.
30. Петро Порошенко. Чинному президенту соціологи віддають друге або третє місце. Хоча до виборів електоральний розклад може змінитися.
31. Руслан Ригованов. Колишній помічник народного депутату від «Самопомочі» Наталії Веселової. Був звільнений за участь у російських ток-шоу. Звідки у Ригованова гроші на заставу та на саму кампанію та якою є мета його участі у виборах – достеменно невідомо.
32. Віталій Скоцик. Колишній лідер Аграрної партії буде напевно працювати проти Юлії Тимошенко. Адже він вважає, що очолювану ним політичну силу захопили рейдери з команди Тимошенко.
33. Ігор Смешко. Колишній голова СБУ. Позиціонується як чесний кандидат, котрий зможе перемогти без олігархів. Його прізвище Анатолій Гриценко назвав як одного зі своїх союзників.
34. Олександр Соловйов. Лідер партії “Розумна сила”. Його підозрюють у підігруванні Юрію Бойку.
35. Сергій Тарута. Лідер партії “Основа”. Є очевидним союзником Юлії Тимошенко, у тому числі, в критиці чинного президента.
36. Юлія Тимошенко. Лідер партії “Батьківщина” вже втретє пробує свої сили на президентських перегонах. Є однією з фаворитів кампанії.
37. Юрій Тимошенко. Технічний кандидат, який завдяки співпадінню прізвищу й ініціалів з лідеркою «Батьківщини» може забрати частину її голосів. Розрахунок – на неуважних та підсліпуватих виборців. Але, очевидно, прихильники Юлії Тимошенко вважають її «тезку» небезпечним, адже минулого тижня виявилося, що йому пропонували 5 млн грн за зняття своєї кандидатури.
38. Ігор Шевченко. Колишній міністр екології в уряді Арсенія Яценюка встиг зарекомендувати себе не найкращим чином. Президентська кампанія – гарна можливість виправити це враження. І справді: завдяки шапкам у Давосі, яких Шевченко нагріб кілька штук, українці почали забувати про скандал, через який він свого часу вилетів з міністерського крісла.
39. Олександр Шевченко, один з керівників партії УКРОП, співвласник гірськолижного курорту «Буковель», креатура Ігоря Коломойського. Він веде досить активну рекламну кампанію, очевидно, нарощуючи «партійні м’язи» УКРОПу перед парламентськими виборами. Адже основним «кандидатом Коломойського» вважають Володимира Зеленського.
Втім, на думку політолога Володимира Фесенка, під час нинішніх перегонів українські олігархи воліють як ніколи розкладати яйця до різних кошиків, підтримуючи декількох кандидатів. Так, Ігор Коломойський підтримує не лише «своїх» – Володимира Зеленського, Віталія Купрія та Олександра Шевченка, але й Юлію Тимошенко. Віктор Пінчук однаково лояльний як до Петра Порошенка, так і до Юлії Тимошенко, а також підтримує Анатолія Гриценка.
Не менше трьох кандидатів, на думку Фесенка, підтримує і Ринат Ахметов. Так, він досить лояльний до чинного президента Петра Порошенка. Також фінансує Олега Ляшка та Олександра Вілкула.
Також політологи називають креатуру олігарха Дмитра Фірташа – це Юрій Бойко і його «Опозиційна платформа». Щоправда, подейкують, що Фірташ змушений вести діалог і з Петром Порошенком, а також – з Юлією Тимошенко, на адресу якої він час від часу висловлюється досить позитивно.
Проте які б плани не були у самих кандидатів та очікування їх спонсорів, головне слово – за виборцем, рівно за три тижні.
