Як відомо, у нашому кліматичному поясі взимку зазвичай трапляються снігопади й ожеледиці. Начебто до цього давно треба було звикнути і виробити механізми адаптації. Але кияни щороку нарікають, що для влади настання зими стає несподіванкою – реагувати на зміну погоди комунальники не встигають, тому травмуватися на нерозчищених вулицях – як раз чхнути. КМДА, як завжди, бадьоро звітується про заздалегідь закуплені сіль, пісок та снігоприбиральну техніку, а травмпункти та рентген-кабінети працюють у посиленому режимі. Ситуація в інших українських містах теж не особливо відрізняється. Що ж робити, коли, попри всі начебто вжиті заходи, ви впали?
Якщо через деякий час після падіння ви відчули біль у голові і/або в суглобах, нудоту, то це привід терміново звернутися в травмпункт. А може, і не лише в травмпункт.
«Якщо в особи відсутня страховка, це зовсім не перешкоджає можливості отримати відшкодування і навіть втраченого за період непрацездатності заробітку, якщо така травма спричинена наслідками ожеледі чи сильного снігопаду», – стверджує Віталій Собкович, керуючий партнер юридичної компанії «Альянс правових сил». І пропонує алгоритм дій для тих, хто травмувався через невміння вітчизняних комунальників давати раду ожеледиці.
1. Завжди викликайте швидку або за можливості звертайтесь у травмпункт. Це необхідно для того, аби документально зафіксувати отримані травми. Усі чеки, які тим чи іншим чином можуть засвідчити будь-які витрати на лікування, а також відповідні висновки лікарів, обов’язково потрібно зберегти.
2. Варто також зробити фото, відео злощасної ділянки тротуару або іншого типу покриття, на якому отримали травму. Фокус варто навести (зробити) саме на наявності будь-яких перешкод (ожеледь, велика кількість нерозчищеного снігу), які перешкоджають вільно пересуватися.
3. Не зайвим будуть і свідчення свідків, які могли би підтвердити факт отримання травми саме на тому місці, на якому це сталося, та саме за таких обставин. Окрім працівників медпункту та/або бригади швидкої, свідками можуть бути й прості перехожі, які проходили повз чи допомогли вам підвестися.
4. Факт ушкодження підтверджується лікувальним закладом, медичні працівники якого складають відповідну довідку. Наявність такої довідки, еків, у яких зафіксовані витрати на лікування, і є підставою для відшкодування матеріальних збитків. Щодо моральної шкоди, то потерпілий сам оцінює свої душевні страждання у грошовому еквіваленті або іншій формі, а суд уже визначає співрозмірність отриманої травми з вимогами, які заявляє потерпілий.
5. Усі зібрані вище фотографії, документи, чеки згодом прикріплюються у якості додатків до позовної заяви, яку потерпілий подає у рамках цивільного судочинства до відповідного суду. Такі позови можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування постраждалого або за місцем заподіяння шкоди.
6. Тепер найголовніше – хто буде відповідачем за таким позовом? Відповідачем буде та юридична особа, яка зобов`язана утримувати зазначену територію у належному стані. Зазвичай це відповідні комунальні підприємства (раніше – ЖЕКи), ОСББ, органи місцевого самоврядування.
Хоч як це дивно, але українські суди доволі часто задовольняють такі позови, а позивачі відповідно отримують відшкодування за понесені травми. Інша справа – потерпілі не так часто звертаються до суду, бо це вимагає досить багато часу. Однак часто мотивацією стає не так отримати матеріальну компенсацію, як встановити справедливість і утвердити невідворотність покарання.
Хоча, звісно, краще не падати взагалі. Чого всім бажаємо.
