Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA опублікувала переклад статті “Putins Patriarch war Spion in der Schweiz“ швейцарського тижневика SonntagsZeitung, в якій йдеться про швейцарський період в житті очільника російської православної церкви кирила (гундяєва), в якому він був шпигуном кдб та заробляв статки на торгівлі цигарками та нафтою.
Через підтримку російської загарбницької війни кирило перебуває під санкціями України, Великої Британії, Канади. У ЄС, навпаки, Угорщина наклала вето.
Навіть держава, до якої патріарх, за його власними словами, має «особливі почуття», не наклала на нього санкцій.
«З усіх країн світу я, мабуть, найчастіше бував у Швейцарії», — сказав кирило у 2019 році Жану-Рене Фурньє, тодішньому президенту Ради держав. Всього задокументовано 43 поїздки російського церковного діяча до Швейцарії. Він проїхав країною, «щоб добре пізнати життя народу», — сказав якось патріарх послу Швейцарії в росії. «У мене все ще багато друзів у Швейцарії».
І. Шпигун, який нас любив
Флешбек у 1971 рік: Радянський Союз – атеїстична держава, але репресії проти церкви послабшали. Тоді 24-річному священнику кирилу дозволили переїхати до Женеви, щоб представляти російських православних, які називають себе «православними», у Всесвітній Раді Церков.
Кирило керує женевською церквою з будинку на вулиці де Бомон, який він орендує у сім’ї лікарів. Дарма що він прибув з Москви як офіційний представник, він швидко завойовує довіру серед російської емігрантської спільноти. «Він був дуже впевненим у собі, амбітним і мав дзвінкий голос», — згадує житель Женеви, який познайомився з ним у той час. «Він мав блискучу інтелектуальну освіту, — каже Антуан Нів’єр, професор російської культури в Університеті Лотарингії: — Він добре вмів самовиражатися та імпровізувати».
Дуже пристрасно описує Кирила в автобіографії колишній консул радянського посольства в Женеві Вадим Мельников: «Який він був гарний у молодості! На жаль не міг одружуватися. Але жінки його любили. Він був високий, молодий і завжди в гарному настрої. Люди тягнулися до нього». Мельников був не просто дипломатом, а офіцером радянської спецслужби кдб.
З оприлюднених пізніше радянських файлів історики та російські журналісти зробили висновок, що кирило також працював на кдб у Женеві – під псевдонімом «Михайлов». Він мав збирати інформацію про членів Всесвітньої Ради Церков і впливати на їхнє ставлення до Радянського Союзу.
Федеральна поліція Швейцарії також створила досьє про російського священника. SonntagsZeitung змогли переглянути їх у Федеральному архіві. Це підтверджує, що «монсеньйор Кирило», як його називають у досьє, належав до кдб. З липня 1969 року по лютий 1989 року у досьє кирила було загалом 37 записів, більшість із яких стосується лише його візових заяв і в’їзду до Швейцарії. Проте двічі зазначається, що священник є у списку радянських посадовців, «до яких вживалися заходи». Які заходи були вжиті, не пояснюється.
«Нам сказали: стережіться цих священників, тому що вони агенти кдб», — розповідає чоловік із Женеви, який побажав залишитися анонімним: «У розмовах з кирилом у мене завжди було відчуття, що він шукає інформацію. Він був дуже доброзичливим, але ставив багато запитань про еміграцію та духовенство». Німецький богослов Ґерхард Безієр пише у книзі, що кдб хотів вплинути на Всесвітню Раду Церков у 1970-1980-х роках, щоб вона утрималася від критики обмежень релігійної свободи в СРСР і натомість критикувала США та їхніх союзників.
Ні сам Кирило, ні рпц не хочуть сьогодні коментувати звинувачення у шпигунстві на користь кдб. На запит SonntagsZeitung Всесвітня Рада Церков відповіла, що «не має інформації» з цього приводу. У Женеві племінник кирила каже, що його дядько на той час, ймовірно, не був агентом, але перебував «під суворим контролем кдб». Але це жодним чином «не зашкодило його щирій відданості екуменічній роботі з іншими Церквами».
Офіцер КДБ Мельников описує свого тодішнього друга, кирила, як веселу людину, яка полюбляла вечірки з коньяком і шампанським до ранку, а також любила бувати у швейцарських горах. За словами Мельникова, божий чоловік їздив на кричущому білому седані BMW. У 1974 році на цій машині кирило і Мельников потрапили в аварію. За словами співробітника кдб, BMW з кирилом за кермом занесло на перевалі та врізалося в опору освітлення. Ця аварія привернула занадто багато уваги громадськості, пише Мельников. Незабаром вони з Кирилом покинули Швейцарію.
II. Зимові види спорту та нафтові угоди
Ще в СРСР він швидко піднявся в православній ієрархії. Але як член Виконавчого комітету Всесвітньої Ради Церков він постійно повертався до Швейцарії з 1975 року. Ще й для розваги, адже кирило – пристрасний лижник і, за словами очевидців, ще й дуже добре катається. На фото, яке з’явилося в Twitter набагато пізніше, молодий кирило в справному лижному костюмі на швейцарському схилі. У Давосі він міг жити у квартирі американського професора, який тим часом помер.
Все ще під своїм справжнім іменем володимир гундяєв, кирило приїхав до Швейцарії в 1971 році – і став тут відмінним лижником.
Російська дослідницька платформа Projekt Media описує стосунки кирила з синами промисловця Саворетті.
Один син жив у москві, але зник після того, як його звинуватили в розкраданні 20 мільйонів євро з російських банків. Інший син вказує на брата в старому інтерв’ю на італійському телебаченні. Він працював на кирила і «займався певними речами».
За останні роки російські ЗМІ неодноразово писали про швейцарське шале, яке належить кирилу. Доказів цьому знайти неможливо.
Ніна Саворетті говорить про неправдиве повідомлення: кирило «дуже освічена людина, він цінує італійський Ренесанс, він багато читав. Але йому тут нічого не належить! У нього немає прихованих грошей. Коли ми йшли в ресторан, він уважно дивився, скільки він витрачає. Зазвичай ми його запрошували, бо в нього не було грошей».
Племінник кирила в Женеві також запевняє, «що у патріарха кирила немає ні нерухомості, ні банківського рахунку у Швейцарії».
Втім, швейцарська нерухомість має відношення до Кирила: поряд з невеликою церквою в передмісті Женеви Шене-Бужері, на яку в жовтні минулого року було скоєно напад, стоїть вілла.
У 1987 році її придбала Російська православна церква з благословення та допомоги радянської влади. Сьогодні тут живе племінник кирила.
На росії кирило отримує прізвисько «Тютюнник». Після розпаду СРСР православна церква пережила відродження на початку 1990-х років. Їй терміново потрібні гроші на відновлення повністю знищеної комуністами інфраструктури. Тому нова російська держава надає їй торговельні привілеї: церкві дозволяється імпортувати цигарки та експортувати морепродукти та дорогоцінні камені та залишати прибутки.
У російському суспільстві Кирила вважають керівником тютюнової торгівлі – настільки, що його прозвали “Табачник” (тютюнник).
Торгівля нафтою ще більш прибуткова – і церква здійснює ці операції через Швейцарію. Колишній офіцер федеральної поліції Швейцарії розповідає, що тодішній патріарх Алексій II у 1990-х роках їздив до Женеви на приватному літаку та продавав виділені урядом нафтові квоти.
Кажуть, що Олексій раніше працював у кдб.
У його оточенні в Женеві з’являється таємничий російський бізнесмен Віталій К. Знайомий швейцарець описує його як «блондина, з холодністю, як у Путіна. Говорив мало, і то тільки російською, з перекладачем. Ймовірно, він був близький до спецслужб». У документальному фільмі російського опозиційного телеканалу «Дождь» Віталій К. названий центральною фігурою в продажі нафти РПЦ.
Це також підтверджує звіт федеральної поліції Fedpol від 2007 року: Віталій К. нібито продав у Швейцарії 4,3 мільйона тонн нафти на суму близько 2,5 мільярда доларів. За даними кількох джерел, гроші опинилися на рахунку в женевському Об’єднаному заморському банку, а звідти були розподілені між різними офшорними компаніями.
У 2020 році російська дослідницька платформа Projekt Media з’ясувала, що у 2001 році женевський бізнесмен Олександр Д. подарував двоюрідному брату кирила квартиру площею 120 квадратних метрів у шикарному районі Санкт-Петербурга. Крім того, продав кирилу недобудований будинок, який сам придбав лише два роки тому. Олександр Д., який родом із Сербії, був недоступний для запитань.
Зараз Д. живе в кантоні Женева, працює в енергетичному секторі та має чудові зв’язки в росії. Його цюрихську компанію у 2008 році поглинув Маттіас Варніг, колишній офіцер східнонімецької Штазі. Варніга вважають особистим другом володимира путіна, він є керуючим директором газопроводу Nord Stream 2 у Цугу.
Ще кілька років тому російський патріарх підтримував тісні стосунки зі Швейцарією. У грудні 2016 року приїжджає до Цюриха, щоб проповідувати в російській православній церкві Воскресіння Христового. На той час східна Україна вже була окупована проросійськими сепаратистами, а Кримський півострів був анексований росією. У Цюриху ж патріарх лише каже, що молиться «за мир в Україні». Потім він дуже детально присвячується темі «мучеництва», цій «величній ідеї, яка є такою актуальною в наш час».
На запитання про ставлення до війни сьогодні православна церква Цюриха не відповіла. У пресслужбі Патріархії в москві також не відповідають на запитання SonntagsZeitung.
У 2018 році кирило виступав у раді федерації рф і сказав, що щойно приїхав зі Швейцарії. Люди там дуже багаті, але ніхто цього багатства не демонструє, а в Росії кожен ставить перед будинком свій новий Майбах або Ролс-ройс “і тим самим викликає у сусідів почуття заздрості”. Російським багатіям краще приховувати свої статки по-швейцарськи, Кирило радить депутатам: це значно покращило б «психологічну атмосферу» в Росії.
Чи відвідував кирило потім знову улюблену країну, невідомо. У 2019 році «Новая газета» писала, що у патріарха погане здоров’я, тому він часто їздив на лікування до Швейцарії. Там він витрачає «астрономічні суми» на своє одужання. Однак доказів цього твердження немає.
Наприкінці січня 2023 року, у день, коли російські ракети знову падають на міста України та вбивають мирних українців, кирило закликає церковну громаду москви пожертвувати гроші для російських солдатів. Це необхідна допомога, оскільки Росія стоїть перед «усім західним світом». Російський патріарх жодного разу не говорив про свою любов до Швейцарії з початку війни.
Співавторство: Марк Ренфер, Тітус Платтнер
Переклад: InfoLight.UA
