У відносинах України з Угорщиною в кінці минулого року з’явились певні зрушення в бік деескалації напруження.
Про це заявив очільник міністерства закордонних справ України Павло Клімкін на прес- конференції за підсумками діяльності дипломатичного відомства у 2018 році 18 січня у Києві.
“Щодо українсько-угорських відносин. Ми дійсно розрядили дуже негативну атмосферу. Це важливий крок. У нас є реальна деескалація риторики, у нас є спільні дії”, – повідомив Павло Клімкін.
Він зауважив, що з Угорщиною домовлятися «дуже складно, іноді надзвичайно складно», однак, на його думку, вони все ж таки не Росія і діалог може бути продовжений.
При тому, що наші стосунки активно намагаються погіршити постійними провокаціями спецслужби сусідньої країни. Варто лише згадати про підпал офісу осередку угорського земляцтва в Ужгороді польськими громадянами, інспірованого промосковським німецьким журналістом, – нагадав міністр.
Також Клімкін зауважив, що наразі країни ЄС і НАТО одностайно підтримують Україну і бачать упереджене ставлення угорської сторони.
“Зараз наші друзі в Європейському союзі та США підтримують нас і кажуть, що угорці намагаються маніпулювати своїм членством в НАТО, не допускаючи деяких зустрічей. Але, якщо ми не виконаємо свою роботу, то угорці скажуть, що і ми чогось не робимо. І в цьому є велика не безпека”.
Окрім цього міністр зауважив, що Україна мусить більше уваги приділяти питанням національних меншин.
Ми маємо перехопити ініціативу в Закарпатті, і діяти або спільно, або самі, не дозволяючи угорській стороні робити все, що за визначенням їм би хотілося там робити.. А для цього потрібна постійна увага, розумні інвестиції, а також увага до громад національних меншин. Адже до цієї ситуації з угорцями хто взагалі думав про українських угорців, про румун, болгар – це не було предметом дискусій, – зазначив очільник МЗС.
Тому з української сторони, на його думку, повинні бути зроблені певні кроки.
Зокрема, зауважив Клімкін, йому відомо, що відповідні державні органи України не встигають підготувати методологічну базу для переходу на навчання в районах компактного проживання угорців Закарпаття, який має відбутися вже на початку 2020 року.
То чому б нашому парламенту не продовжити мораторій на введення закону у цих школах в цілому на п’ять років. І використати це подовження , щоб якісно зробити цю роботу і мати час на узгодження існуючих спірних моментів. Це дуже делікатне питання і вона має бути вирішене так, щоб не мати ані найменших підстав для звинувачень і маніпуляцій, – запропонував міністр.
Україна бачить в Угорщині партнера, з яким треба спільно діяти. В той же час, підтримка Європейського Союзу та США не звільняє Україну від виконання своїх обов’язків перед національними меншинами, – додав він.
Нагадаємо, що напруженість у відносинах України та Угорщини виникла на тлі дискусій щодо положень нового українського закону про освіту ,які на думку угорської сторони, істотно скорочують можливість навчання мовами нацменшин. Закон вступив у чинність 28 вересня 2017 року і буде вводитися в дію поетапно – до 2020 року.
Ескалація відбулася минулої осені, коли у жовтні Україна і Угорщина обмінялися висилкою консулів. Причиною стало невдоволення Києва видачею консульством Угорщини в розташованому біля угорського кордону місті Берегово Закарпатської області угорських паспортів громадянам України. Будапешт пригрозив Києву перешкодами на шляху до євроінтеграції. Крім того, МЗС України висловив протест новому послу Угорщини Іштвану Ійдярто в зв’язку з заявами прем’єра Орбана про неможливість співпраці двох країн.
Відповідаючи на питання від ЗМ щодо польсько-українських відносин, Павло Клімкін привітав рішення Конституційного суду Польщі щодо змін до закону про Інститут національної пам’яті РП, назвавши це рішення справедливим.
Як стало відомо, вчора Конституційний суд Польщі визнав зміни до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП) РП, що стосуються положень про “українських націоналістів” та “Східну Малопольщу” такими, що суперечать Конституції країни.
Я вважаю це знаковим рішенням…Без цього рішення змінити атмосферу дискусії з польськими партнерами – надзвичайно складно. На мою думку у нас із Польщею немає фундаментальних проблем у відносинах. Але є емоційний фон і саме це рішення повинно дати поштовх для його зміни у бік позитиву, – підкреслив міністр.
Ми дуже очікували на таке рішення Конституційного суду. Дуже багато про це говорили з нашими друзями і партнерами. Воно є рішенням на рахунок справедливості, як на мене. Це рішення створює якийсь новий подих і ми маємо його використати.”, – сказав він.
Днями ми обговорювали з главою МЗС Польщі Яцеком Чепутовичем наші подальші кроки в контексті вшанування історичної пам’яті. Адже ми знаємо, що у Польщі є певна частина людей, які досить негативно і упереджено ставляться до відомих подій у нашій спільній історії і можливо ми їх ніколи не переконаємо, але навіть засідання нашого українсько – польського форуму в цьому контексті є дуже корисним, – відзначив Клімкін.
Вважаю, що ми повинні продовжити абсолютно зорієнтовану на результат предметну дискусію щодо пошукових робіт на територіях обох країн та відновлення наших зруйнованих пам’ятників у Польщі і маємо візію як це робити. Але маємо ставитись до наших партнерів, розуміючи їх стримане відношення до нашого усвідомлення власної історичної пам’яті. Ми нікому не дозволимо диктувати нам як трактувати свою історію, але вести об’єктивну дискусію дуже важливо, – наголосив він.
Думаю , що це рішення надає нам абсолютно нові можливості для розвитку динаміки наших стосунків. Було багато спекуляцій із закликами почекати до українських , потім польських виборів, але ми домовилися з польськими колегами нічого не чекати , а працювати у цьому напрямку прямо зараз, – повідомив міністр.
Нагадаємо, що у червні 2018 році Сейм Польщі прийняв поправки до скандального закону про Інститут національної пам’яті. Однак згадка про “злочини українських націоналістів”, як і відповідальність за їх заперечення, залишилася.
Того ж дня до вітання цього важливого рішення Конституційного суду Польщі приєднався і президент України Петро Порошенко, який висловив окрему подяку за ініціювання провадження відповідної справи також польському президенту, відзначивши, що робота у сфері українського-польського партнерства продовжується.
