Хоч споживчі ціни за 2019 рік і знизилися до 4,1%, чим Національний банк України формально досяг мети щодо інфляції, негативний бік такого низького показника значно переважає позитив. Про це заявив у Facebook голова Ради НБУ Богдан Данилишин, передає УНН.
“Перемога зі сльозами на очах. Держстат оприлюднив дані про інфляцію в 2019 році. Споживчі ціни зросли за рік на 4,1%. Нацбанк формально досяг мети щодо інфляції – 5%±1 в.п.”, – зазначив Данилишин.
З його слів, примітно, що продукти харчування подорожчали в минулому році, за оцінками Держстату, на 4,8%, тобто, зростання цін на продукти було вище за споживчу інфляцію. Що стосується адміністративно встановлюваних цін. Гаряча вода та опалення подорожчали на 14,4%, послуги водопостачання – на 12,7%, водовідведення – на 12,2%. Але, завдяки зниженню тарифів на газ на 28,7% в цілому житлово-комунальні послуги подешевшали на 1,9%.
“Споживча інфляція в 2019 році була на найнижчому рівні з 2013 року. Яким чином вдалося домогтися низької інфляції? Вплинула сприятлива кон’юнктура на світових ринках основних товарів, що імпортуються – нафти і газу. Внесла свій внесок ревальвація гривні (правда, в падіння промвиробництва і зростання зовнішньої торгівлі вона теж внесла свій вклад – виключно негативний). Але головне, що забезпечило низьку споживчу інфляцію – невиправдано жорстка монетарна політика Правління НБУ: зниження облікової ставки почалося надто пізно, розмір зниження ставки був суто символічним (аж до грудневого зниження на 2 в.п.)”, – вів далі Данилишин.
Він наголосив, що наразі облікова ставка НБУ в 3,3 рази перевищує рівень споживчої інфляції.
“У низькій інфляції минулого року є зворотна сторона. Негативна. Яка, на мій погляд, значно переважає позитив від низької інфляції”, – додав голова Ради НБУ.
Так, він навів деякі цифри на підкріплення своїх слів:
- шість місяців поспіль (з травня по листопад) падає промислове виробництво (за грудень даних поки немає), причому в листопаді минулого року промвиробництво впало на 7,5% до листопада 2018 року і на 4,6% до жовтня 2019 року.
- ціни виробників за 11 місяців минулого року знизились на 4%, в т.ч. у добувній промисловості – на 19,8%, у переробній промисловості – на 4,9%. Промислова дефляція може стати тригером подальшого падіння промвиробництва.
- знижується відношення кредитів реальному сектору економіки до ВВП, воно ставить 21% (у 2018 році – 24%).
- дефіцит зовнішньої торгівля за 10 місяців 2019 року становив 9,95 млрд дол.
Також він зазначив, що безробіття в листопаді зросло на 11,4% в порівнянні з жовтнем.
“Високі ставки за банківськими кредитами, обумовлені неадекватно завищеною обліковою ставкою НБУ, значно ускладнюють кредитування реального сектора економіки та підприємств-експортерів, зокрема. Виробники змушені скорочувати виробництво і звільняти працівників. Ще одним негативним ефектом є відволікання десятків мільярдів гривень в депозитні сертифікати НБУ, висока прибутковість по яких обумовлена рівнем облікової ставки”, – повідомив Данилишин.
При цьому голова Ради НБУ зауважив, що невиправдано висока облікова ставка також була “визначальною для неконтрольованого притоку спекулятивного іноземного капіталу в ОВДП (за минулий рік вкладення спекулянтів-нерезидентів в ОВДП зросли в 18,5 рази), що створює серйозні потенційні загрози для стабільності фінансової системи в разі різкого відтоку спекулятивного капіталу в найближчі 1-2 роки”. За його словами, для українських банків вкладення в ОВДП, в т.ч. через високу прибутковість, витіснили кредитування.
“Механістично-формальне виконання в 2019 році мети щодо інфляції (без оцінки впливу на народне господарство в цілому) створило серйозні проблеми економіки і заклало небезпечні міни уповільненої дії для її функціонування в найближчі кілька років”, – підсумував Данилишин.
