У середу Лефортівський суд Москви почав розглядати клопотання про продовження арешту 24 українським морякам, захопленим у Керченській протоці.
Шістьом з них продовжили арешт на три місяці, до 24 жовтня.
Пізніше суд також на три місяці продовжив арешт ще шістьом морякам. Упродовж дня відбудуться засідання у справах решти моряків.
Перше засідання проходило в закритому режимі. Моряків приїхали підтримати родичі, дипломати України та країн ЄС.
Після оголошення вердикту першій групі українські моряки не втратили доброго почуття гумору і передавали вітання своїм родинам.
Наразі справа перебуває на стадії ознайомлення обвинувачених і адвокатів з матеріалами, розслідування кримінальної справи завершене.
Напередодні заступник голови Офісу президента України Вадим Пристайко повідомив про попередню домовленість радників лідерів нормандської четвірки щодо обміну полоненими між Україною і Росією.
“Протягом місяця домовились здійснити обмін певної кількості наших бранців. Президент Зеленський говорив про 10 на 10 чи 15 на 15. Наша задача зараз отримати наших людей назад і розблокувати процес обміну всіх на всіх”, – розповів він.
Тоді Пристайко не уточнив, про кого саме йдеться, але висловив припущення, що моряків можуть відпустити “найближчим часом”.
Він також повідомив, що під час перших телефонних переговорів Володимира Зеленського з Володимиром Путіним у частині про обмін полонених лунало прізвище керівника російської агенції “РИА Новости – Украина” Кирила Вишинського, якого в Україні судять за державну зраду.
А 29 червня президент Росії Володимир Путін заявив, що розмовляв на саміті Великої двадцятки з президентом США про українських моряків.
“У нас іде судовий процес. Потрібно дочекатися, будемо потім вирішувати”, – сказав тоді російський президент.
Він також спростував інформацію, що звільнення моряків може бути пов’язане з поверненням Росії у ПАРЄ.
Захоплення кораблів
25 листопада 2018 року російські прикордонники обстріляли й захопили три кораблі ВМС України, які хотіли пройти через Керченську протоку.
24 моряків та працівників СБУ, які були на захоплених кораблях, Росія обвинуватила у нелегальному перетині державного кордону організованою групою зі зброєю. Кілька з них під час обстрілу отримали поранення.
Україна й міжнародна спільнота звинуватили Росію в агресії та вимагають звільнення моряків і кораблів.
На думку Кремля, інцидент у протоці був провокацією з боку України.
Після анексії Криму Росія вважає територіальні води навколо Кримського півострова своїми. Київ та міжнародна спільнота продовжує їх визнавати українськими.
Україна заявила, що, згідно з договором 2003 року між державами, військові кораблі мали право на вільний прохід Керченською протокою, а сам напад на ВМС України з боку ФСБ стався вже у нейтральних водах.
Міжнародна група розслідувачів Bellingcat на підставі даних про розташування кораблів підтвердила, що обстріл кораблями ФСБ Росії українського корабля “Бердянськ” відбувся за межами 12-мильної зони територіальних вод від узбережжя Криму.
Рішення суду ООН
У травні Міжнародний трибунал ООН з морського права наказав Росії негайно звільнити 24 захоплених моряків та повернути три кораблі. Це рішення стало тимчасовим заходом у справі за позовом України щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських кораблів та 24 членів їхніх екіпажів.
За місяць Росія мала відзвітувати трибуналу про його виконання. Однак замість цього російське МЗС 25 червня направило українській стороні ноту з проханням надати “письмові гарантії участі та продовження кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства”.
У відповідь на це українське зовнішньополітичне відомство направило власну ноту, де висловило “рішучий протест із приводу невиконання РФ наказу Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня 2019 року і продовження незаконного утримання 24 українських моряків”.
“Вважаємо цю пропозицію Росії неприйнятною і такою, що загострює суперечку між Україною та Росією щодо імунітетів військових кораблів. Про це українська сторона вже поінформувала Міжнародний трибунал з морського права”, – йдеться в заяві МЗС.
Ця нота українського міністерства викликала обурення з боку президента Володимира Зеленського. За його словами, міністр Павло Клімкін не поінформував його про цей крок.
“Я як президент України дізнаюсь інформацію про наші міжнародні кроки з інтернету, а точніше сказати – з “Української правди”, – сказав глава держави.
“Нагадую всім, в очі не бачив цю ноту-відповідь на ноту РФ. Бо пан Клімкін не вважає необхідним обговорювати такі питання з президентом України”, – обурився Зеленський і додав, що такі дії міністра можуть поставити під загрозу звільнення українських моряків.
У відповідь Павло Клімкін виклав у Facebook обидві ноти, про які говорив Зеленський, і віджартувався: “Весь дипломатичний світ знає, де мене шукати. Як кажуть, мене легко знайти, важко втратити і неможливо забути”.
Раніше Зеленський подав у парламент подання про звільнення Клімкіна з посади, однак депутати його так і не підтримали.
