Після кількох тижнів суперечок щодо того, коли саме має пройти інавгурація Володимира Зеленського, у понеділок, 20 травня, він нарешті вступив на посаду президента.
Почав ефектно: зміст його інавгураційної промови оглядачі оцінювали по-різному, але більшість сходилися на тому, що яскравості їй точно не бракувало.
Прямо під час свого виступу у парламенті Зеленський, як і обіцяв, заявив про розпуск Верховної Ради, а урядові порадив якнайшвидше піти у відставку.
Не завадили Зеленському навіть застереження у порушенні закону: критики наполягали, що підстав для розпуску Ради президент немає. Зеленський був іншої думки.
Хто б із них не був правий, результат один – навіть опоненти Зеленського визнавали, що йти на дострокові вибори все ж готові – хоча й вважають рішення президента незаконним.
Такими були підсумки першого дня президентсва Володимира Зеленського. Попереду – перші скандали і невдачі.
Вже у вівторок Зеленський почав призначати керівників своєї адміністрації. Найбільше питань викликав новий голова АП Андрій Богдан, який до цього фігурував у ЗМІ як “неформальний керівник” штабу Зеленського і “куратор” від бізнесмена Ігоря Коломойського, інтереси якого він захищає.
Багато хто сприйняв це призначення як доказ несамостійності президента і його підконтрольності пану Коломойському. Занепокоєння вибором керівника АП висловлювали не лише критики, але й симпатики нового глави держави.
Проблемності призначенню Богдана додавало і питання про те, чи взагалі має він право займати цю посаду, адже пан Богдан працював на високих посадах за часів Віктора Януковича і тому згідно із законом про люстрацію ставати головою АП права не мав.
Сам пан Богдан це заперечує і каже, що посада голови президентської адміністрації виведена з-під державної служби, а отже жодного закону він не порушив. На чиєму боці правда?
Вже під час свого першого ефіру в якості голови Адміністрації президента пан Богдан запам’ятався заявою про можливість перемовин із Росією, і, найголовніше, – планами винести зміст таких домовленостей на всенародний референдум.
Ідея викликала хвилю обурення: частина критиків сприйняла слова про ймовірні перемовини з Кремлем як “готовність до капітуляції”, інші застерігали від того, щоб довіряти вирішення настільки важливих питань звичайним громадянам: ті, мовляв, погано розуміють, чого такі домовленості можуть коштувати.
Зрештою під будівлею президентської адміністрації акцію влаштували вдови загиблих бійців АТО, які запитували у президента, “як можна домовлятися з вбивцями”, маючи на увазі можливі переговори з Росією.
Акція не лишилася непоміченою: Володимир Зеленський зустрівся з її учасниками і детальніше прояснив свою позицію щодо проведення референдуму. Каже, “жодного клаптика української землі агресору не здасть”.
Впродовж останніх днів новому президентові не вдалося уникнути не лише гучних скандалів, а й перших поразок.
Володимир Зеленський прагнув, щоб до початку передвиборчих перегонів Верховна Рада встигла внести зміни до закону про вибори народних депутатів, якими пропонувалося знизити прохідний бар’єр з 5% до 3% та скасувати мажоритарну систему – здавалося, навіть домовився про це з головами парламентських фракцій.
Втім, в день самого голосування депутати дали ініціативі пана Зеленського “червоне світло”: у парламені голосів не знайшлося навіть на те, щоб внести президентський законопроект до порядку денного позачергового засідання. За внесення проголосували лише 92 депутати.
Отже, головний результат першого тижня президентства Володимира Зеленського – дострокові вибори до Верховної Ради проходитимуть за старими правилами і відбудуться 21 липня.
В кого які шанси потрапити до нового парламенту і як проходитиме кампанія?
Новий президент – хороша нагода пригадати, як державою керували його попередники. Чим найбільше запам’яталися п’ять президентів України?
