На поліграфі в Україні вже тестували співробітників Нацполіції та НАБУ. Під час прийому на роботу в новостворене Держбюро розслідувань перевірка на детекторі брехні обов’язкова. Чи дає тестування очікуваний результат?
Практика використання поліграфа, або, як його називають в народі, детектора брехні, під час прийому на роботу в Україні стає дедалі більш поширеною. Приватні фірми почали застосовувати поліграф для підбору персоналу відносно давно. Тепер же перші спроби роблять і державні структури, передусім правоохоронні органи.
Закону, який би регулював використання поліграфа загалом, в Україні немає. У 2016 році депутат з фракції “Народний фронт” Андрій Тетерук зареєстрував законопроект “Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі”, однак його повернули автору на доопрацювання, і на цьому все закінчилося. Наразі більшість структур легалізують використання поліграфа внутрішніми відомчими інструкціями.
Піонери з поліції
Першу спробу провести масову перевірку співробітників на детекторі брехні зробило міністерство внутрішніх справ України в 2015 році під час переатестації колишніх міліціонерів для зарахування до лав новоствореної тоді Національної поліції. Однак в інструкції з переатестації було зазначено, що правоохоронці проходять тестування на поліграфі лише якщо погоджується на це. Тобто якщо людина відмовлялася проходити “детектор брехні”, неможливо було змусити її це зробити чи відмовити у переатестації. У підсумку проходити детектор брехні багато хто не погоджувався, але точної цифри назвати ніхто не може. Фактом залишається лише те, що за результатами переатестації майже 92 відсотків колишніх міліціонерів залишилися на місцях, ставши поліцейськими, вказує Олександр Лємєнов з Асоціації українських моніторів з дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів. “А з тих, хто переатестацію не пройшов, половина повернулася через суд”, – каже він.
“Тримати марку” НАБУ
Почали використовувати поліграф і в заснованому того ж року Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Згадка про обов’язковість проходження поліграфу була навіть у законопроекті про НАБУ, однак зникла на фінальному етапі його ухвалення Радою. Тим не менш, від самого початку в Бюро розробили внутрішні інструкції та накази, за якими кожен працівник може пройти тестування на поліграфі, аби “тримати марку” найпрозорішого правоохоронного відомства. “Загалом раз в рік кожен співробітник НАБУ проходить поліграф. Таке тестування може бути на етапі відбору кандидатів, після завершення випробувального терміну роботи, на етапі стажування, або ж періодичне тестування. Тести індивідуально складаються під кожного. Людина може відмовитися від тестування. Але випадків відмови від проходження поліграфу у нас ще не було”, – зазначає старша детективка управління внутрішнього контролю НАБУ Зоряна Червінко.
За її словами, загалом тест на поліграфі пройшли вже 400 з понад 600 співробітників НАБУ. Вона наголошує, що поліграф дозволяє знайти слабкі місця людини, якщо вона толерує корупцію, зловживала владою задля власного збагачення тощо. “Поліграф дає напрямок для пошуку, якщо людині є що приховувати. І тоді вже проводиться комплекс додаткових заходів управлінням внутрішнього контролю – збір даних з попереднього місця праці, навчання, коло спілкування, дозвілля тощо”, – каже в розмові з DW Зоряна Червінко. За її словами, якщо зібрані дані підтверджують дані поліграфа, то людині відмовляють в роботі у НАБУ.
Тригодинний допит
Самі працівники НАБУ зізнаються, що проходити тестування на детекторі брехні у їхньому відомстві було важко, оскільки воно триває більше трьох годин і схоже на “м’який допит”. Залежно від конкретного типу і моделі, прилад може фіксувати дихання, артеріальний тиск, кровообіг, реакцію шкіри, тонус центральної нервової системи, зміни в тембрі голосу. Усі дані реакцій людини на питання проліграфолога акумулює і обробляє комп’ютерна програма, яку обдурити неможливо.
“Особисто я ніяк не готувався, щоправда обмірковував свої слабкі місця і як саме розтлумачувати свої вчинки, якщо про них у мене питатимуть. Єдине що мене бентежило, так це чи зможу я висидіти в одній позі з підключеними датчиками стільки часу. Це було важко”, – розповів DW співробітник НАБУ Ростислав, який попросив не називати свого прізвища.
Обов’язкова перевірка
Олександр Лємєнов вважає, що поліграф є хорошим інструментом, який зараз надзвичайно потрібен Україні, коли у суспільстві є запит на чесних і незаплямованих правоохоронців, держслужбовців, суддів. “Поліграф – як скальпель, ним можна вбивати, або можна рятувати. Зараз цей інструмент дуже потрібен”, – каже експерт.
Лємєнов був членом конкурсної комісії з відбору керівників та співробітників центрального апарату Державного бюро розслідувань (ДБР), яке мало б запрацювати вже у вересні. Туди кандидатів вирішили відбирали лише після обов’язкового проходження тестувань на поліграфі. Згідно з законом про ДБР, усі працівники мають проходити психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа раз на рік. Це перша згадка у діючому законі України про обов’язкове використання поліграфа при прийомі на роботу.
Відсіяні агенти та знищені тести
Кандидатів на роботу в ДБР тестували на поліграфі протягом липня цього року. Його проводила група з 23 сертифікованих українських поліграфологів з Служби безпеки України (СБУ), головного розвідувального управління міноборони, Служби зовнішньої розвідки, Генпрокуратури (ГПУ), Нацполіції, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз тощо. Керувала цією групою експертка з використання поліграфних перевірок Тетяна Морозова, віце-президентка Всеукраїнської асоціації поліграфологів. “Ми протестували до тисячі кандидатів в ДБР “, – каже Тетяна Морозова.
За її словами, завдяки тестуванню серед кандидатів були виявлені люди, які зловживають алкоголем чи вживають наркотики, а також ті, хто працював в інтересах іноземних спецслужб. Особливо на останніх варто звертати увагу з огляду на агресію Росії на Донбасі, каже Морозова. Усі зібрані дані група передала конкурсній комісії з відбору на посади в ДБР, яка проводила з кандидатами співбесіди. “Одіозних, які б у нас на поліграфі “світилися” щодо наркотиків чи держзради, комісія відсіяла”, – розповідає Морозова.
Утім, після того, як комісія завершила відбір, матеріали тестувань на поліграфі були знищені, стверджує директор ДБР України Роман Труба. Через це він відмовився розглядати подання на призначення 27 кандидатів на керівні посади відомства. Тож поки що про успіх першої обов’язкової перевірки кандидатів на держслужбу говорити зарано.
