Днями Комітет виборців України (КВУ) оприлюднив вельми цікаві дані про партійні витрати за перший квартал поточного року. Виявляється, за бюджетні гроші політики купують миючі засоби, пакети для сміття, серветки, рушники, картриджі і навіть туалетний папір. Парламентські партії фактично живуть за державний кошт, оскільки 99% витрат на їх діяльність здійснювалася за рахунок бюджету. За період січень-березень парламентські політсили сукупно витратили 85,2 млн грн., з яких 84,4 мільйонів були саме грошима держ казни, тобто – наші з вами.
Найбільше бюджетних коштів “з’їли” соратники президента
Тепер — конкретні цифрові деталі. Отож, “Народний фронт” Яценюка витратив за три місяці 20,2 млн. (із них 99% – гроші бюджету), БПП – 28,7 млн. (99%), «Опозиційний блок» – 6,3 млн. (99%), «Самопоміч» – 20 млн. (99%), «Радикальна партія»– 5,5 млн. (95%), ВО «Батьківщина» – 4,2 млн. (92%).
Загалом «фронтовики» і «тимошенківці» найбільше держкоштів витратили на оренду приміщень (7,5 та 2,1 млн. відповідно), БПП та «Опозиційний блок» – на місцеві осередки (17,3 та 3,5 млн.), «Радикальна партія Олега Ляшка» – на зарплати (2,2 млн.), «Самопоміч» – на матеріальні витрати і оплату послуг (7,5 млн.).
Вже за старою доброю традицією частину коштів (6,3 млн.) партії спрямували на оплату реклами в медіа. Найбільше грошей на політпропаганду витратила «Самопоміч».
«Залежність партій від держкоштів є небезпечною тенденцією. Якщо завтра політичні сили перестануть отримувати ці гроші, то їм фактично доведеться закрити офіси і припинити існування. Це стане можливим, якщо партії не наберуть на наступних виборах до ВР 2% голосів. Тоді вони автоматично втратять право на держфінансування», – констатує, аналізуючи фінансове життя-буття провідних політсил голова Комітету виборців Олексій Кошель.
Це насправді виглядає смішно, але з пісні, як то кажуть, слів не викинеш: дві третини партій не задекларували взагалі ніяких витрат в поточному році. Принаймні це відображено в їхніх звітах.
Зокрема, нульові звіти подали 180 партій з 255-ти, інформація про яких доступна на сайті НАПКА (Національна асоціація професійних колекторських агентств- Авт.).
Серед політсил, які подали порожні фінансові звіти, значаться такі партії як «Суспільно-політична платформа Надії Савченко», «Вінницька європейська стратегія», «Слуга народу», «Нові обличчя», «Партія Наталії Королевської – Україна вперед!», «УДАР », «Блок Дарта Вейдера».
Регіонали мертві, але… живі
Цікаво, що політсили, які в даний момент знаходяться на маргінесі, приміром, такі як «Компартія» і де-факто мертва «Партія Регіонів», офіційно продовжують вести діяльність. Так, комуністи за перший квартал витратили 58 тис. грн., а соратники ек-президента втікача Віктора Януковича – 48 тисяч. Суми як для партійної діяльності крихітні, і, припустимо, що не зовсім правдиві, але принаймні, хоча б не нулі…
Загалом усі партії, не рахуючи тих, що представлені у Верховній Раді, витратили за три місяці 14,9 млн. грн. Найбільше – «Аграрна партія України» (3,4 млн.), «УКРОП» (2,3 млн.), «Наш Край» (1,4 млн.), Українська галицька партія (1,2 млн.) та ВО «Свобода » (1 млн.).
Зауважимо, що в Україні зареєстровано понад 350 партій. Тобто, виходить, що наразі ще близько ста політичних сил не подали звіти взагалі.
Презентуючи фінансовий партійний прейскурант, голова Комітету виборців Олексій Кошель зробив наступний акцент: «В Україні зберігається високий рівень тінізації партійних фінансів. З 350 партій сто взагалі не подали звіти, ще 180 – не вказали жодної гривні витрат за три місяці цього року. Крім цього, ряд політсил задекларували символічні суми коштів на свою діяльність. Наприклад, Комуністична партія витратила всього 58 тис. грн. за перший квартал, тобто, по 19 тис. в місяць. У той же час відомо, що у цієї партії працював офіс в Києві, підтримувалася робота партійного сайту, проводилися заходи в регіонах, а лідер КПУ перебував у закордонному відрядженні, де активно виступав з антиукраїнською риторикою».
За якою формулою партіям видаються наші гривні
Принагідно, кілька слів про депутатський коефіцієнт корисної дії. 79 парламентарів майже не голосували в червні, пропустивши 90% голосувань. З них 12 – не проголосували жодного разу за місяць. Нульові показники голосувань у Євгена Мураєва, Дениса Омельяновича, Дмитра Яроша, Вадима Кривохатька, Костянтина Жеваго, Тетяни Донець і Наталії Кацер-Бучковської. За даними веб-сайту ВР офіційно вони пропустили голосування з невідомих причин, тобто, не через хворобу чи відрядження.
Державне фінансування парламентські політичні сили отримують з 2016-го. За цей час найпопулярніші в країні партії отримали держкошти на статутну діяльність, натомість зобов’язувались подавати звіти про усе своє майно та фінансові операції (на кшталт електронних декларацій, тільки значно детальніших).
До 2015 року єдиним джерелом фінансування парламентських політсил були членські внески, які можна було робити у вигляді грошей, спонсорства, товарів чи послуг, отриманих безкоштовно або на пільгових умовах, нематеріальних активів, позик і кредитів.
З бюджету фінансується лише статутна діяльність політичних партій, не пов’язана з їхньою участю у виборах, але, тим не менше, компенсуються витрати, пов’язані з передвиборчою агітацією.
Цьогоріч розрахунок державного фінансування ведеться за формулою: 0,02 від розміру мінімальної зарплати помножити на 1,6 тисячі гривень (мінімальна зарплата на 21.12.2016) і помножити на кількість виборців, які брали участь у останніх парламентських виборах, а це 16 мільйонів 52 тисячі 228 українців. У підсумку виходить 513 мільйонів 671 тисяча 296 гривень.
Ця сума найбільша за три роки державного фінансування. Для порівняння: минулого року з держбюджету на партійні потреби виділили 442 млн. 399,4 тис. гривень, а в 2016-му – 391 мільйон 032,3 тис. грн.
На даний момент право на отримання коштів із бюджету мають шість партій: «Народний фронт» (на виборах отримав 22,14% голосів), «Блок Петра Порошенка» (21,82%), «Самопоміч» (10,97%), «Опозиційний блок» (9,43%), «Радикальна партія Олега Ляшка» (7,44%) та «Батьківщина» (5,68%).
Бюджетне фінансування партій: переваги та недоліки
Авторами законопроекту про державне фінансування партій є нардеп від БПП Сергій Лещенко, діючий спікер Андрій Парубій та представник “Самопомочі” Єгор Соболєв. Проект був розроблений за участі авторитетних міжнародних і вітчизняних організацій «Центр Ейдос», «Transparency International Ukraine», громадського руху “Чесно”та ініціативного проекту “Реанімаційний пакет реформ”.
«Загалом, сама по собі ідея держфінансування партій має багато плюсів. Це — з одного боку. З іншого, цей одиночний крок сам по собі не здатен унеможливити вплив олігархів на провідні партії. Допоміжним інструментом має стати ухвалення закону про відкриті виборчі списки», – каже в коментарі “Голос-Інфо” політтехнолог Василь Качур.
До слова, наразі лише чотири європейські країни не дотують партії з держбюджету, а саме: Молдова, Білорусь, Мальта і Швейцарія. Сусіди нашої держави, такі як Польща, Чехія, Латвія, Литва, Естонія та інші пройшли цей шлях ще в 90-х.
Експерти переконані, що в цілому закон про бюджетне фінансування партій є корисним, адже він бодай трішки, але зменшує вплив представників великого капіталу на політичну погоду. Втім… в умовах війни людям напевно складно зрозуміти, чому вони мають платити за туалетний папір для нардепів. А купуємо ці всі партійні “хотєлки” саме ми з вами, адже, як казала свого часу Маргарет Тетчер, не буває загальних грошей, існують лише кошти платників податків. А щодо партійного цинізму (в тому, що звіти – “липові” не має жодних сумнівів), тут все ясно як Божий день: хочеш жити – вмій крутитися. Ось вони одночасно, і бюджетні кошти засвоюють, і олігархів “доять”.
