Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Політичні перспективи «Авто Євро Сили». Настав час про них поговорити

Якщо ти не займаєшся політикою, то одного дня політика займеться тобою. Схоже, настає той день, коли політика зайнялась «Авто Євро Силою».

 

Утім, співзасновник всеукраїнської ГО «Авто Євро Сила» Олександр Чернявський заперечує існування суто політичних амбіцій у АЄС. Він наполягає,  що, побачивши, як «правки в законопроекти від народу не приймаються, їх просто відкидають, аби вносити лише олігархічні правки й умови», після використання всіх мирних акцій протесту, дозволених законом, «залишається єдиний вихід – створювати власну політичну платформу, політичну силу, яка допомагатиме йти до політики тим кандидатам, які будуть приймати рішення згідно з народними інтересами, а не інтересами олігархів». Тому АЄС створює платформу, котра підтримуватиме людей, які йтимуть на вибори – чи парламентські, чи президентські. Звісно, якщо ці люди будуть готові просувати вимоги АЄС, які «залишаються такими ж чіткими, як були з самого початку». У зворотному ж випадку євробляхери агітуватимуть проти. І, враховуючи, що їх у країні вже понад 2 мільйони 700 тисяч, їхня підтримка або навпаки може бути серйозним важелем впливу.

Сьогодні о 9 ранку стартувала акція АЄС «За доступне авто!». «Всі акції громадянської непокори будуть безстроковими і відбуватимуться до моменту отримання результатів щодо питання відміни законопроектів #8487 та #8488, прийнятих без урахування вимог громадськості, зокрема про відміну коефіцієнту віку в розрахунку вартості акцизу, – повідомляють організатори. – Акції будуть проходити в кожній області України. За попередніми оцінками участь в акціях громадянської непокори візьмуть понад 50 000 громадян України».

Утім, найактивніший лідер АЄС Олег Ярошевич (той, що на знак протесту спалив свій «Ленд Ровер» після голосування в Раді законопроектів №8487 та №8488) може мати окрему думку з цього питання. Поки що він офіційно не оголосив про свою готовність перейти від громадської діяльності до політичної, але, судячи з його активних відео, коло його зацікавлень давно розширилося від проблем євробляхерів до «влади на крові», газу, нафти, чорнозему, штучного розділення українців по мові та вірі, світової спільноти, яка нас обдурила, і так далі.

Можна зробити багато припущень щодо можливих причин такої поведінки Олега Ярошевича. Імовірно, що незабаром в АЄС відбудеться розкол, і Ярошевич продовжить подальше плавання сам, тому що його наміри почнуть ще сильніше розбігатися з тим, що зараз декларує АЄС. А можливо, просто політика поступово почала засмоктувати  АЄС, і що ближче до виборів, то яскравіше це буде проявлятися. Стартувавши в 2016-му як проект фактично з двома вимогами – доступне розмитнення та легалізація «блях» – то на кінець 2018-го АЄС встигла подобиватися звільнення голови «Укртрансбезпеки» Михайла Ноняка, позаїдатися з в. о. керівника Державної фіскальної служби Мирославом Проданом, попогрожувати Гройсману… Правда, на вихлопі цієї всієї боротьби ми бачимо велике нічого, але «євробляхери» не здаються.

Це все може свідчити як про те, що АЄС усвідомила неможливість бути поза політикою, якщо ти живеш у суспільстві, так і про те, що хтось усвідомив можливість використати АЄС на прийдешніх виборах. На користь останнього свідчить підтримка самі-знаєте-чийого каналу «1+1». Та й та частина українців, котра звикла спостерігати за рідним політикумом, підозрюють, що або АЄС вирішила наростити свій вплив, або отримала пропозицію, від якої не змогла відмовитися. У такому разі АЄС просто до пори до часу мовчить про свої політичні цілі, чекаючи, доки народ розчарується у владі, і його можна буде очолити.

Наразі більш реалістичними виглядають два варіанти розвитку подій.

  1. АЄС експортує своїх представників до наявних політсил. Враховуючи кількість членів та медійність АЄС, цілком можуть спокуситися такі партії, як «Самопоміч», «Громадянська позиція», «Радикальна партія» чи навіть «Батьківщина». Популістам АЄС можуть принести трохи голосів. Звісно, якщо Президент не підпише закон. Якщо підпише, то не все так однозначно. Тоді АЄС залишатиметься тільки саморозпуститися через втрату сенсу подальшого існування.
  2. АЄС справді підтримує конкретних представників наявних політсил. Людський ресурс для безпосереднього впливу у них більш ніж достатній, та ще й практично на всій території України. Акцій прямої дії можна влаштовувати стільки, скільки треба.

Поки що більш вірогідним видається другий варіант. «АЄС – це ГО, вона не може пройти в парламент, – підкреслює Олександр Чернявський. – Вона не буде перетворюватися на політичну силу. Балотуватися і підтримувати тих чи тих кандидатів – це різні речі. Ми як нижня палата парламенту, як профспілки у деяких країнах. Ми будемо просто формувати відповідну думку – наприклад, через спільноту автомобілістів. Відповідно таким чином ми маємо бажання впливати на те, щоб ті чіткі речі, які ми відразу поставили – доступне розмитнення – можна було реалізувати».

Той самий спалений “Ленд Ровер”.

Окремо слід сказати про потенційний електорат АЄС. Підтримати боротьбу «за все хороше проти всього поганого» можуть не лише люди, котрі мають «євробляху». Сторінка АЄС у ФБ має понад 86 тисяч уподобань, і ще майже 140 тисяч стежать за нею. Цілком можливо, що ви з великими подивом знайдете там своїх френдів, далеких від усілякого автомобілебудування, «просто хочеться машини депутатам попалити». А ідею Олега Ярошевича експропріювати в народний банк статки олігархів (не всі, лише 70 %, а 30 залишити, ми ж добрі), і роздати ці гроші українцям, взагалі підтримає більша половина України.

 

Що ж, у наступному році настане момент істини. Ми побачимо, хто правдивіше виражав наміри АЄС – Ярошевич чи Чернявський. А поки що запасаємося попкроном. І про всяк випадок бейсбольними битками. Тому що, судячи з усього, це можуть виявитися найдраматичніші вибори за нашу історію.