1 вересня виповнюється 80 років від початку Другої Світової війни. У перший день осені 1939 року нацистська Німеччина напала на Польщу, розв’язавши таким чином найкривавіше протистояння в історії людства.
Аби відзначити 80 років тієї трагічної події, Варшава запланувала низку заходів під гаслом “Пам’ять і застереження”, на які запросили близько 40 глав країн, урядів та очільників міжнародних організацій та блоків.
Серед них – президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр. А от Володимир Путін, президент Росії, яка оголосила себе правонаступницею СРСР, запрошення не отримав.
Такий крок викликав гостро негативну реакцію Москви. Про небажання Варшави бачити російського президента серед гостей написали всі провідні ЗМІ світу, через що польським урядовцям довелося пояснювати позицію президента Анджея Дуди, який є формальним господарем жалобних заходів.
Шо саме відбудеться в Польщі?
За планом організаторів, до Варшави мають прибути близько 250 гостей з-за кордону. Серед них – прем’єр-міністри, президенти, голови парламентів, представники королівських родин, керівництво ЄС і НАТО.
Головні заходи 1 вересня відбудуться на площі Пілсудського у Варшаві, звідки до гостей звернуться президенти Польщі і Німеччини. У своїх промовах вони нагадають про причини, що призвели до численних трагедій Другої cвітової війни, і надзвичайно високу ціну, сплачену за рішення тодішніх політиків.
Вони закликатимуть тих, від кого залежать спокій і мир на планеті сьогодні, не вдаватися до кроків, які можуть знову підштовхнути країни і цілі континенти до взаємного знищення.
“Під час цих урочистостей погляди всього світу будуть прикуті до нашої країни”, – наголосив держсекретар Міністерства Закордонних Справ Польщі Шимон Шинковскі в інтерв’ю Polskie Radio 24. – Це буде нагода захистити історичну правду і добре ім’я Польщі”.
За словами заступника голови канцелярії президента Павела Мухи, запрошення на річницю розсилалися “з огляду на реалії сьогодення, а не історичний аспект”.
“Президент Путін не є персоною нон-грата. Ніхто не використовував такого роду формулювань. Ми запросили лідерів країн-членів ЄС та Східного Партнерства. Росія не є членом Східного Партнерства”, – пояснив він Radio Zet.
Як відомо, до цієї програми Євросоюзу належать шість колишніх радянських республік – Україна, Молдова, Грузія, Білорусь, Азербайджан та Вірменія. “Ми не запрошуємо всі країни. Скажімо, ми не запросили Японію”, – додав він.
Як відреагували в Росії
Таке пояснення не задовільнило Москву. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив про негативне ставлення Кремля до кроку Польщі. За його словами, “будь-які меморіальні заходи в будь-якій країні світу, які присвячені роковинам чи то Великої Вітчизняної війни, чи то Другої Світової війни, без участі Росії не можуть вважатися повноцінними, бо роль Росії в завершенні Другої Світової війни неможливо переоцінити”.
Не забарилося із заявою і Міністерство закордонних справ. Дипломатичне відомство Росії звернуло увагу на те, що рішення не запрошувати президента Путіна на заходи з нагоди 80-ї річниці початку Другої Світової війни “є ще одним проявом викривленого світогляду польської адміністрації, яка на догоду миттєвим політичним пріоритетам систематично фальсифікує літопис Другої Світової війни і післявоєнного періоду”.
На думку Богдана Безпалька, члена Ради з міжнаціональних відносин при президенті Росії, “польська політика орієнтована на перегляд історії” і “прагнення позбавити Росію нематеріальної цінності – статусу переможця у Великій Вітчизняній війні”.
Рішення не запрошувати Путіна стало приводом для численних коментарів у російських ЗМІ. Багато з них пригадали, що під час війни загинуло більше 25 мільйонів громадян СРСР, який разом зі США і Великою Британією воювали проти гітлерівської Німеччини. Водночас вони звинуватили Варшаву у спробах переписати історію.
“Протягом кількох останніх років у Польщі ведеться активна кампанія із систематичної фальсифікації історії. Солдатів-визволителів називають окупантами, зносять пам’ятники Червоній Армії”, – повідомила інформагенція ТАСС.
Заступник директора Інституту країн СНД Ігор Шишкін заявив одному з провладних телеканалів: “Туди й Китай не запросили. Хто там збирається? Там збираються країни, які є відповідальними за розв’язування війни, і шавки, що до них приєдналися. Ми дійсно не маємо з ними нічого спільного”.
Газета “Труд” обурилася тим, що “Польща вперше покликала Лукашенка, але відмовилася приймати Путіна”.
Польща відстоює своє рішення
У відповідь на заяви, що лунали в Росії, польські посадовці стали на захист позиції своєї країни.
Голова канцелярії Анджея Дуди Кшиштоф Щерський наголосив: “Відзначення 80-ї річниці від початку Другої Світової війни відбудеться із країнами, з якими сьогодні Польща співпрацює задля миру, заснованого на дотриманні міжнародного права та поваги суверенітету держав”.
Він наголосив, що саме “порушення цих принципів було ознакою агресорів 1939 року і залишається найбільшою загрозою миру сьогодні”.
Заступник прем’єр-міністра країни Яцек Сасін пов’язав рішення не запрошувати Путіна із політикою Росії по відношенню до інших країн. “Він лідер країни, яка проводить збройну агресію проти своїх сусідів. Я гадаю, було б недоречним відзначати річницю збройної агресії проти Польщі за участю лідера, який сьогодні застосовує ті ж методи по відношенню до сусідніх країн”, – пояснив він.
Втім, із кроком представників уряду погоджуються далеко не всі. Тижневик Polityka, приміром, висловив думку, що “запрошувати Путіна на річницю не потрібно”, але й ігнорувати росіян також не варто.
Видання наголошує що Варшава й надалі повинна “засуджувати політику російського уряду” і його “наклепницькі заяви”. Водночас варто знаходити й союзників в цій країні, як от громадянське суспільство.
“Росія – це не лише Путін. Когось із Росії запросити треба”, – робить висновок часопис.
“Помилкою” назвав відсутність запрошення для Путіна колишній президент Польщі Лех Валенса.
“Першого вересня президент Росії повинен бути у Польщі, аби почути правду про те, як вони атакували нас і скільки завдали болю”, – сказав він в інтерв’ю газеті Rzeczpospolita.
Він переконаний, що політика ізоляції контрпродуктивна, а відтак з Москвою нею треба говорити.
“Не запросивши Росію, ми лише погіршимо наші й так погані відносини”, – додав він.
Солідарний Лукашенко
Тим часом, днями стало відомо, що президент Білорусі Олександр Лукашенко вирішив не приймати запрошення польського колеги, яке йому надіслали ще в березні.
Rzeczpospolita висловила припущення, що “Лукашенко не хоче дражнити Москву”.
“Добре поінформоване джерело в Мінську стверджує, що білоруський лідер не приїде до Варшави, оскільки на церемонію не був запрошений президент Росії Володимир Путін. З цієї причини Мінськ вирішив не відправляти до Польщі жодного високопоставленого політика”, – написала газета.
Це поважне видання нагадало, що востаннє Лукашенко відвідував Польщу в 1995 році на запрошення тодішнього президента Леха Валенси взяти участь у відзначенні 50-ї річниці визволення концтабору Освенцім.
“Тож якби він був присутній у Варшаві 1 вересня, це, безумовно, стало б історичною подією. Більше того, це могло б бути ознакою потепління відносин між Мінськом та Варшавою… Але не склалося”, – зазначила Rzeczpospolita.
