Колишній полковник ГРУ Сергій Скрипаль постає з несподіваного боку в новій книзі британського журналіста. Як завербували Скрипаля? Скільки грошей він отримував? Як його викрили?
На обкладинці німецького варіанту книги “Справа Скрипаля” британця Марка Урбана, який спеціалізується на роботі секретних служб, – горезвісна “рука Москви” з червоною зіркою на обшлагу. На щастя, сама книга більш цікава і глибока, ніж ця карикатура, що нагадує про пропагандистські битви “холодної війни”.
Її головна тема – не замах на колишнього полковника ГРУ і агента британської розвідки Сергія Скрипаля та його доньки, не “Новачок” і не горезвісні Боширов і Петров (хоча про отруєння в книзі, звичайно, теж розповідається), а фігура Скрипаля, його особистість, його життєвий шлях. Причому, значну частину інформації автор отримав від нього самого. У 2017 році, за кілька місяців до отруєння Скрипаля та його доньки, британський журналіст провів з ним півтора десятка тривалих інтерв’ю.
Що за людина Сергій Скрипаль?
Скрипаль народився в родині кадрового офіцера. Закінчив військово-інженерне училище, став сапером-десантником. Високий, спортивний, він багато разів стрибав з парашутом, успішно брав участь в армійських змаганнях з боксу. Служив у Фергані, у відомому 345-му гвардійському парашутно-десантному полку ПДВ. Брав участь у підготовці вторгнення в Афганістан, в інших таємних операціях. Скрипаль з гордістю розповідав Марку Урбану: “Я тричі побував у Китаї, і щоразу без візи. Але з калашниковим”. Ще до введення військ в Афганістан переїхав до Москви: його запросили в ГРУ.
Урбан називає Скрипаля “справжнім радянським офіцером”. Не себе, а Горбачова і Єльцина, які розвалили Радянський Союз, вважає зрадниками. “Неприкритий російський націоналіст” (визначення автора книги), він дивився Перший канал російського телебачення, був у захваті від захоплення Криму і схвалював політику Путіна щодо України. “Українці без поводиря не можуть, – сказав Скрипаль Урбану. – Для того, щоб їх вести, потрібна Росія”.
Як завербували Скрипаля?
У кількох публікаціях ЗМІ йшлось про те, що британська розвідка завербувала Скрипаля в 1995 році, коли він був у Мадриді резидентом ГРУ, працюючи під прикриттям посади військового аташе посольства. Це не зовсім так. Резидентом Скрипаль не був - як і військовим аташе. Офіційно він обіймав посаду першого секретаря посольства з науки і техніки і відправлений був до Іспанії зі спеціальним завданням. Підпорядковувався безпосередньо Москві. Про те, що це за завдання, в книзі не розповідається. Можливо, Скрипаль вів якогось дуже важливого агента, можливо, опікав нелегалів, можливо, намічав об’єкти саботажу на випадок майбутньої війни. У будь-якому разі, робота його була визнана успішною, оскільки після повернення до Москви він став начальником управління кадрів ГРУ, і йому допомагав перший заступник, а потім і глава ГРУ генерал Валентин Корабельников.
Як саме (або на чому саме) завербували Скрипаля, в книзі точно не йдеться. Але на підставі викладеного можна дійти висновку, що в справі замішані гроші. Скрипаль неабияк вклався в туристичний готель в Малазі, але його будівництво ніяк не починалося, і гроші зависли. Крім того, Скрипалям потрібно було повертатися до Москви, де зберегти в середині 1990-х той рівень життя і той комфорт, до якого вони звикли в Іспанії, без додаткових грошей було неможливо. Саме у цей час британська розвідка і зробила вербувальний підхід. Скрипаль погодився негайно. Ймовірно, тому йому дали агентурну кличку Forthwith, що означає Негайний.
Які гроші отримував Скрипаль від британської розвідки?
Скільки платила йому МІ-6? Різні джерела називають різні цифри. Хтось пише про 5-6 тисяч доларів за кожну конспіративну зустріч, хтось – про сто тисяч доларів і навіть про півмільйона, виплачених в цілому Скрипалю. Як сказав на це Урбану один з високопоставлених співробітників британської розвідки: “Ми, звичайно, добре йому платили, але не до такої міри добре …”
За підрахунками автора книги “Справа Скрипаля”, британці провели з ним 15-16 зустрічей (5-6 у Мадриді, коли він працював у посольстві, інші – в різних країнах, куди Скрипаль виїжджав, вже вийшовши на пенсію), і після кожної він отримував близько трьох тисяч доларів. Плюс премії за особливо цінну інформацію. Загалом – приблизно 70 тисяч доларів.
Ці гроші Сергій Скрипаль клав на свій рахунок в Іспанії. Роздруківки рахунку знайшли після арешту в його московській квартирі під час обшуку, і вони стали одним з доказів проти нього. Переконливо пояснити походження цих грошей Скрипаль не зміг.
Яку інформацію Скрипаль поставляв британській розвідці?
Уже в першу після вербування зустріч зі співробітниками МІ-6 у Мадриді полковник Скрипаль приніс їм детальну органіграму – схему організації Головного розвідувального управління з іменами начальників управлінь, відділів, підрозділів та іншими деталями. Це був дуже цінний документ, що дозволяє зробити важливі висновки про те, як працює ГРУ. Але в цілому, пише Урбан, інформація Скрипаля була нерівнозначною. Так, більшість агентів на Мальті, яких він назвав (Скрипаль знав їх, бо свого часу там працював), виявилась не агентами: офіцери ГРУ, від яких вимагали дедалі більше вербувань, просто записали в агенти якихось своїх місцевих знайомих, які переказували їм плітки й чутки.
Набагато ціннішу інформацію Скрипаль став мати у своєму розпорядженні, коли повернувся в “стєкляшку” (саме так, а не тільки “акваріумом” називають свою штаб-квартиру на Хорошевському шосе співробітники ГРУ) і в жовтні 1996 року очолив управління кадрів. Але Скрипаль категорично відмовився підтримувати контакт з британською розвідкою в Москві, розуміючи, наскільки це небезпечно. Поїхати за кордон він як керівний працівник ГРУ теж не міг.
Залишався століттями перевірений спосіб передачі секретної інформації. Коли дружина Скрипаля Людмила, яка ні про що не підозрювала, вирушила з донькою відпочивати до Іспанії, Сергій передав їй у подарунок для друга (який насправді був співробітником МІ-6) книгу. У ній невидимим чорнилом він сторінка за сторінкою записував між рядків те, що хотів передати британцям.
Зрозуміло, це були не примітивні невидимі чорнила з молока, якими, згідно з легендою, колись писав у в’язниці Ленін і які проявлялися просто від полум’я свічки. Йдеться про досить складну хімічну сполуку. Проявити ці чорнила можна було тільки в спеціальній лабораторії. Сергій Скрипаль зберігав їх вдома – їх теж знайшли під час обшуку в його квартирі в Крилатському.
Як викрили Скрипаля?
Однозначної відповіді на це питання книга Марка Урбана не дає. Заарештували Скрипаля в грудні 2004 року, коли він вже давно вийшов у запас. Пенсіонером він став у 48 років завдяки “військовому” стажу. Кар’єра його забуксувала, бо Скрипаль страждав на діабет, через що постійно йшов на лікарняний, і генерал-майора йому не давали. Вийшовши на пенсію, він став їздити за кордон. Останній раз зустрічався зі своїм куратором в турецькому Ізмірі, де, судячи з усього, за ним вже стежили. Але стеження було організоване погано, і довести Скрипаля до готелю, де він зустрічався зі співробітником МІ-6, не змогло. Слідство, за його словами, про це не знало.
Очевидно, на Скрипаля навів високопоставлений співробітник іспанської контррозвідки, який пізніше був викритий і засуджений (про нього також розповідає в своїй книзі Урбан). Можливо, підозра впала на Скрипаля через те, що він, як для пенсіонера, занадто наполегливо розпитував своїх колег, котрі ще служили в ГРУ. Стеження і обшук підтвердили підозру. І хоча допити у ФСБ, мабуть, не дали нічого нового, і провини своєї Скрипаль не визнав (не випадково слідство затягнулося на півтора року і лише потім почався суд), його засудили до 13-ти років позбавлення волі.
Відсидів Скрипаль лише п’ять років. Президент Росії помилував його і ще трьох людей, засуджених за шпигунство, щоб обміняти їх на агентів російських спецслужб, заарештованих у США (найбільше відома з цих агентів Ганна Кущенко-Чапман). Відтоді Сергій Скрипаль жив з родиною в Солсбері, в невеликому будинку, який за 200 тисяч фунтів купила для нього британська розвідка, причому під своїм ім’ям, не переховуючись. Можливо, саме те, що Скрипаля легко було дістати, стало причиною замаху саме на нього.
Він зазвичай сидів удома, збирав пазли, клеїв моделі кораблів, грав у комп’ютерні “стрілялки”, щотижня ходив на могилу дружини (вона померла в 2012 році від раку). Повідомлення про те, що Скрипаль нібито продовжував займатися активною шпигунською діяльністю і брав участь у складанні досьє з компроматом на Трампа, за інформацією Марка Урбана, абсолютно нічим не підтверджуються.
