У Києві 30 червня на П’ятому Міжнародному форумі Експертної мережі Кримської платформи заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс заявив, що Крим був, є і буде Україною, а боротьба за його деокупацію триває на полі бою та дипломатичному фронті. Учасники форуму наголосили на стратегічному значенні Криму для безпеки Європи та необхідності посилення міжнародного тиску на Росію.
Про це передає кореспондентка Суспільне Крим.
Геополітичне значення Криму, його міжнародна підтримка та тиск на Росію
“Всі наші міжнародні партнери дуже добре розуміють, що Україна сьогодні захищає не лише власну незалежність, а й фундаментальні принципи міжнародного права і безпеку всієї Європи”, — заявив Перебийніс.
Він подякував журналістам, правозахисникам та експертам, які “своєю щоденною працею підтримують наш Крим” та допомагають світові не втрачати півострів з поля зору.
Дипломат зауважив, що Кримський півострів “був, є і буде Україною”.
“І сьогодні ефективні дії Сил оборони України, які ми бачимо протягом останніх днів і тижнів, ще раз наголошують на тому, що Крим обов’язково буде українським, Крим обов’язково буде деокупованим. Звісно, що нашим пріоритетом є дипломатичні зусилля, але оскільки Росія сьогодні не готова до дипломатичних зусиль, наші Сили безпеки і оборони роблять сьогодні все можливе і неможливе для того, щоб повернути мир на українську землю і повернути контроль України над Кримом”, — заявив заступник голови МЗС.
Цього року парламентський саміт Кримської платформи відбудеться в Лондоні.
“Крим лежить у самому серці політики відновлення справедливості щодо України. Міжнародне право залишається незмінним. Крим — це Україна. Сполучене Королівство і надалі твердо віддане політиці невизнання спроби анексії та підтримує суверенітет і територіальну цілісність України”, — наголосила тимчасова повірена у справах Великої Британії Шарлотта Сюрен.
За її словами, Британія продовжує працювати разом з Україною та партнерами, щоб підтримувати санкційний тиск у відповідь на порушення прав людини у Криму, “сприяти документуванню злочинів та забезпеченню відповідальності, захищати права людей, які проживають у Криму, а також сприяти відновленню повного контролю України над півостровом”.
Водночас продовжують реалізовуватися роботи із закордонними університетами над розвитком кримськотатарських студій, повідомила Постійна Представниця Президента в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко.
Перший заступник прокурора АР Крим і м.Севастополь Віталій Секретар окреслив виклики у правовому полі після деокупації Криму. У 2023 році прокуратура розпочала розробку стратегії відновлення кримінальної юстиції. Серед головних завдань — інституційна спроможність, відбір кадрів, забезпечення приміщеннями, фінансування, комунікація з потерпілими та протидія російській пропаганді.
“Це комплексний процес, який повинен бути очолюваний на політичному рівні і поширюватися на всі сфери життєдіяльності, щоб Україна могла забезпечити гідне поводження з цивільним населенням і, відповідно, надання тих послуг, які може надати Україна для цих знедолених людей” — зазначив він.
Яка наразі ситуація в окупованому Криму
За словами Євгена Перебийніса, вдалося досягти конкретних результатів у виявленні й документуванні схем незаконного вивезення українського зерна через кримські порти, а також зафіксовано спроби Росії легітимізувати окупацію через освітню та наукову сфери.
“Ми маємо надалі запобігати налагодженню так званих міжнародних зв’язків російськими закладами вищої освіти, які діють на тимчасово окупованих територіях України, бо не можна допустити їхню участь у міжнародних проєктах, академічних обмінах, дослідницьких програмах. Міжнародна взаємодія з такими закладами підриває політику невизнання (окупації Криму — ред.), яка залишається одним із ключових інструментів міжнародного тиску на державу-агресорку”, — наголосив він.
Як наголосила Ольга Куришко, Росія не лише мілітаризує Крим, а й використовує його як місце, де окупанти виправдовують свої моделі контролю над медіа, освітою та молоддю, бо для Росії півострів — “це ресурс для обслуговування російських амбіцій”.
Водночас вона повідомила, що коли Сили оборони перехоплюють ініціативу на полі бою, то посилюється спротив серед людей, які перебувають в окупації.
“Тому наразі ми вже фіксуємо адміністративні штрафи, адміністративне переслідування, оскільки люди починають відкрито висловлювати свою позицію і підтримувати ЗСУ на тимчасово окупованій території України, зокрема те, що СОУ перехопили ініціативу. І зараз чи не щоночі ми чуємо про враження військових об’єктів, логістики росіян”, — зазначила Куришко.
Постійна представниця Президента додала: якщо люди мають можливість і бажання покинути територію півострова, то “краще це зробити”. Також Представництво готове допомагати жителям Криму вирішити проблеми з документами, проконсультувати щодо цього.
Боротьба за права людини у Криму
“Україна пам’ятає про кожну свою частину, про кожну свою людину і справді б’ється заради справедливості для всієї нашої держави та кожної її невід’ємної частини… Це Ірина Данилович, Богдан Зіза, Аппаз Куртамет, Тофік Абдулгазієв, Галина Довгопола, Олександр Сізіков та багато інших”, — наголосила Куришко та згадала нещодавнє визнання Росією іноагентами учасників громадської організації “Кримська солідарність”.
Віталій Секретар заявив, що це є черговим кроком Росії для обмеження права на справедливий суд.
За його словами, саме адвокати цієї організації часто захищають політв’язнів у Криму, а переслідування їхньої діяльності стане доказом системності злочинів РФ у кримінальному провадженні щодо злочинів проти людяності.
Шарлотта Сюрен назвала ситуацію з правами людини на півострові “глибоко тривожною”, зокрема переслідування кримських татар, обмеження свободи слова та релігії, незаконні затримання і вироки за політично мотивованими звинуваченнями.
“Ми не маємо права забувати про українських політичних в’язнів, які перебувають у російських місцях несвободи. Їхні імена повинні продовжувати звучати на міжнародних майданчиках, їхнє звільнення має залишатися одним із ключових пріоритетів міжнародних зусиль щодо захисту прав людини”. Кримські татари стали однією з головних цілей репресивної політики окупаційної влади. Саме тому Україна продовжує міжнародну роботу щодо визнання депортації кримськотатарського народу 1944 року фактом геноциду та інформування світу про сучасні форми переслідування кримських татар в окупованому Криму. Попри всі виклики, міжнародне право залишається нашим потужним інструментом боротьби. Ми просуваємо питання Криму на майданчиках міжнародних організацій та послідовно домагаємося притягнення Росії до відповідальності за скоєні злочини”, — зауважив Євген Перебийніс.
Він також нагадав про роботу адвокаційного менторства та назвав це “дуже позитивним прикладом ефективної взаємодії держінституцій і громадян”.
“Завдяки цій співпраці відомі міжнародні діячі, парламентарі, правозахисники, громадські лідери долучаються до кампанії на підтримку незаконно ув’язнених громадян України, привертаючи увагу до конкретних людських історій і трагедій. Йдеться про тих, хто особливо потребує міжнародної підтримки: журналістів, громадських активістів, представників кримськотатарського народу, жінок, людей похилого віку, осіб із серйозними захворюваннями, молодь, які стали жертвами політичних переслідувань окупаційного режиму. І взагалі у вашій роботі їхні голоси не залишаються непочутими”, — зазначив заступник голови МЗС України.
Крім того, дипломат наголосив на роботі щодо повернення незаконно депортованих або примусово переміщених в Росію українських дітей. Зокрема, Україна “працює над жорсткою міжнародною реакцією щодо цього чергового злочину Росії”.
