Приблизно вісім викликів щоночі й до десяти вдень отримують івано-франківські патрульні до нетверезих мешканців. Для поліції це часто – клопіт, адже незрозуміло, що далі робити з п’яницею.
“Ми не можемо затримати людину, якщо вона не порушує закон, а просто лежить нетвереза, – розповідає старший інспектор патрульної поліції Івано-Франківська Олександра Бабецька. – Максимум, що ми можемо зробити, прибувши за викликом, привести людину до тями”. Якщо людина пам’ятає свою адресу, тоді поліцейські можуть відвезти її додому.
“Але часто буває, що людина – непритомна. Тоді викликаємо швидку”, – розповідає далі Бабецька. Але ті, за словами патрульної, неохоче забирають таких пацієнтів, бо в лікарнях їм теж – не раді: нетверезі можуть поводити себе неадекватно, чим створювати загрозу для інших пацієнтів.
На думку поліції, мусить бути спеціальне місце, куди б можна було привезти таких людей з вулиці, щоб вони не стали жертвами крадіжок, або не замерзли в холодну пору року.
“Медики їх не хочуть, поліція не забирає”
У більшості випадків п’яницями, за даними правоохоронцями, виявляються безпритульні. В Івано-Франківську для безхатченків діє будинок нічного перебування, куди вони можуть приходити на нічліг.
“Але якщо безпритульний – нетверезий, він не може там перебувати. Такі є правила , і ми не хочемо їх порушувати”, – пояснює міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. Таким чином, додає він, виникає проблема, що робити з п’яницями: “Медики їх не хочуть, поліція не забирає. Так і з’явилась ідея відновити народні витверезники”.
Марцінків наголошує, що в такому витверезнику надаватимуть передусім соціальні послуги, хоча медик там теж буде присутнім. Місцем для центру обрали приміщення колишнього витверезника. Його було розташовано на другому поверсі івано-франківського будинку нічного перебування. Орієнтовно, новий центр матиме 20 місць. Щоправда, гроші для цього проекту в міському бюджеті ще шукають.
Медики критикують
Але чи зможуть такі центри надавати пацієнтам потрібну медичну допомогу? Головний лікар Львівського наркологічного диспансеру Мирослава Кабанчик у цьому не впевнена. Вона вважає, що витвереженням п’яних, все-таки, мають займатись спеціалізовані медичні центри, а не соціальні.
“Коли йдеться про витвереження, треба розуміти, що в пацієнта можуть бути й інші захворювання, і черепно-мозкові травми. А якщо є травма, то обов’язково його треба оглянути невропатологу. Тобто такі заклади повинні існувати тільки при лікарнях”, – переконана вона.
Правозахисники розповідають, як має бути
Витверезники в Україні заборонили ще в 1999 році. Причина: порушення прав людини в таких закладах. “Туди забирали без розбору, – розповідає правозахисниця з “Центру правових та політичних досліджень “СІМ” Лідія Тополевська. – За допомогою витверезників часто вибивали свідчення для різних процесуальних дій, вимагали гроші, принижували”.
Якщо відроджені витверезники не опиняться в структурі поліції, то в роботі соціальних чи кризових центрів, правозахисниця не бачить проблем, але радить розробити чіткий механізм відповідальності для тих, хто доставлятиме пацієнтів таких центрів. Щоб надати людині, яка перебуває навіть у нетверезому стані, медичні послуги, потрібна її згода. Інакше це робити заборонено.
“Якщо людина без тями, тоді повинна приїжджати швидка, щоб визначити причину непритомності і вирішити, що далі з нею робити: везти в лікарню, чи до соціального центру”, – каже Тополевська. На її думку, якщо процедура відбуватиметься відповідно до юридичного механізму, це допоможе запобігти порушенням прав людини.
Житомирський досвід
Правозахисниця змалювала ідеальну схему, але досвід Житомира показав, що в витверезнику може змінитись назва, але методи лишитися старими. В місті ще до минулого року працював аналог витверезника, який функціонував як Центр детоксикаційної допомоги при міській лікарні і мав би працювати як заклад нового типу.
Але, як повідомила прес-служба Житомирської міської ради, він припинив свою діяльність через те, що до міської ради надходили скарги на роботу цього центру. Пацієнти скаржились на працівників, звинувачували їх у крадіжках речей та грошей, негуманному ставленні до людей напідпитку, примусовому утриманні. Ці факти перевірили і підтвердили в обласній прокуратурі, і через примусове тримання пацієнтів, відкрили три кримінальних провадження.
Івано-Франківськ – не єдиний, де зацікавились ідеєю відновлення витверезників. Подібні плани мали і в Хмельницьку, там теж знайшли приміщення і працівників, але так і не змогли знайти гроші. Два роки тому це питання також порушували й у Львові, однак підтримки ані серед мешканців, ані серед депутатів, не знайшли.
