Пожежі у Чорнобильській зоні, вогонь у Житомирській області, пилова буря і смог у Києві, який не дає дихати.
Чому один за одним в Україні відбуваються ці явища, з чим вони пов’язані, коли це все закінчиться?
“До зими вигорить вся країна”
Поки у соцмережах перераховують кари господні з Біблії і цитують Михайла Булгакова з його пітьмою, яка накрила місто, екологи вміщують пояснення цього всього у два слова – зміна клімату.
“Змінюється режим дощів, змінюються погодні умови. Наприклад, цього року у нас була аномально тепла і безсніжна зима, а минулий 2019 рік був для України найбільш спекотним за весь час метеоспостережень”, – розповідає Євгенія Засядько, експертка з кліматичної політики ГО Екодія.
Не було снігу, немає дощів, коли у такій пересушеній траві роблять підпал, вогонь поширюється дуже швидко, перекидаючись на дедалі більші території, пояснює експертка.
У березні-квітні в Україні часто підпалюють сухостій через повір’я, яке неодноразово спростовували екологи, – що на місці спаленого добре ростиме нова трава.
Суха весна, недостатня кількість вологи і підпали – про такі причини масштабних пожеж, говорять і в ДСНС.
“Погодні умови не дозволяють нам швидко боротися з пожежами. Ми маємо посуху в пущі, посуху в лісах, тому пожежі розвиваються швидко”, – розповідав заступник начальника Головного управління ДСНС у Києві Ігор Шарий.
Увага: інші сайти можуть містити рекламу
Кінець Youtube допису , автор: BBC News Україна
Лісові пожежі відбуваються в Україні щороку, загоряння у Чорнобилі ставалися і раніше.
Проте у 2020 році кількість лісових пожеж, у порівнянні з попередніми роками, зросла на 30%, площа сягнула десятків тисяч гектар, а масштаби фіксували супутники НАСА.
“Горить по всій країні! Якщо так і далі, до зими вигорить вся країна”, – попереджають у ДСНС.
Тільки вдалося локалізувати вогонь у Чорнобильській зоні, як почалися масштабні пожежі у лісах Житомирської області, горить трава, торф’яники і ліси Київської області.
У ДСНС знову кажуть про підпали і нарікають на суху погоду.
Тони пилу
Дим від пожеж сягнув Києва. Столицю накрив смог, а ще – пилова буря. Явище, якого у цих широтах не було кілька десятків років.
Сильний штормовий вітер, пориви якого сягали до 22 м/с, викорчовував дерева і приніс у столицю пісок з навколишніх полів.
Екологи знову говорять про зміни клімату.
“Це явище зумовлене змінами клімату: безсніжна зима, відсутність звичної норми опадів. Як наслідок – повітряна ерозія ґрунтів, зниження рівня ґрунтових вод, що і є причинами утворення пилу, який в столицю приніс північно-західний вітер”, – говорить начальник Державної екологічної інспекції Столичного округу Сергій Волков.
До цих причин еколог Євгенія Засядько додає і людський фактор – почався новий сільськогосподарський сезон, розорювання полів, а навколо Києва знищуються лісові смуги, які мали б захищати від пилу.
Бурі, які вимітають верхній – найбільш родючий шар ґрунту, траплялися в Україні і раніше.
Проте найчастіше вони бувають на півдні, у Миколаївській і Херсонських областях.
Під час великої пилової бурі у квітні 1928 року вітер підняв у лісостепових і степових районах України тонни чорнозему і переніс їх за тисячі кілометрів у Польщу і Румунію, йдеться у підручнику “Екологічна геологія” доктора Михайла Коржнева.
Потужні пилові бурі в Україні фіксували у 1920-1960 роках.
У 50-60 роках з ними почали боротися. Висаджували полезахисні лісосмуги, що зменшували силу вітрової ерозії.
Нищенням лісу навколо Києва Євгенія Засядько пояснює, чому така буря виникла у столиці саме зараз.
“Якщо наступного року буде така ж безсніжна зима, то при сильному вітрі знову будуть виникати такі пилові бурі”, – прогнозує експертка.
Суміш пилу, диму від лісових пожеж та тліючих торф’яників призвів до того, що вночі 16 квітня у Києві не було чим дихати.
Але синоптики заспокоюють – забруднене повітря з Києва потоками переноситься далі, скоро небо проясниться.
“Але дощів ще довго не буде – днів 10, може 15”, – говорить керівник Гідрометцентру Микола Кульбіда. Такий прогноз невтішний для гасіння лісових пожеж.
Буде гірше
Фактор зміни клімату погіршується, температура на планеті продовжує зростати, кажуть екологи.
За даними науковців, зростання глобальної температури планети всього на 1,5 градуси за Цельсієм – це межа, яку Земля ще може пережити без катастрофічних змін рівня світового океану, ситуації із питною водою, продуктами харчування, флорою і фауною.
На Паризькому кліматичному саміті у 2015 році світові лідери домовилися стримувати глобальне потепління у критичних межах 2 градусів за Цельсієм.
Як глобальне потепління впливає на Україну? Якщо ця ситуація триватиме далі, якщо в Україні знову буде безсніжна зима, буде мало опадів, то і масштабні лісові пожежі, і пилові бурі можуть траплятися знову і знову, попереджають екологи.
Ще один небезпечний сценарій змін клімату для України, про який попереджають екологи – це сильні, аномальні дощі, коли за один день випадає місячна норма опадів, а ще може бути нестача питної води.
Щоб ситуація покращилася, всі країни, у тому числі Україна мають зменшувати викиди парникових газів у атмосферу, втримувати рівень глобального потепління, говорить пані Засядько.
Після того, як Київ накрила пилова буря, еколог Сергій Волков написав у Facebook такі слова: “Сподіваюсь, всі вже зрозуміли, що екологічна політика – це важливо, не абстракція якась з графіками і прогнозами параноїків. Чим ми дихаємо? Який рівень води в річках? Забруднення землі та водойм, це норма? Які в нас ліси, тваринний світ?
Список можна продовжувати… але нам точно треба готуватись до різних сценаріїв, а не реагувати на наслідки, все відбувається швидко”.
