Проект Мінсоцполітики про зміни до трудового законодавства ще до затвердження урядом спричинив гострі суперечки, які вийшли за межі кабінетів економістів і чиновників.
“Даю 99%, що цей законопроект не пройде у парламенті, тим більше до парламентських виборів”, – каже член комітету з питань податкової політики і заступник голови фракції БПП Оксана Продан.
Так вона коментує ініціативу міністерства соціальної політики, про яку вже говорять не тільки економісти, бізнесмени чи профільні експерти.
Відомство підготувало для обговорення проект змін до трудового законодавства щодо “захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці”.
Їх мають внести у Кодекс законів про працю від 1971 року, який і досі визначає трудові відносини в Україні.
Проект поки що не схвалений урядом і не поданий до парламенту.
Це лише “робоча ініціатива міністерства”, заявив президент Петро Порошенко.
Проте навіть на цій стадії документ викликав дуже неоднозначну реакцію, адже може зачепити інтереси третьої групи ФОПів – фізичних осіб-підприємців, які надають свої послуги юридичним особам.
7 ознак, що у вас відносини
Як йдеться у документах, що супроводжують проект, проблема “у необхідності легалізації трудових відносин, коли за всіма ознаками особа має виконувати роботу на умовах трудового договору, проте де-факто виконує її на інших юридичних підставах”.
Іншими словами, у міністерстві вважають, що деякі роботодавці та працівники зловживають системою оподаткування там, де людина мала б працювати за трудовим договором із усіма відповідними податковими виплатами і соціальними гарантіями.
Для того, аби визначити, чи це справді так, автори пропонують сім критеріїв “наявності трудових відносин”.
Йдеться про періодичність оплати праці (два рази і більше), яку частку у доходах особи складає винагорода від одного замовника (75% впродовж 6 місяців), де і як виконується робота, хто її контролює.
Якщо є хоча б три ознаки, то між працівником і працедавцем має бути трудовий договір.
Пропонується, щоб дотримання критеріїв перевіряли державні інспектори праці.
За порушення закону хочуть карати працедавців штрафами до 30 мінімальних зарплат (понад 125 тис. грн) за кожного “сірого” працівника.
Що кажуть у міністерстві
У відомстві вважають, що зміни узгоджуються із рекомендаціями Міжнародної організації праці і наближають закони до європейських.
Там кажуть, що хочуть захистити працівників. Мовляв, якщо вони працюють без трудової угоди, то не мають ані соціального пакета, ані гарантій збереження місця на час, поки вони, наприклад, у декретній відпустці чи в армії.
“Немає жодної заборони ФОПам вести підприємницьку діяльність, – каже представник Мінсоцполітики Микита Суєтін. – Коли цією системою зловживають, конкуренція на ринку праці спотворюється, а це шкодить розвитку економіки”.
“Відповідальний бізнес, який намагається правильно оформлювати своїх працівників, не зможе конкурувати з роботодавцем, який фактично займається тіньовою зайнятістю”.
Кого це стосується
За словами депутата Продан, підприємець, який надає регулярні послуги замовникам, “легко потрапляє під 3 критерії”.
Найбільше у ЗМІ та соцмережах обговорють українських ІТ-шників, багато з яких зареєстровані як ФОП.
Проте конкретних цифр тут бракує. Часто згадують, що внесок ІТ у ВВП країни нині становить близько 4% і поступається лише аграрному сектору і металургії.
У галузі IT, за різними оцінками, працюють від 120 до 150 тисяч працівників.
За даними платформи “Опендатабот”, у категорії “Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність” нині зареєстровано 129,5 тисяч підприємців.
При цьому їхня кількість від 2017 року зросла на 40 тисяч, тоді як загальна кількість ФОПів за цей час скоротилася на 164 тисячі. ІТ-шники – це 7,5% від загальної бази ФОПів.
Оглядачі вважають, що дискусії точаться довкола цієї частини ФОП через те, що саме ІТ-спільнота вміє пояснити і захистити свою позицію.
Але так само на ФОП працюють і у торгівлі, ресторанному і готельному бізнесі, частково в АПК і будівництві. Врешті, багато експертів і консультантів у міжнародних та неурядових організаціях також зареєстровані як ФОП. У контрактах нерідкою є вимога, аби вони були незалежними, а не штатними співробітниками.
Підказка щодо галузей, які можуть потрапити під дію законопроекту, пролунала під час зустрічі Європейської Бізнес Асоціації із представниками Державної служби праці.
У 2019 році служба планує 16 897 перевірок українських компаній. У відомстві вважають, що найвищий ризик незадекларованої праці мають чотири галузі. Йдеться про торгівлю, діяльність готелів та ресторанів – 4 789 осіб, будівництво – 4 035 осіб, промисловість – 2 933 особи, сільське господарство – 1 802 особи.
Ціна питання
ФОП платять до бюджету 5% від доходів та мінімальний соціальний внесок, який становить 918 грн на місяць.
Якщо на вимогу закону такі особи укладуть трудові договори із роботодавцями, вони повинні будуть сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.
Компанії, що винаймають фізичних осіб-підприємців, також не сплачують 22% Єдиного соцвнеску.
Якщо взяти до прикладу працівника, який як ФОП отримує 40 тис. грн на місяць, то його нинішні платежі до бюджету становлять трохи менше 3 тис. грн.
У разі ухвалення законопроекту, він сплачуватиме 7 800 грн податків, а його роботодавець – ще 8 800 грн.
Щоб оформити зарплату на рівні 37 тис. гривень “чистими”, за умови підписання трудового договору, роботодавець має нарахувати такому працівникові майже 46 тис. грн. А разом із ЄСВ такий спеціаліст “коштуватиме” понад 56 тис. грн. Це замість 40 тис.
“Ширма” для наповнення бюджету?
Саме за цю різницю йде боротьба, вважає економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна та експерт групи з податкової та бюджетної реформ у РПР Володимир Дубровський.
Він впевнений, що ініціатива Мінсоцполітики – спроба поповнити бюджет, а не турбота про умови на ринку праці чи бажання захистити інтереси працівників, яку економіст називає “ширмою”.
“Головний аргумент тут – фіскальний, треба зібрати більше ЄСВ”, – заявляє економіст.
Він вважає, що урядові потрібно знайти кошти для порятунку “мертвої” солідарної пенсійної системи, яка поповнюється ЄСВ.
Пан Дубровський наводить такі розрахунки: якщо, за оцінками експертів, близько 200 млрд грн зарплат нині перебувають в тіні, то зловживання статусом ФОП становить близько десятої частини цього – 20 млрд грн.
Відповідно, якби ці гроші обкласти податками не за спрощеною системою, бюджет отримав би 5 млрд грн.
Для порівняння: адміністрування Пенсійного фонду цього року коштуватиме так само близько 5 млрд грн.
Проте із цим, каже Володимир Дубровський, Україна може втратити свій “золотий фонд” – фахівців з ІТ: “Вони поїдуть, в країни просто не буде майбутнього”.
Про те, що озвучені в проекті цілі не є справжніми мотивами Мінсоцполітики, кажуть і самі представники ІТ-індустрії.
Дмитро Овчаренко із Асоціації IT Ukraine, до якої входить 58 компаній-розробників програмного забезпечення, радить пригадати, коли це ІТ-шники скаржилися на умови праці, щоб їх необхідно було захищати від роботодавців?
“Цим документом прикривається справжня мета розробника законопроекту, Мінсоцполітики, – запровадити ще один спосіб наживатися на бізнесі, підвищити свій статус (з усіма корупційними наслідками, що витікають з цього) до рівня таких структур як ДФС чи МВС”, – вважає пан Овчаренко.
Він також звертає увагу, що ІТ-шники декларують увесь дохід, тоді як більшість зарплат за трудовим договором сплачується із 1-2 мінімальних: “То, може, краще поборотися із зарплатами в конвертах, а не з фактично єдиною індустрією, яка реально допомагає Україні “встати з колін”?
Не краще за євробляхерів?
Серед ІТ-шників є й голоси на підтримку ініціативи Мінсоцполітики. Співзавновник бізнес-інкубатору GrowthUP Денис Довгополий вважає, що галузь зараз у “золотій клітці”, оскільки розвиток підтримується своєрідними податковими пільгами.
“Немає особливої різниці між євробляхерами і айтішниками на єдиному податку, – йшлося у його дописі, нині недоступному для загального перегляду. – Я не розумію, чому шкільний вчитель, який отримує копійки, має платити податок на доходи, а розробники, які отримують в рази більше, не повинні… Для довідки: жодна з компаній із тих, хто приносить країні 4% ВВП, не входить до Топ-100 платників податків України”.
Крім того, додає пан Довгополий, переїзд до іншої країни із іншим рівнем витрат разом із родиною – “складна штука”, на яку підуть не всі.
Про освітян згадує і депутат від БПП Ольга Бєлькова. У своєму дописі на Facebook вона пише про такі проблеми:
1) спрощення ведення обліку/найму
2) нерівність податків/зборів, які сплачують різні категорії громадян.
За її словами, ніхто не сперечається із потребою мати спрощену систему оподаткування, але це також не заперечує дискусії щодо нерівності у сплаті податків.
Депутат наводить розрахунок, скільки податків до бюджету на утримання освіти сплачують батьки-ФОП чи ті, хто мають повноцінний трудовий договір.П
Про нерівні умови для різних категорій пише президент Київської школи економіки Тимофій Милованов.
“Уряд пропонує штрафувати за використання ФОПів для ухилення від податків. Як економіст, я підтримую таку пропозицію. Звичайно, ті, хто використовують ФОПів, проти таких штрафів. Але ФОПи створюють нерівні правила гри на ринку, заводять економіку в тінь, унеможливлюють розвиток фінансових ринків”.
Цей пост економіста наразився на коментар, у якому припускали, що сторінку автора зламали.
Що з цього виде
“Результат від ухвалення законопроекту може зовсім не відповідати задекларованій меті, – вважає голова правління Центру громадської експертизи Любомир Чорній. – Те, що деякі працедавці почали винаймати працівників-ФОПів, стало певною реакцією підприємців на негаразди українського бізнес-клімату. Якщо тиск на бізнес ще більш посилиться, зокрема через примус до укладення трудових угод, його реакцією буде перехід в тінь”.
Про повернення доходів частини нинішніх ФОПів у тінь каже заступник директора центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.
“Від третини до половини заробітних плат в Україні виплачуються в конвертах. Зараз ті самі ІТ-шники сплачують зі своїх доходів трохи більше 900 грн ЄСВ і 5% від доходу. Якщо завтра їх “працевлаштують”, вони почнуть отримувати мінімальні зарплати у 4 171 грн. Решта піде “в конверти”. І що ми побачимо у бюджеті з цієї мінімалки?”
Економістам, вважає Дмитро Яблоновський, було б цікаво побачити не заяви про відповідність законопроекту європейським вимогам, а розрахунки сценарії розвитку подій:
“Якщо вплив на бюджет буде мінімальний, а, наприклад, 30 тисяч ІТ-шників поїдуть до Польщі і платитимуть податки там, то, хоч я і за захист прав найманих працівників, але чистий ефект для економіки буде негативним”.
Пан Яблоновський наголошує, що згоден із важливістю встановити рівні правила для усіх, але в українських реаліях ці наміри можуть обернутися тінізацією економіки.
Порахувати усі можливі варіанти закликають і в Європейській Бізнес Асоціації. ЄБА давно виступає за детінізацію ринку праці.
Проте, на думку ЄБА, починати треба із реформування основи – Трудового кодексу, який пройшов перше читання у парламенті, але тривалий період очікує на друге. Водночас ухвалення “точкових змін” може призвести до негативних наслідків:
“Компанії, замість залучення незалежних підрядників на проектні роботи, кожен раз будуть зобов’язані шукати і намагатися прийняти в штат відповідних фахівців, що спричинить істотно більші витрати для бізнесу. Конкурентоспроможність українських компаній на світових ринках може опинитись під загрозою”, – каже менеджер IT-комітету Європейської Бізнес Асоціації Євгенія Лугановська.
Свій рецепт виходу із ситуації подав заступник міністра економіки Максим Нефьодов.
Він каже, що із нерівним оподаткуванням для різних категорій треба щось робити. Проте, на його думку, тут необхідно “поступово підвищувати ставки ФОПам, знижувати у загальній системі і міняти ідіотський трудовий кодекс”.
