Службі безпеки України хочуть надати право блокувати будь-який інформаційний ресурс до рішення суду на підставі рішення прокурора, слідчого або РНБО.
Зокрема, парламентський комітет з питань національної безпеки і оборони рекомендував депутатському корпусу ухвалити в першому читанні даний проект закону.
Відповідне рішення було ухвалено напередодні в ході засідання профільного комітету. Називається документ – «Про протидію загрозам національній безпеці в інформаційній сфері». Такими загрозами пропонується вважати «вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення певних дій органами державної влади або органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами».
Також у списку загроз – дії, «спрямовані на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацію військового конфлікту, міжнародного ускладнення або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів…терориста. Тобто, виходить, що тема тероризму апріорі стане табу.
Штраф для провайдерів за невиконання вимог блокувати “не такі” сайти – 1% річного доходу, при повторному порушенні — 5 відсотків.
Учора, по закінченню засідання комітету один з авторів документу Іван Вінник зауважив, що до другого читання до законопроекту потрібно буде внести цілу низку змін. «Щодо інформаційної безпеки – ми пропонуємо врахувати висновки Європейського суду з прав людини, які містяться у трьох рішеннях по справах проти Республіки Туреччина. Там досить цікаві цитати і висновки по відношенню до Конвенції із захисту основоположних прав та свобод людини», – сказав він. Депутат додав, що там серед іншого йдеться про те, що в інтересах нацбезпеки, свобода слова може бути обмежена, якщо вона перетворюється на пропаганду злочинних дій.
Варто зауважити, що подібний “обмежуючий” законопроект вносився до порядку денного сесії парламенту ще у липні минулого року, але тоді для прийняття позитивного рішення забракло голосів.
21 червня 2018-го документ-клон було внесено до порядку денного “на біс”. Цього разу голосування було результативним і це питання планують розглянути ще до закінчення поточної сесії Верховної Ради.
Гаряче обговорюючи дану ініціативу представники інтернет-спільноти в один голос заявляють, що ухвалення такого закону спричинить низку негативних наслідків, які суттєво вдарять по рівню свободи в інтернеті, а також стануть підставою для монополізації ринку надання послуг із доступу до Всесвітньої мережі.
Занепокоєні станом свободи слова в нашій державі і депутати Європарламенту. Учора вони в унісон заявили, що готові чинити всебічний тиск на відповідальних осіб, дії яких призводять до порушення прав журналістів. Крім того, напередодні у столиці Болгарії — Софії європарламентарі схвалили резолюцію щодо утисків стану свободи слова в Україні і тепер Єврокомісія має намір запровадити моніторинг свободи слова в нашій державі на період проведення виборів у 2019 році і після них.
«Я великий прихильник українського народу й був у Києві під час Революції гідності. Тож добре знаю, за які цінності боролись українці на Майдані. Тому готовий підтримувати будь-які зміни в Україні, що наближають її до Європи. І готовий доступними мені методами захищати права українців, зокрема і на свободу слова», – заявляє європарламентар, член Альянсу лібералів і демократів Петрас Ауштрявічус. «Сигнали, що нині надходять з України – про тиск на незалежні й опозиційні ЗМІ, викликають у нас тривогу. Тому я і мої колеги будемо й надалі пильнувати ситуацію. Ми щиро хочемо, щоб Україна стала європейською державою з реальними європейськими цінностями, а громадянське суспільство – вільним», – додав він.
Своєю чергою голова Національної спілки журналістів (НСЖУ) Сергій Томіленко, попередньо привітавши рішення європарламентарів, заявив наступне: “Посилення європейського тиску на тих, хто несе відповідальність за атаки на журналістів, – вагомий крок, що сприятиме розвитку свободи слова в Україні та захисту прав журналістів”.
Наразі в медіа середовищі жорстко критикують законопроект, авторами якого являються нардепи з комітету нацбезпеки і оборони Іван Вінник (БПП), Дмитро Тимчук та Тетяна Чорновіл (обидва- Народний Фронт). При цьому варто зазначити, що Вінник, хоч де-юре перебуває в пропрезидентській фракції проте, вважається людиною, близькою до лідерів НФ – Олександра Турчинова і Сергія Пашинського. Тут варто нагадати, що саме проти пана Пашинського останнім часом проводяться журналістські розслідування про його роль в розкраданні озброєння, яке поставляється в тимчасово окуповані території. Тому саме Пашинського в кулуарах називають негласним “хрещеним батьком” законопроекту, який викликав резонанс не лише в Україні, а й за її межами.
Правозахисники переконані, що у разі прийняття закону ключовою загрозою стане вплив можновладців на ЗМІ, а якщо точніше- фактичне залякування журналістів та взяття “під ковпачок” СБУ інтернет-видань.
Попри те, що авторами скандального законопроекту є представники коаліційних фракцій, своє обурення щодо форми та змісту документу висловила колишній журналіст, а нині нардеп від провладної БПП, перший заступник голови комітету свободи слова Ольга Червакова. На своїй сторінці у Facebook вона назвала ініціативу колег “новою атакою на свободу слова”.
Своєю чергою вищезгаданий голова НСЖУ Сергій Томіленко робить наступний акцент: “Фактично без суду та адвокатів, без слідчих дій в редакціях, українців можна буде позбавляти доступу до «не таких» сайтів”. Він вважає законопроект диктаторським.
Як зазначалося раніше, вперше спроба віддати блокування сайтів на відкуп СБУ була здійснена в 2017 році після атаки вірусу Petya, який «поклав» сайти багатьох вітчизняних відомств, держустанов та банків. В СБУ тоді заявили про те, що їй вдалося встановити причетність російських спецслужб до атаки вірусу Petya. У Держдумі РФ відреагували оперативно і заяву Служби безпеки України назвали фейком.
В пояснювальній записці до «свіжого» проекту закону сказано що ресурси можна буде блокувати на час, щоб захиститися від кібератак. Для цього до Кримінального кодексу пропонується додати статтю 213-1 «Тимчасове блокування доступу до певного ресурсу в інформаційно-комунікаційних системах».
Головним чином в пояснювальній записці говориться про кіберзагрози. Насправді в наш час організувати хакерську атаку – справа нескладна. Власне як і заяву від «жертв» від такої атаки на певному сайті. Теоретично після цього сайт вже можна блокувати. Нехай і тимчасово на 48 годин (як зазначено в законопроекті) — але очевидно, що й за цей термін ресурс втратить і гроші, і читачів.
Тому, на переконання правників, проект №6688 є резон розглядати не лише в контексті цензури, але й у напрямку тиску на інтернет-бізнес. Про що, до речі, ще минулого літа заявляли представники IT-індустрії нашої країни.
«За чотири роки війни на Донбасі, всередині країни у нас завжди була свобода слова», – констатує директор ГО «Інститут масової інформації» Оксана Романюк. Переважна більшість представників журналістського цеху переконані, що даний законопроект є нічим іншим, як залякуванням представників медіа сфери, а дехто з колег називає документ “сталінським”. І якщо відверто, то з такими оцінками в силу цілого ряду причин складно не погодитися.
Апдейт: в четвер, попри схвальне рішення профільного комітету, депутатам так і не вдалося внести до порядку денного “анти журналістський” законопроект. Своє “Так”сказали 158 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів. Втім ініціатори скандального документу не збираються здаватися і, за інформацією “Голос-Інфо” , будуть намагатися провести документ під іншим “соусом”. Тому далі – буде.
