Президент України Петро Порошенко 8 липня поїхав з робочим візитом до Польщі, де на Холмщині у селі Сагринь відкрив Меморіал пам’яті українців, які загинули від рук польських «Селянських батальйонів» та підрозділів Армії крайової.
Петро Порошенко заявив: «Події на Холмщині, як інші трагічні конфлікти між українцями і поляками в часи Другої світової війни, вимагають ретельних історичних досліджень. І ці дослідження мають здійснюватися спільно українськими і польськими істориками і науковцями для встановлення історичної правди про причини, перебіг та наслідки конфлікту, якою б гіркою не була би правда для кожної із сторін. Наші народи заробили право знати правду». Він закликав уникати «односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого» і переглянути зміни, які внесла Польща до свого законодавства про Інститут національної пам’яті.
«Страшні сторінки минулого не повинні бути визначальними для сьогодення і точно не повинні бути визначальними для нашого спільного європейського майбутнього. Добросусідські зв’язки українців і поляків по обидва береги Бугу нехай стають нерукотворним пам’ятником жертвам тієї трагедії – і запорукою того, що братовбивства ніколи більше не буде в нашій спільній історії», – особливо підкреслив Петро Порошенко.
Про події у Сагрині написав на своїй сторінці у мережі Facebook голова Українського інституту Національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Потім президент України прибув на Волинь і взяв участь у заходах ушанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943–1944 років у селі Гончий Брід. «Будь-який злочин проти мирного населення не має виправдання і ніколи не має бути виправданим. Ми всі схиляємо голови перед пам’яттю українських і польських жертв Волинської трагедії, рішуче засуджуємо скоєні проти українців і поляків злочини і засуджуємо тих, хто їх скоював», – сказав Петро Порошенко.
Президент України наголосив, що минуле має не роз’єднувати, а слугувати пересторогою і допомагати об’єднуватися перед сучасною небезпекою.
«Росія веде проти України, та не тільки проти України, а й проти Польщі, проти усієї Європи, проти усього світу війну для того, щоб нав’язати свій «русский мир». Вони спробували це зробити спочатку проектом «Новоросія» – «Харківська народна республіка», «Запорізька народна республіка», «Одеська народна республіка»… Ми об’єдналися і зупинили їх. І проект «Новоросії» був знищений нашими спільними зусиллями», – сказав президент України.
Президент Польщі Анджей Дуда під час робочого візиту до України 8 липня брав участь у вшануванні жертв польсько-українського конфлікту 1943–44 років за окремою програмою. У селищі Олика на Волині Анджей Дуда відвідав цвинтар, де поховані поляки, убиті під час етнічного конфлікту. «Буквально через кілька днів, 11 липня, ми будемо вшановувати 75-і роковини геноциду, який відбувся на Волині. У Польщі це буде Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого на Волині проти поляків українськими націоналістами», – заявив президент Польщі.
У своїй промові він висловив польську точку зору на причини і хід того конфлікту. «Це була ніяка не війна між Польщею і Україною – це була звичайна етнічна чистка, як ми б це назвали сьогодні. Ішлося просто про те, щоб усунути поляків із тих теренів… Наслідком того були акції у відповідь із польського боку… Вражає вже сама диспропорція: (загинули) близько 100 тисяч поляків, близько 5 тисяч українців», – сказав Анджей Дуда, процитувавши твердження офіційної Варшави, які не підтверджує навіть значна частина польських істориків.
Далі президент Польщі закликав Україну будувати добрі відносини «на історичній правді» у версії Варшави і саме на ній «будувати дружбу між нашими народами». При цьому Анджей Дуда наголосив, що Польща підтримує Україну в реформах, економічно, в її прагненні до Європейського союзу, у прагненні повернути захоплені і окуповані території, в тому, щоб Росія припинила окупацію українських земель і щоб повернувся мир до України в кордонах, визнаних міжнародною спільнотою.
Українсько-польський етнічний конфлікт 1943–44 років завжди використовувався антиукраїнськими силами для блокування просування України спочатку до незалежності, а потім до зближення із ЄС. Одразу після інавгурації Віктора Януковича у президенти України в центрі Києва в Українському домі була розгорнута виставка «Волинська різанина» – саме так називає Волинську трагедію нинішня офіційна Варшава. Цю виставку один із співавторів тодішнього «мовного закону», тогочасний заступник голови депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Рад Вадим Колесніченко потім повіз до Криму, у міста півдня і сходу України, а також до Польщі.
Разом із тим, українські та польські історики, громадські діячі та духовні лідери зробили багато для встановлення історичної правди та примирення як основи для розбудови добросусідства між Україною та Польщею.
