Уряд подав до парламенту програму діяльності. Впродовж року після схвалення цього документу Рада не може розглядати питання про відповідальність Кабміну та оголошувати йому недовіру.
Водночас програма “уряду технократів”, як себе позиціонують міністри Олексія Гончарука, розрахована не на один, а на п’ять років.
Вона представлена не у вигляді традиційного документа чи презентації з картинками, а як інтерактивна таблиця.
У ній кожен міністр та його відомство отримало свій перелік завдань, кожне з яких можна розкрити аби подивитися деталі.
Як і у попередні роки, у програмі багато амбітних цілей, але мало пояснень, як уряд збирається їх досягти.
Серед цілей і такі масштабні, як “народжуватиметься і повертатиметься в Україну більше людей, ніж помиратиме і виїжджатиме”, так і менші, але також важливі – “українець рідше стикається з маніпулятивними та фейковими новинами”.
Одна із цілей, поставлена перед міністром кабінету міністрів Дмитром Дубілетом, формулюється так: “Людина живе в державі, яка ставить перед собою реалістичні цілі та досягає їх з використанням розумно необхідних для цього ресурсів”.
Ми вибрали 10 цілей і спробували порівняти їх із нинішніми реаліями та ресурсами.
1. “Дайош” 40% за 5 років!
У завданнях, які особисто для себе ставить прем’єр Гончарук, згадується набагато швидший, ніж зараз, розвиток економіки.
Прем’єр наполягає, що за наступні 5 років українська економіка має зрости на 40%. Тобто кожного року ріст ВВП має становити близько 8%.
“Це швидке, амбітне, але реалістичне завдання”, – впевнений Олексій Гончарук.
У проєкт бюджету на наступний рік уряд поки що заклав зростання у 3,3%.
У другому кварталі цього року зростання української економіки пришвидшилося до 4,6%. За 2018 рік українська економіка зросла на 3,3%.
2. Інвестори інвестуватимуть
Уряд розраховує, що зможе залучити в Україну 50 млрд доларів прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Це означає, що кожного наступного року іноземні інвестори мають вкладати в Україну не менше 10 млрд доларів.
За даними Держстату, за першу половину цього року Україна змогла залучити 0,84 млрд доларів ПІІ.
При цьому найбільше інвестицій надійшло з Кіпру, Нідерландів, Росії та Швейцарії.
За минулий рік до України надійшло 2,355 млрд доларів. Для порівняння: за підрахунками Національного банку, у 2018 році українці, які працюють за кордоном, переказали в Україну 11 млрд доларів.
Поки що іноземні інвестори вкладають переважно в українські цінні папери. Для України це не інвестиції, а позики, які доведеться віддавати.
3. Боргів менше, більше – у гривні
“Витрати платників податків на обслуговування боргів зменшуються”, – обіцяють автори програми.
Поступово уряд має відмовитися від випуску ОВДП у валюті й випускатиме лише гривневі облігації. Так, за розрахунками уряду, вдасться зменшити валютну складову у ризиках, пов’язаних із поверненням боргів.
Співвідношення державного боргу до ВВП має скоротитися до 40% у 2024 році.
Нині державний борг України становить близько 60% від ВВП.
4. Земля і люди
“Українці не втрачають від заборони розпоряджатися своїм майном” – під таким заголовком йдеться про вже відому мету чинного уряду щодо відкриття ринку сільськогосподарської землі.
Утім, оцінки ефекту від виконання цієї обіцянки не такі масштабні, як раніше.
Скільки коштуватиме гектар української землі в уряді поки що не кажуть. А от вартість оренди, як очікують в уряді, за 1 га в середньому по країні з 1700 грн у 2018 році до 4000 грн у 2024 році.
При тому, що ринок землі, згідно із проєктом закону, має стартувати 1 жовтня 2020 року, “100% відомостей про земельні ділянки буде внесено до Державного земельного кадастру до кінця 2020 року”. Нині, за різними оцінками, до кадастру не внесено близько 20% інформації щодо права власності на землю.
5. “Мінімум” на рівні нинішньої “мінімалки”
Серед ключових цілей програми нинішнього уряду є й така: “кожен українець буде забезпечений на рівні реального прожиткового мінімуму”.
Раніше представник уряду у Верховній Раді Ірина Верещук заявляла, що “прем’єр поставив амбітне завдання збільшити (прожитковий мінімум) до 4,5 тис. грн”.
Тоді її слова зрозуміли як плани на 2020 рік. Проте зараз виглядає, що виконання триватиме довше.
Виявилося, що для такого зростання прожиткового мінімуму, на основі якого вираховуються більшість соціальних пільг та виплат, треба неабияке зростання економіки.
“Щоб забезпечити такий прожитковий мінімум, економіці необхідно зрости дуже сильно. За нашими розрахунками, мінімум на 33%”, – заявив прем’єр.
Нині прожитковий мінімум становить 1936 грн на місяць, а з 1 грудня має підвищитися до 2027 грн.
При цьому мінімальна зарплатня з 1 грудня цього року має становити 4173 грн.
У проєкті бюджету на наступний рік уряд закладає мінімальну зарплатню у 4723 грн на місяць.
6. Нинішнім пенсіонерам – активне життя, майбутнім – самостійне накопичення
На відміну від програм попередніх Кабмінів, “уряд технократів” не згадує про підвищення пенсій і тим більше не дає конкретних цифр. Йдеться про те, що “особа похилого віку отримує забезпечення не нижче прожиткового мінімуму”.
Якщо він таки становитиме 4500 грн, то це лише на півтори тисячі більше за нинішню середню пенсію, яка, за даними Пенсійного фонду, трохи перевищила 3000 грн на місяць. Мінімальна пенсія з грудня цього року має становити 1624 грн.
Крім того, для тих, хто вже досяг пенсійного віку, буде “створено умови для активного життя, кваліфікований та сучасний догляд і гідне матеріальне забезпечення”.
А от для тих, кому ще рано на пенсію, будуть “створено умови для безпечного добровільного пенсійного накопичення”. При цьому це “має бути відповідальністю, перш за все, самої людини”.
“Майбутні пенсіонери мають знати, що треба робити, аби забезпечити власну старість, а держава має забезпечувати достатнє інформування,” – йдеться у програмі.
Нині понад чверть населення України – це пенсіонери, а Пенсійний фонд – найбільший одноосібний розпорядник бюджетних коштів. Згідно із проєктом бюджету на 2020 рік він адмініструватиме 172,6 млрд грн пенсійних виплат.
7. Цифри в платіжках чи “енергетична бідність”
Одна із центральних тем останньої президентської кампанії – комунальні тарифи – у програмі подана досить модерно.
Урядовці хочуть зменшити кількість українців “за межею енергетичної бідності”.
На скільки саме ця бідність має зменшитися, у програмі не сказано. Але: “Цифри в платіжках мають бути меншими, і ми зараз думаємо, як це зробити”, – заявив Гончарук.
Водночас уряд констатується стан речей: “У січні 2019 року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримували 3,6 млн. домогосподарств, тобто кожне четверте. Заборгованість споживачів за комунальні послуги становить більше 50 млрд. гривень.”
8. Квартирне питання – для підвищення народжуваності та зменшення тривожності
“Українці мають комфортне та доступне житло”, – таку ціль має Міністерство розвитку громад та територій.
Втім, звісно, не всі. Уряд розраховує, що за 5 років 80% громадян будуть задоволені житловими умовами. Уряд розраховує, що “задоволеність житлом” покращуватиметься на 5% кожного року. Як?
Через більш ефективні механізми управління багатоквартирними будинками, модернізацію спільним – власників та держави – коштом, а також “дієвий механізм комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду” для житла, що не підлягає модернізації. Нині 57% українців не задоволені існуючими житловими умовами.
“Все це сприятиме підвищенню рівня народжуваності та зменшить рівень тривожності серед населення, що не забезпечене житлом, та сприятиме зменшенню кількості людей, що емігрують з України”, – впевнені в уряді.
9. Мітинги – за скандинавською моделлю
Виглядає, що в іншому міністерстві очікують, що тривожність серед українців може й не зменшитися.
“У зв’язку з гібридною агресією з боку Росії в Україні наявна загроза зовнішньо інспірованого переростання мирних зібрань та масових заходів в організовані масові заворушення”, – вважають у МВС.
Відомство очолює Арсен Аваков, один із двох міністрів, які зберегли свою посаду при зміні уряду. Він керує МВС ще з кінця лютого 2014 року, після того, як мирні протести переросли у протести із жертвами, президент Янукович залишив країну, а Росія анексувала Крим.
Щоб досягти поставленої цілі, МВС запровадить “комплексну систему безпечного проведення мирних зібрань у тому числі шляхом відповідних законодавчих змін”, реалізує “скандинавську модель забезпечення охорони громадського порядку” і запровадить “нові алгоритми ефективної комунікації з організаторами та учасниками масових заходів”.
10. + Діджиталізація всієї країни
За 5 років 100% державних послуг мають бути доступні онлайн – ще одна ціль “технократів”.
Проте користуватися ними, як розраховують в уряді, будуть 60% українців.
Нині, за даними Державної служби статистики, інтернет мають 26 мільйонів українців – це близько 58% населення країни.
